Рішення № 18476099, 13.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2011 Справа № 5024/1111/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Юг-Трейд ЛТД", м. Херсон

про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення

за участю страшого прокурора відділу прокуратури Херсонської області Мяло Н.В. - посв. № 1 від 09.01.07 р.

та представників:

позивача: ОСОБА_1. - заступник начальника юридичного відділу, дов. №25 від 12.10.10 р.,

відповідача-1: ОСОБА_2. - уповноважений представник,

відповідача-2: ОСОБА_3. - юрисконсульт, дов. №5-05/67 від 04.07.11 р.

Строк вирішення спору продовжений до 13.09.2011 року за клопотанням позивача ухвалою суду від 19 липня 2011 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Заступник прокурора Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (позивача) з позовом, яким просить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 27 березня 2006 року, що був укладений між ТОВ "ВКФ "Юг-Трейд, ЛТД" (відповідач-1) та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (відповідач-2), а також зобов'язати відповідача-1 повернути орендоване майно державі в особі позивача.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора зазначає, що за оспорюваним договором відповідач-1 без наявних не те повноважень передав в оренду відповідачу-2 нерухоме майно, що є державною власністю.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на пропуск заступником прокурора строку позовної давності. Крім того, зазначає, що право державної власності на орендоване майно визнано за рішенням господарського суду від 15 березня 2006 року і на час укладення оспорюваного договору від 27 березня 2006 року не набрало законної сили, у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку.

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечує, також посилаючись на те, що на момент укладення оспорюваного договору, рішення суду про визнання права державної власності на орендоване майно не набрало законної сили.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

З матеріалів справи слідує, що 27 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Юг-Трейд, ЛТД" та відкритим акціонерним товариством "Херсонський бавовняний комбінат" у письмовій формі укладено договір оренди нежилого приміщення площею 200,7 м кв., що знаходиться по вул. І.Кулика, буд. 143 у м. Херсоні. Зокрема, відповідач зобовязався передати в оренду вказане приміщення строком на 25 років, а саме з 27 березня 2006 року до 27 березня 2031 року, зі сплатою орендарем орендної плати в розмірі 2239,20 грн. на місяць без експлуатаційних витрат.

На виконання умов договору між сторонами 27 липня 2006 року складено акти приймання-передачі, згідно до яких позивач отримав в оренду вказане вище приміщення, а саме площею 115 м кв. під офіс та площею 85,7 м кв. під склад.

За рішенням господарського суду від 17.08.2006 року у справі №13/336-ПД-06 оспорюваний договір визнаний дійсним.

Аналіз викладених умов договору оренди дає підстави стверджувати, що він за своєю юридичною сутністю є договором найму (оренди). Зокрема, за статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Поряд з цим, слід зазначити, що за змістом частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Суд зазначає, що згідно ст. 127 Житлового кодексу України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території УРСР, утворюють житловий фонд (ст. 4 Житлового кодексу України). За змістом ст.ст. 4, 5, 6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до обєктів державного житлового фонду і відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизації не підлягають. Відповідно до Закону України "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності" від 21.12.2000 р. житлові будинки та гуртожитки безоплатно передаються в комунальну власність.

Отже, гуртожиток, що розташований у будинку №143 по вул. І. Куліка в м. Херсоні до передачі в комунальну власність належить державі.

Суд зазначає, що за рішенням господарського суду від 15 березня 2006 року у справі №14/211-ПН-05 за позовом заступника прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, право власності на 17 гуртожитків, в тому числі й гуртожиток за адресою: вул. І.Куліка, 143, м. Херсон (№10), у якому розташоване орендоване за оспорюваним договором приміщення, визнано за Фондом державного майна України.

Під час розгляду вказаної справи судом були встановлені наступні обставини. Спірні гуртожитки належали правопопереднику відповідача на праві повного господарського відання, а тому їх слід відносити до обєктів державного житлового фонду, які не підлягали приватизації відповідачем-2 та внесенню до статутного фонду відповідача-2, права на включення їх до статутного фонду законодавством не передбачено. Як зазначено в рішенні, наданому 22.04.2003 р. Фондом державного майна України переліку нерухомого майна, переданого відповідачу у власність станом на 01.10.1995 р. гуртожитки відсутні, тобто вартість гуртожитків до статутного фонду відповідача не включалась. У відповідача відсутні інвентаризаційні описи, що складаються в ході повної інвентаризації майна, яка передує оцінці обєкта, яка здійснюється в процесі приватизації. Право державної власності на гуртожитки не змінювалося і спірні гуртожитки перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Доказів права передання майна в оренду відповідачу-1 відповідачем-2 суду не надано.

До матеріалів також додане рішення господарського суду від 17 серпня 2006 року у справі №13/336-ПД-06 за позовом ТОВ "ВКФ "Юг-Трейд ЛТД" до ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" про визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення площею 200,7 м2, що знаходиться в по вул. І. Кулика, буд. 143 у м. Херсоні. Вказаним рішення оспорюваний договір визнаний судом дійсним. При цьому слід зазначити, що під час розгляду вказаної справи суд керувався положеннями частини 2 статті 220 ЦК України за якою якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Обставини щодо повноважень відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" на право передачі в оренду майна судом при вирішенні справи №13/336-ПД-06 не досліджувались, у зв'язку з чим вказане рішення не може прийматись судом до уваги.

Враховуючи викладене відповідач-2 не був власником будівлі, в якій знаходиться приміщення, що було предметом оренди. Майнових прав та інших повноважень щодо управління вказаним предметом оренди відповідач-2 також не мав.

Отже, відповідач-2 в порушення вимог статті 761 ЦК України безпідставно передав в оренду відповідачу-1 майно, що йому не належало.

Відповідно до положень статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у зв'язку з чим майно орендоване за оспорюваним договором підлягає поверненню державі в особі позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання відповідача-1 на пропуск прокурором строку позовної давності не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Статтею 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво інтересів держави в суді покладено на прокуратуру.

30 березня 2011 року до прокуратури Херсонської області надійшов лист позивача №10-09-00921 від 29.03.2011 року, в якому, зокрема і повідомлялось про існування оспорюваного договору.

Отже, заступнику прокурора стало відомо про існування оспорюваного договору 30 березня 2011 року, у зв'язку з чим перебіг строку позовної давності розпочався з 30.03.2011 року.

Заперечення відповідачів з посиланням на те, що оспорюваний договір оренди приміщення був укладений до набрання рішенням господарського суду чинності, яким визнано право державної власності на гуртожиток, в якому знаходиться приміщення, також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки право державної власності на приміщення, що було предметом оренди за оспорюваним договором, виникло не на підставі рішення суду від 15 березня 2011 року у справі №14/211-ПН-05, а, як встановлено вище, з моменту створення вказаного майна.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення площею 200,7 м кв., що знаходиться по вул. І.Кулика, буд. 143 у м. Херсоні укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Юг-Трейд, ЛТД" та відкритим акціонерним товариством "Херсонський бавовняний комбінат".

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Юг-Трейд, ЛТД" (ід. код 33172262, вул. Червоностудентська, 18, кв. 23, м. Херсон) повернути нежитлові приміщення площею 200,7 м кв., що знаходяться по вул. І.Кулика, буд. 143 у м. Херсоні у первісному стані на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (пр. Ушакова, 47, м. Херсон, ід. код 21295778).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Юг-Трейд, ЛТД" (ід. код 33172262, вул. Червоностудентська, 18, кв. 23, м. Херсон) на користь:

- держави в доход державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита;

- держави в доход державного бюджету (одержувач платежу: УДК м. Херсона, р/р р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 одержувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу ККД 22050003 символ звітності банку 264) - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" (ід. код 00306710, пл. 50-річчя утворення СРСР, м. Херсон) на користь:

- держави в доход державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита;

- держави в доход державного бюджету (одержувач платежу: УДК м. Херсона, р/р р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 одержувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу ККД 22050003 символ звітності банку 264) - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 19.09.2011 р.