Рішення № 18476042, 15.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2011 Справа № 5024/1568/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Скіф"

до Комунального підприємства " Центральна районна аптека №20"

про стягнення 10568,02 грн,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1. (представника за дорученням),

відповідача не зявився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10568,02 грн, з яких: 5969,94 грн основного боргу, 628,07 грн нарахованих процентів, 149,25 грн інфляційних та 3820,76 грн пені; які ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 108 від 09.02.2010 р.

Відповідачем відзив на позов не наданий та в судові засідання, які були призначені на 1 та 15 вересня поточного року, він свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, підтвердженням чому є повідомлення про вручення поштового відправлення № 219, що відповідає приписам статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Крім викладеного судом встановлено, що 9 лютого 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 108, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти на замовлення відповідача непродовольчі товари, а останній, в свою чергу, зобовязався сплачувати їх вартість протягом тридцяти календарних днів з дня отримання товару.

На виконання умов договору позивачем в період з 12 лютого 2010 року по 3 березня 2011 року на адресу відповідача поставлено товару на загальну суму 12522,15 грн за видатковими накладними №№: КДФФ00809, КДФФ01015, КДФФ04037, КДФФ04321, КДФФ04322, КДФФ04504, КДФФ04505, КДФС00276, КДФС00277, КДФС00364, КДФС00500, КДФС00501, КДФС00647, КДФС00648, КДФС00836, КДФС00837, КДФС00972, КДФС01080, КДФС01081, КДФС01382, КДФС01383, КДФС01384, КДФС20136, КДФС20137, КДФС20138, КДФС20517, КДФС20518, КДФС20519, КДФС20646, КДФС20647, КДФС20756, КДФС20757, КДФС21078, КДФС21079, КДФС21080, КДФС00037, КДФС00371, КДФС00548, КДФС00651.

Проте, відповідачем взяті зобовязання в повному обсязі не виконані, ним сплачено лише 6552,21 грн, у звязку з чим утворилася заборгованість в розмірі 5969,94 грн.

Аналіз правовідносин, які існують між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, за яким згідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України продавець зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобовязань за вказаним договором, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобовязань за вказаним договором позивачем згідно до розрахунків нараховані 149,25 грн інфляційних та 628,07 грн річних, у звязку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та 3% річних.

При розрахунку річних позивачем їх нарахування здійснено з посиланням на пункт 5.5. договору, за яким у разі порушення строку оплати товару відповідач зобовязаний сплатити позивачу «проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості».

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас позивачем нарахована на підставі пунктів 5.3. та 5.5. договору пеня в розмірі 3820,76 грн за період з 2 квітня по 8 серпня 2011 року. Так, за названим пунктом 5.3. договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку прострочення до розміру неустойки не застосовуються положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», а згідно до пункту 5.5. договору у випадку коли заборгованість відповідача перед позивачем триває більше двох місяців відповідач зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Вирішуючи спір в цій частині, суд зазначає, що згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В даному випадку Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»визначено розмір пені за невиконання грошових зобовязань. Зокрема, за статтею 1 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а за статтею 3 розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені за невиконання грошових зобовязань не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, у звязку з чим зміна розміру пені до розміру, який перевищую подвійну облікову ставку НБУ не допустимо. При цьому посилання позивача на приписи статті 551 ЦК України щодо можливості збільшення розміру пені до уваги судом не приймаються, оскільки стаття 231 ГК України є спеціальною нормою по відношенню до положень Цивільного кодексу України в цьому питанні, так як частиною 1 статті 175 ГК України встановлений принцип, за яким майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За таких обставин правомірним є нарахування пені за період з 2 квітня по 8 серпня 2011 року в розмірі 327,04 грн, з розрахунку: 5969,94 грн х 129 днів х 0,042% = 327,04 грн.

З урахуванням викладеного судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 20»(адреса: Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, буд. 17; код 01979894; розрахунковий рахунок 26002000122452 в ПАТ КБ «Хрещатик»МФО 300670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький Дім Скіф»(адреса: м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, 51; код 35176866; розрахунковий рахунок 26003054208268 МРУ «Приватбанк», МФО 326610) 5969,94 грн основної заборгованості, 149,25 грн інфляційних, 628,07 грн річних, 327,04 грн пені, 102 грн компенсації по сплаті державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення 15 вересня 2011 року

Суддя М.К. Закурін