Рішення № 18475916, 13.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2011 Справа № 5024/1242/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль",

м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 11037 грн. 18 коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. № 01-4/10/20 від 16.12.2010 р.

відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. № 326 від 20.004.11 р.

Строк вирішення спору продовжений до 13.09.2011 року за клопотанням позивача ухвалою суду від 22.07.2011 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 10807 грн. 12 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 37 грн. 31 коп. 3% річних та 192 грн. 75 коп. пені.

Відповідач позовні вимоги визнає в частині заборгованості за поставлену теплову енергію у листопаді 2010 року на суму 1942 грн. 54 коп. та у грудні 2002 грн. 68 коп. із застосуванням тарифу 501,17 грн. за 1 Г.кал. (без ПДВ). Проти решти позовних вимог заперечує, стверджує, що позивачем безпідставно застосовано тариф при розрахунку вартості поставленої теплової енергії в розмірі 604,10 грн. за 1 Г.кал. Крім того, посилається на надсилання відповідачу листів від 27.01.2011 року, від 25.02.2011 року з пропозицією розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №59 від 15 жовтня 2008 року з додатками (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач - оплачувати вартість наданих позивачем послуг. До договору сторонами вносились зміни, про що укладено додаткові угоди, зокрема №2 від 01.11.2008 року, №2 від 01.01.2009 року та №3 від 01.03.2009 року.

Позивачем було виставлено відповідачу в період з жовтня 2010 року по березень 2011 року рахунки для оплати вартості теплової енергії №0-79а за жовтень 2010 року на суму 775,81 грн., за листопад 2010 року на суму 1942 грн. 54 коп., за грудень 2010 року на суму 2002 грн. 68 коп., за січень 2011 року на суму 2413 грн. 98 коп., за лютий 2011 року на суму 2033 грн. 94 коп., за березень 2011 року на суму 2413 грн. 98 коп., а всього на суму 11582 грн. 93 коп.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №3 від 01.03.2009 року тариф на послуги з централізованого постачання гарячої води та опалення становить з 14.02.2009 року 601 грн. 40 грн/Гкал (з ПДВ). Відповідно до пункту 8 Договору у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідач виставлені рахунки не оплатив, мотивуючи тим, що позивачем послуги з теплопостачання надаються не відповідної якості.

Відмова від сплати виставлених рахунків за надання послуг з теплопостачання стала причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до Пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи зі змісту Закону України "Про теплопостачання" (ст. 2 Закону), він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", надалі -Закону). Таким є позивач у справі.

Як зазначено у ст. 19 Закону, теплогенеруюча організація поставляє вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Статтею 24 Закону визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У статті 179 Господарського кодексу України закріплено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або що відповідач ці послуги не отримував.

Пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідач не надав суду доказів в підтвердження факту відключення його від централізованого опалення згідно з визначеним законодавчими актами України порядком.

Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем в період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. здійснювався відпуск теплової енергії. Для оплати вартості поставленої відповідачу теплової енергії позивач надсилав відповідачу (у період теплопостачання) рахунки із зазначенням сум, що підлягають сплаті у відповідному місяці.

Відповідач надіслані йому рахунки не оплачував.

При цьому суд зауважує, що під час здійснення розрахунку вартості спожитої відповідачем у січні, лютому та березні 2011 року теплової енергії позивачем застосовано тарифи на послуги з централізованого опалення в розмірі 604,10 грн. за 1 Г.кал.

Відповідно до підпункту 2 пункту 16 договору виконавець (позивач у справі) має право вносити за погодженням зі споживачем (відповідачем у справі) зміни у договір, що впливають на розмір плати за послуги.

Згідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Сторонами у встановлено статтею 188 ГК України порядку змін до Договору не вносилось.

Отже, позивачем безпідставно здійснений розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії за тарифом іншим (604,10 за 1 Гкал) ніж вказаний в додатковій угоді №3 від 01.03.2009 року - 601,4 грн. за 1 Гкал.

За здійсненим судом перерахунком вартість поставленої позивачем відповідачу теплової енергії у січні, лютому та березні 2011 року становить 5695 грн. 25 коп., а саме: за січень 2011 року - 2002 грн. 66 коп., за лютий 2011 року - 1689 грн. 93 коп., за березень 2011 року - 2002 грн. 66 коп.

Отже, позивачем в період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року була поставлена відповідачу теплова енергія вартістю 10416,28 грн.

Відповідачем було оплачено лише вартість теплової енергії спожитої ним в жовтні 2010 року в сумі 775 грн. 81 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 9640 грн. 47 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене позовні вимоги про стягнення вартості спожитої теплової енергії підлягають частковому задоволенню - до стягнення підлягає 9640 грн. 47 коп., з яких за листопад 2010 року - 1942 грн. 54 коп., за грудень 2010 року - 2002 грн. 68 коп. за січень 2011 року - 2002 грн. 66 коп., за лютий 2011 року - 1689 грн. 93 коп., за березень 2011 року - 2002 грн. 66 коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач нарахував відповідачу 37,31 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язаня з оплати 10807,12 грн. у період з 21.04.2011 року по 01.06.2011 року.

Проте, приймаючи до уваги те, що заборгованість відповідача становить 9640 грн. 47 коп., за здійсненим судом перерахунком сума 3% річних складає 33,27 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Пунктом 12 договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

На підставі вказаних норм та пункту договору позивачем нарахована відповідачу 192 грн. 75 коп. пені за порушення зобов'язаня з оплати 10807,12 грн. у період з 21.04.2011 року по 01.06.2011 року.

Проте також враховуючи, що заборгованість відповідача становить 9640 грн. 47 коп., за здійсненим судом перерахунком сума пені складає 171 грн. 94 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наведених вище та наступних підстав.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 27.01.2011 року яким, вимагав розірвання договору у зв'язку з неналежною якістю послуг теплопостачання.

10 лютого 2011 року за результатами проведення виміру температури повітря в приміщення відповідача складено Акт на підставі якого позивачем здійснено перерахунок обсягу та вартості теплової енергії, що постачалась відповідачу у лютому 2011 року. А саме було зменшено вартість послуг у цей період на суму 123 грн. 39 коп. (без ПДВ), що відображено в рахунку №0-79а за лютий 2011 року.

Отже, позивачем були здійснені заходи щодо перерахунку обсягу та вартості теплової енергії, у зв'язку з неналежною якістю надання послуг з опалення приміщення відповідача.

Щодо посилання відповідача заявлення пропозицій про розірвання договору та суд зазначає, що договір у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема ст. 188 ГК України, між сторонами не розірваний.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 9640 грн. 47 коп. боргу за послуги з теплопостачання, 33 грн. 27 коп. 3% річних та 171 грн. 94 коп. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 9640 грн. 47 коп. боргу за послуги з теплопостачання, 33 грн. 27 коп. 3% річних, 171 грн. 94 коп. пені, 98 грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита та 210 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 14.09.2011 р.