Рішення № 18475890, 06.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2011 Справа № 5024/1506/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сувенір Сервіс", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м.Херсон

про стягнення 19042 грн. 05 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., представник, дов. від 01.06.2011р.

від відповідача - ОСОБА_2., представник, дов. №9 від 15.08.2011р.

Сутність справи: Позивач "ТОВ "Сувенір Сервіс", м.Київ, код ЄДРПОУ 35805845) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (ПАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97", м.Херсон, код ЄДРПОУ 24121211) 19042грн. 05коп., у тому числі 18026грн. 04коп. основного боргу за товар, відвантажений на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 16.11.2009р. №180, а також 793грн. 13коп. інфляційних нарахувань та 222грн. 88коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань по своєчасній оплаті товару.

Відповідач позов визнає частково - в частині стягнення 13684грн. 64коп. основного боргу та нарахованих на зазначену суму інфляційних та річних, у задоволенні решти заявленої до стягнення суми основного боргу та річних просить відмовити у зв'язку з наявністю залишку нереалізованого товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

16 листопада 2009р. між сторонами був укладений договір поставки №180 від 16.11.2009р., на підставі якого позивач (постачальник) зобов'язався відвантажувати, а відповідач (покупець) приймати та оплачувати товар партіями згідно замовлень покупця, які є невід'ємною частиною цього договору, які виставляються на підставі затвердженої належним чином специфікації (п.1 договору, а.с.10-18).

У пунктах 6.1 та 6.5 договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється з відстрочкою у порядку, встановленому додатком №1; постачальник, не пізніше 15-го числа місяця, що слідує за звітним кварталом або не пізніше 7 днів з моменту отримання вимоги покупця, зобов'язаний направити покупцю підписаний акт взаємозвірки розрахунків, а також за необхідності прийняти участь у звірянні розрахунків.

Згідно додатку №1 до договору сторони встановили наступний порядок розрахунків: протягом 45 днів за реалізований товар. Крім того, у додатку №1 сторони передбачили право покупця повернути постачальнику нереалізований товар, направивши постачальнику повідомлення про свій намір. Повернення товару здійснюється силами і коштом постачальника протягом 5-ти днів з дати повідомлення; покупець вправі повернути нереалізований сезонний товар, направивши постачальнику повідомлення про свої наміри. По закінченню сезону постачальник зобов'язується прийняти повернутий сезонний товар, як товар, що втратив споживчі якості; при цьому повернення сезонного товару здійснюється в наступні строки: зимовий - до 01.03. поточного року, літній - до 01.11. поточного року. Повернення здійснюється силами та коштом постачальника протягом 5-ти днів з дати повідомлення.

Протягом грудня 2010р. згідно видаткових та податкових накладних (а.с.19-46), належно засвідчені копії яких надані в матеріали, позивач відвантажив відповідачу свічки парафинові в асортименті на загальну суму 18026грн. 04коп.

Згідно з досягнутою домовленістю 28.02.2011р. між сторонами був складений акт звірення взаєморозрахунків, в якому встановлено, що борг відповідача за одержаний товар становить 18026грн. 04коп. Зазначений акт підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця, засвідчений печатками юридичних осіб - учасниць договору, його належно засвідчена копія надана в матеріали справи. (а.с.9)

Позивач, зважаючи на приписи ч.2 ст.625 ЦК України, за прострочення боржником грошового зобов'язання по оплаті вартості товару, нарахував відповідачу за період прострочки 151 день (за період з 20.01.2011р. по 30.06.2011р.; 16.12.2010р. строк поставки + 45 днів, поставка на суму 7833,60грн.) та за 150 днів прострочки ( за період з 31.01.2011р. по 30.06.2011р.; 17.12.2010р. + 45 днів, поставка на суму 10192грн. 44коп.) відповідно 97грн. 22коп. та 125грн. 66коп., всього 222грн. 99коп. річних. Окрім того, позивач перерахував борг із застосуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за січень-травень, розмір інфляційних нарахувань становить 793грн. 13коп.

Враховуючи викладене, приписи ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 ЦК України, суд визнав позов обгрунтованим та задовольняє його у повному обсязі.

При цьому судом взято до уваги взято вимоги процесуальних норм ст.ст.32, 33, 34 ГПК України, те, що наданими у справу належними доказами підтверджений факт поставки товару і наявність боргу.

Дійсно, додатком №1 до договору передбачено, що оплата товару проводиться протягом 45 днів за реалізований до 28.02.2011р.

У пункті 6.5 договору сторони передбачили складення актів взаємозвірки не пізніше 15-го числа, що слідує за звітним кварталом, поданий в матеріали справи двосторонній акт підтвердив факт існування боргу за товар за період з 01.10.2010р. по 28.02.2011р.

При цьому, відповідач не підтвердив належними доказами наявність залишків нереалізованого товару, або доказів на підтвердження факту звернення з повідомленням про повернення нереалізованого товару.

Подана ним відомість залишків одержаних від позивача товарів на суму 4341грн. 40коп. не може бути належним доказом, оскільки складена у одностороньому порядку без участі представника позивача.

Надані суду платіжні доручення №№8315-8317 від 05.09.2011р. на суми відповідно 2296грн. 70коп., 2296грн. 70коп., 500грн. підтверджують проведення оплати за товар, згідно накладної б/н від 05.09.2011р., тоді як борг стягується за товар, який відвантажувався у грудні 2010р.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в господарському суді, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м.Херсон, вул.Ілліча, 86/88, код 24121211, р.рахунок №260030131511 ЗАТ "Банк НРБ", МФО 320627, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сувенір Сервіс", м. Київ, вул.Леваневського, 6, оф.49, код ЄДРПОУ 35805845, р.рахунок 26001304467 ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, 18026грн. 04коп. основного боргу, 793грн. 13коп. інфляційних нарахувань, 222грн. 88коп. річних, 190грн. 42коп. витрат по оплаті державного мита та 236грн. судових витрат.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

13.09.2011р.