Рішення № 18475522, 25.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2011 Справа № 5024/1166/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

до Комунального підприємства "Дніпровський ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон,

про стягнення 5071 грн. 02 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1- юрисконсульт, довіреність № 07/1948-11 від 04.04.2011р.;

відповідача - ОСОБА_2- юрисконсульт, довіреність № 01/08-26-555 від 18.08.2011р.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Дніпровський ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради в якій просить суд стягнути 5071 грн. 02 коп. вартості матеріальних збитків, завданих позивачу внаслідок бездоговірного споживання відповідачем електричної енергії, за актом порушення ПКЕЕ № 128670 від 27.01.11 р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на положення п. п. 1.2, 1.3, 3.1, 5.1, 6.1, 6.41, - 6.43 Правил користування елекричною енергією, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. ст. 11, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 193, 224, 275 Господарського кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, посилаючись на завищення позивачем суми збитків, через невірне застосування періоду нарахування 12 годин на добу та 12 календарних місяців, замість 10,5 годин на добу та 6 календарних місяців. Крім того, представником відповідача подано письмове клопотання про витребування доказів висновку Херсонського територіального представництва НКРЕ України щодо визначення розміру збитків, яке залишене судом без задоволення, у зв'язку з наявністю у справі детального розрахунку позивача з посиланням на норми матеріального права.

За клопотанням сторін ухвалою по справі від 17.08.11 р. продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

27.01.2011 p. трьома представниками ВАТ «ЕК «Херсонобленерго», правонаступником якого є ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»згідно статутних документів, (надалі за текстом - Позивач) було здійснено обстеження раніше відключених електроустановок від електромережі позивача, встановлених для освітлення під'їздів житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Зала Егерсег, 21 у м. Херсоні, відключення відбулося 04.03.08 року згідно листа ЖКО ВАТ «ХБК»(попереднього обслуговувача житлового будинку), що підтверджується актом про відключення від 04.03.08 p.

В ході даної перевірки було виявлено, що струмоприймачі комунального освітлення в 1 - 6 під'їздах житлового будинку приєднано до електричної мережі позивача самовільно, без оформлення договору, в поетажному РЩ-0,4кВ (щитку) перших поверхів безобліковим проводом АПВ 2X2,5 мм. кв., в зв'язку з чим електроенергія на об'єкті споживалася але не обраховувалася та, відповідно, не оплачувалася.

Також представниками позивача було встановлено, що на підставі наказу Управління житлового господарства Херсонської міської ради № 23 від 22.02.08 р. «про передачу житлових будинків на обслуговування КП «Дніпровський ХБК»та наказу КП «Дніпровський ХБК»№ 11 від 29.02.08 р. про виконання наказу УЖГ № 23 від 22.02.08 р. КП «Дніпровський ХБК»було прийнято на обслуговування житлові будинки згідно переліку, серед яких є і будинок по вул. Зала Егерсег, 21. Отже, фактичним обслуговувачем житлового будинку на якому проводилася перевірка представниками позивача є саме КП «Дніпровський ХБК»(надалі за текстом - відповідач).

Відповідно до п. 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (надалі за текстом - ПКЕЕ) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Аналогічна норма передбачена і п. 5.1. ПКЕЕ, де зазначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між позивачем та відповідачем 09.09.08 р. був укладений договір про постачання електроенергії № 4285, проте даним договором непередбачено постачання електроенергії на об'єкт відповідача по вул. Зала Егерсег, 21. На час вирішення спору зміни в даний договір щодо забезпечення електроустановок встановлених на об'єкті по вул. Зала Егерсег, 21 не внесено.

Крім того, відповідно до п. 7.1.7. Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) «квартирным (поэтажным) щитком называется групповой щиток, установленный на лестничной клетке, в холлах, поэтажных коридорах или в квартирах жилых зданий и предназначенный для присоединения групповых сетей квартир».

Та взагалі, згідно ч. 3 п. 7.1.27 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), «в жилых зданиях светильники лестничных клеток, вестибюлей, холлов, коридоров и других внутридомовых помещений вне квартир должны питаться по самостоятельным линиям от ВРУ или отдельных групповых щитков, питаемых от ВРУ. Присоединение их к квартирным щиткам не допускается.»

Приписами ж п. 3.1. ПКЕЕ зазначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електроенергії енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електроенергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електроенергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, ПКЕЕ та проектних рішень.

П. 3.6. ПКЕЕ передбачає, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами обліку електроенергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Виходячи з вимог вказаних підзаконних актів освітлення під'їздів має здійснюватися окремими електричними кабельними лініями від основного ВРУ або групового щитка. Виявлені електроустановки відповідача мають бути забезпечені відповідним засобом обліку електроенергії. Для правомірного споживання електроенергії на об'єкті "житловий будинок по вул. Зала Егерсег, 21»необхідно укласти (внести зміни) відповідний договір про постачання електроенергії.

Відповідно до положень пп. 16 п. 8.1. ПКЕЕ, постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електроенергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Згідно п.1.2. Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ України від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (зі змінами від 14.10.2010 p. N 1338) Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Так, п. 4.2. даної Методики зазначено, що акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3 Методики.

На підставі даних положень ПКЕЕ та Методики, у зв'язку з виявленими на об'єктах відповідача порушеннями, трьома уповноваженими представниками позивача у присутності представника відповідача, а саме директора Кабанової Олени Олександрівни, складено акт порушення ПКЕЕ № 128670 від 27.01.11 p.

Абз. 2 п. 4.5. зазначеної вище Методики вказано, що працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

Згідно п. 4.6. Методики, в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

Відповідно до абз. 6 п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі, на графічному зображенні схеми самовільного підключення необхідно вказати точку цього підключення.

З акту порушення ПКЕЕ № 128670 від 27.01.11 р. вбачається, що трьома уповноваженими представниками позивача у присутності відповідача (керівника відповідача) виявлене без договірне, без облікове споживання електроенергії, шляхом самовільного приєднання проводу АПВ 2X2,5 мм. кв. від міжповерхових розподільчих щитів перших поверхів 1, 2, 3, 4, 5, 6 під'їздів житлового будинку до клем магістральних проводів де ввідний комутаційний апарат відсутній, що є порушенням п.3.1., 1.3., 3.6, 5.1., 6.1. та 7.6. Правил користування електроенергії.В акті також зазначено графічне зображення схеми підключення електроустановок відповідача з визначенням точки самовільного підключення електроустановок відповідача. Також, як свідчить акт порушення ПКЕЕ № 128670 від 27.01.11 р. представник відповідача скористався своїм правом та надав заперечення щодо режиму роботи електроустановок, а саме представник зазначив про те, що режим роботи електроустановок, що забезпечують освітлення під'їздів становить 10,5 годин на день, з іншими відомостями у акті порушення ПКЕЕ відповідач погодився, про що свідчить його підпис на акті.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

Положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 224 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміється витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управ неня сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

П. 1 Постанови Kабінету Mіністрів України, від 08.02.2006, № 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії"" (надалі за текстом - Порядок) передбачено, що відповідно до цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.

Як вбачається з акту порушення ПКЕЕ відповідача було запрошено на комісію з розгляду актів порушення ПКЕЕ, що мала відбутися 08.02.2011 р. в приміщенні Херсонських міських електричних мереж, що підтверджується актом порушення ПКЕЕ, однак відповідач не скористався своїм правом та не забезпечив участь свого представника в засіданні.

Положеннями п. 4 даного Порядку зазначено, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Так, як свідчить витяг з протоколу засідання комісії № 6 від 08.02.11 р. комісією у складі трьох осіб було встановлено, що порушення ПКЕЕ виявлене представниками позивача та зазначене у акті про порушення № 128670 від 27.01.11 р. виникло з вини споживача і відповідає підпункту 5 п. 2.1. зазначеної вище Методики, де зазначено, що дана методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог даної Методики та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

П. 2.6. Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп.. 5 п. 2.1., та за умови відсутності договору про постачання електроенергії, величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії через проводи, якими здійснене самовільне підключення, розраховується як потужність самовільного підключення помножена на час використання самовільного підключення протягом доби. При цьому час використання самовільно підключеного електрообладнання приймається за 12 годин.

Отже, згідно формули передбаченої Методикою величина добового споживання становить 57,02 кВт ((24 ампер - сила струму X 0,22 ном. фаза X 0,9 cos = 4,752 кВт) приєднана потужність X 12 год. час використання самовільного підключення протягом доби згідно п. 2.6. Методики).

Заперечення представника відповідача в акті порушення ПКЕЕ та у судовому засіданні, щодо режиму роботи застосованого позивачем під час розрахунку суми збитків, не приймаються судом до уваги оскільки п. 2.6. Методики, відповідно до якої визначається обсяг спожитої електроенергії з порушенням ПКЕЕ передбачено, що у разі відсутності договору про постачання електроенергії за час використання самовільного підключення протягом доби приймається 12 годинний режим.

П. 2.6. Методики також передбачено, що для розрахунку загального обсягу самовільного споживання електроенергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у 12 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Тому період нарахування збитків позивачем застосовано з 27.01.10 р. по 27.01.11 р. (365 днів з дати складання акту порушення ПКЕЕ ).

Відповідно до розрахунку по акту порушення ПКЕЕ № 128670 від 27.01.11 p., що зазначений в витязі з протоколу № 6 засідання комісії від 08.02.11 р., обсяг самовільно використаної електроенергії становить 20817 кВт*год, та у відповідності до діючих тарифів розмір завданих збитків - 5071,02 грн., (в т.ч. ПДВ).

На виконання норм передбачених п. 6 зазначеного вище Порядку позивачем 14.02.11 р. направлено цінним листом з описом рахунок № 4285 за лютий 2011 р. на відшкодування збитків завданих самовільним приєднанням електроустановок до електричних мереж позивача, розмір яких становить 5071,02 грн. з ПДВ. Разом з рахунком направлено і витяг з протоколу засідання комісії № 6 від 08.02.11 p.

Порядком по визначенню розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а саме п. 7, передбачено, що рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржене в установленому законом порядку. Про дане право відповідача повідомлено в направленому листом протоколі засідання комісії № 6 від 08.02.11 р.

Зазначене вище рішення комісії позивача відповідачем не оскаржено у судовому порядку.

Положеннями п. 6. зазначеного вище Порядку, а також в рахунку № 4285 за лютий 2011 р. зазначено, про термін оплати рахунків даного виду, який складає 30 днів з моменту його отримання, однак відповідачем не відшкодовані понесені позивачем збитки, виставлений рахунок № 4285 на суму 5071,02 грн. відповідачем не оплачений.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Пункт 2 вказаної статті передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський ХБК" Виконавчого комітету Херсонської міської ради (ідентифікаційний код - 35027911, адреса - 73000, місто Херсон, вул. Радянська, 45, р\рахунок 26009014439 в ХФ "Західінкомбанк", МФО 352327) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (ідентифікаційний код 05396638, адреса 73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 5) на р/рахунок зі спеціальнім режимом використання 26036300020852 у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638: 5071грн.02коп. збитків, на поточний рахунок 26007010068166 в ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767, код 05396638: 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "05" вересня 2011 р.