Ухвала суду № 18475462, 02.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

"02" вересня 2011 р. Вих № 4/1952

Суддя господарського суду Херсонської області Ємленінова З.І., розглянувши матеріали

за заявою: Стрілківської сільської ради с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області

до: відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції м. Генічеськ Херсонської області

про зняття арешту з майна

в с т а н о в и в:

При дослідженні матеріалів позовної заяви з'ясовано, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 54, 57 ГПК України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку.

Кошти в сумі 236грн. 00коп. відповідно до квитанції від 26.08.2011року №218 перераховані на р/р № 31210259700112, одержувач - територіальне управління державної судової адміністрації, тому ця квитанція не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому роз'яснюємо, що вірними реквізитами для зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є: р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230, отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу: ККД 22050003 символ звітності банку 264, відомості про те, яка позовна заява оплачується.

Крім того, до позовної заяви не додано належних доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку.

Кошти в сумі 85грн.00коп. відповідно до квитанції від 26.08.2011року № 216 перераховані на р/р № 31414537700113, одержувач - м/б Генічеська держмито нарсуду, тому це платіжне доручення не є належним доказом сплати державного мита.

Вірними реквізитами для перерахування державного мита є: р/р № 31119095700002 в банку управління Державного Казначейства в Херсонській області, МФО 852010, код 24104230, одержувач відділення держказначейства м. Херсона, код призначення платежу: 22090200 символ звітності банку 095, відомості про те, яка позовна заява оплачується.

Відповідно до п. 4, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі п. 4,10 ст. 63 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що підставою позовних вимог ним зазначено статтю 60 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту

Однак, з тексту позовної заяви вбачається, що арешт було накладено відділом державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції в межах виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Херсонської області від 07.09.2009року по справі № 7/146-09 про стягнення з Стрілківської сільської ради на користь приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" 412720грн. 67коп. основного боргу, 253309грн. 15коп. інфляційних збитків, 37585грн. 85коп. річних, 49119грн. 41коп. пені, 7527грн. 35коп. держмита та 312 грн. 50коп. судових витрат.

Таким чином, Стрілківська сільська рада є стороною у виконавчому провадженні, а саме - боржником, а не особою, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

При цьому роз'яснюємо, що виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, а однією з форм судового контролю щодо виконання рішень є розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК України.

Отже, скарги на дії ВДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, який видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу).

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

З огляду на викладене, Вам необхідно врахувати зазначене при повторному зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись п. 4, 10 ст. 63 та ст. 86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву та матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток : на 24 аркушах, в тому числі квитанції від 26.08.2011року № 218 та № 216, конверт.

Суддя З.І. Ємленінова