Рішення № 1847542, 27.06.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27.06.08 Справа № 10/37пн.

За позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно –будівельне управління "Сєвєродонецькліфт", м. Луганськ

до Акціонерного товариства відкритого типу "Укрліфт", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації",

м. Сєвєродонецьк

про визнання права власності

Суддя Мінська Т.М.

Без виклику сторін.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу (з урахуванням уточнення від 17.06.2008р.) про визнання права власності на об’єкт нерухомості, розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-д, загальною площею 929,4 кв.м., який складається з :

- адміністративна будівля, літ. А-Н, а,а’,а2;

- склад, літ. Б;

- зварювальна майстерня, літ. В, в, в’;

- майстерня з підвалом, літ. П;

- кладова, літ. Е;

- майстерні з підвалом, літ. М, м’, м", м’’’;

- підвал, літ. П’;

- тепловий пункт, літ. ТП;

- огорожі, літ. 2,4,5,6,7;

- замощення, літ. І.

Суд встановив: 17.06.2008р. господарським судом було прийнято рішення по справі, яким задоволено позов повністю, а судові витрати покладено на позивача.

Але при поданні позову позивачем було сплачено державне мито в сумі 85 грн., тобто в розмірі, передбаченому за немайновою вимогою.

Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Згідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07. державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15.

Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.

При подані позовної заяви позивачем сплачено державне мито в сумі 85,00 грн., тоді як слід було сплатити 415 грн. 64 коп. (1 відсоток вартості майна, що внесено до статутного фонду позивача становить 41 563 грн. 87 коп.). Недоплачене державне мито в сумі 330 грн. 64 коп., в зв’язку з чим дана сума державного мита підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 88 ГПК України суд має право за власною ініціативою може прийняти додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 84, 85, 88 ГПК України, суд

Додатково вирішив:

1. Стягнути з Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно –будівельне управління "Сєвєродонецькліфт", м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2, код ЄДРПОУ 21763156 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 держмито в сумі 330 грн. 64 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.М.Мінська