Рішення № 18475107, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/36326.09.11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські макарони»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»

простягнення 15845,29 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські макарони»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»про стягнення 15845,29 грн., з яких 15 522,17 грн. сума основного боргу, 270,72 грн. пеня, 52,40 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 450835 від 01.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.09.2011 р.

У судовому засіданні 26.09.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.09.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські макарони»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд» (надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 450835 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався у строки, визначені договором, поставити, а відповідач прийняти та оплатити товарна умовах, визначених у додатку 4 до договору, який є невідємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 7.2. договору та п. 6 додатку 4 до договору встановлено обовязок покупця оплатити поставлений товар протягом тридцяти календарних днів з моменту його поставки, оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника вартості отриманого товару.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем було поставлено відповідачу продукцію за видатковими накладними № ПР-26-05/3 від 26.05.11 р., № ПР-26-05/4 від 26.05.11 р., № ПР-01-06/3 від 01.06.11 р., № ПР-08-06/2 від 08.06.11 р., № ПР-16-06/4 від 16.06.11 р., № ПР-16-06/5 від 16.06.11 р., № ПР-21-06/11 від 21.06.11 р., № ПР-23-06/7 від 23.06.11 р., № ПР-30-06/4 від 30.06.11 р., № 01-07/5 від 01.07.11 р., № ПР-06-07/1 від 06.07.11 р., № 11-07/2 від 11.07.11 р. на загальну суму 22430,26 грн.

Частину товару на суму 6908,09 грн. позивачу було повернуто згідно накладних на повернення № ВЗ 372136, № ВЗ 372137, № ВЗ 372138, № ВЗ 372139, № ВЗ 372140, № ВЗ 372141, № ВЗ 57092, № ВЗ 57093, № ВЗ 57094, № ВЗ 57095, № ВЗ 57096 від 02.08.11 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по оплаті продукції, поставленої позивачем, у повному обсязі не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15522,17 грн. Зазначене відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Відповідно до п. 8.9. договору, у випадку прострочки оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованої відповідачу пені становить 270,72 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 52,40 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15845,29 грн., з яких 15522,17 грн. основного боргу, 270,72 грн. пені та 52,40 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А, код 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські макарони» (07269, Київська обл., Іванківський р-н, с. Рудня-Тальська, вул. Радянська, 29-А, код 31239749) 15 522 (п'ятнадцять тисяч пятсот двадцять дві) грн. 17 коп. основного боргу, 270 (двісті сімдесят) грн. 72 коп. пені, 52 (пятдесят дві) грн. 40 коп. 3 % річних, 158 грн. (сто пятдесят вісім) грн. 45 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.09.2011