Рішення № 18472687, 27.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1421/11 за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Столяр"

про виплату частки в статутному капіталі

Суддя: Дем'як В.М.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №23/03-11 від 23.03.2011р., Вознік О.М. - директор.

Суть спору: Позивач - ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Столяр" про виплату частки в статутному капіталі в розмірі 902220 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 червня 2008 року ним була подана заява від 18.06.2008 року про вихід зі складу учасників Товариства у якій він просив виплатити належну частку у статутному капіталі ТзОВ "Столяр", яка складає 30 % від загального статутного капіталу Товариства та виплатити вартість частини майна в грошовій або натуральній формі, пропорційну частці у статутному капіталі .

Розмір своєї частки в статутному капіталі позивач підтверджує рішенням господарського суду Волинської області від 23.09.08 р. по справі № 06/14-76, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду Львівським апеляційним господарським судом 12.11.2008р.

Дотримання порядку виходу та подачі заяви позивач доводить виконанням п.5.7. Статуту товариства відповідно до змісту якого вихід учасника товариства здійснюється шляхом подання директору товариства нотаріально завіреної заяви .

На загальних зборах учасників ТзОВ "Столяр", які відбулися 23 липня 2008 року, було прийнято рішення про вихід позивача зі складу учасників Товариства, однак ТзОВ "Столяр" не провело відповідних розрахунків.

Позивач вважає, що вартість майнових активів Відповідача станом на день звернення до суду становить 3 000 000 (три мільйони) грн., отже його частка у розмірі 30 % від 3000000 грн. буде складати 900 000 грн. Крім того за його доводами поверненню підлягає внесений ним грошовий вклад при формуванні статутного фонду у розмірі 2220 грн.

Оскільки вимога про виплату належної позивачу як учаснику товариства частки залишена відповідачем в порушення ст.54 Закону України «Про господарські товариства» без задоволення, позивач просить стягнути її за рішенням суду.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, підтверджує Статутом ТзОВ "Столяр", рішенням господарського суду Волинської області від 23.09.08 року у справі №06/14-76, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 р., заявою про вихід із складу учасників ТзОВ "Столяр", вимогою від 27.07.2009р., листом ТзОВ "Столяр" №30 від 06.08.2009р. та листом від 01.09.2009р.

Відповідач - ТзОВ "Столяр" у поданому на адресу суду відзиву №42 від 09.12.2009р. та представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково. Вважає підставною для виплати частки у статутному капіталі товариства суми в розмірі 78 100 грн. В обґрунтування зазначеної суми подає висновок №10 від 20.07.2009р. спеціаліста економічного виду досліджень аудиторської фірми "Віталіна-аудит", копію Статуту товариства, копію протоколу №4 загальних зборів учасників товариства від 23.07.2009р., звіт №63/2 про проведення незалежної оцінки вартості будівлі лісоцеха, звіт №63/3 про проведення незалежної оцінки вартості будівлі сушилки, звіт №63/1 про проведення незалежної оцінки вартості частини приміщення головного корпусу. головну книгу товариства за 2008р, аудиторський висновок приватної аудиторської фірми "Капітал-ауди" про фінансову звітність товариства за 2008 рік, копію фінансового звіту станом на 01.07.2008р., копію фінансового звіту товариства станом на 18.06.2008р.

За даною позовною вимогою ухвалою суду від 11.04.2011р. позов було залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України у зв'язку з тим, що двічі призначену судову експертизу для підтвердження розміру частки, яка підлягала б виплаті при виході позивача з числа учасників товариства провести стало неможливим через ухилення сторін ; на вимоги ухвали суду позивач в судове засідання не з'являвся, повноважного представника не направляв, доказів про наявність об'єктивних причин неявки суду не подавав.

25.05.2011р. постановою Рівненського апеляційного господарського суду зазначена ухвала скасована та передана до господарського суду для подальшого розгляду.

При подальшому розгляді справи у призначені ухвалами суду від 22.07.2011р., 01.08.2011р. та 12.09.2011р. судові засідання позивач не з'являвся, повноважного представника не направляв, хоча належним чином повідомлявся про дату та час слухання справи, що стверджується судовою повісткою за № 01-29/10330/11 від 05.08.2011р. За клопотанням його представника від 09.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.09.2011р.

Між тим, у призначене судове засідання 26.09.2011р. позивач знову не з'явився та представника не направив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Оскільки ухвалою суду від 12.09.2011р. явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, сторони належним чином були повідомлені про дату та час слухання справи і обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Столяр" діє відповідно до Статуту ( нова редакція із змінами та доповненями), зареєстрованого 07.08.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради (т.1, а.с. 5- 11).

За умовами п.4.3., п.4.4. Статуту учасник товариства ОСОБА_1 увійшов до складу учасників товариства із часткою у статутному фонді 30 % із умовою сплати до статутного фонду 2 220 грн. При цьому майновий вклад повинен бути внесений по акту прийому-передачі, укладеному між учасником товариства, який вносить вклад та уповноваженою особою - директором протягом календарного року з дня підписання установчих документів або змін і доповнень до установчих документів.

Порядок виходу із числа учасника товариства визначено п.5.7. Статуту згідно якого вихід учасника з товариства здійснюється шляхом подання директору товариства нотаріально завіреної заяви або нотаріально завіреного документу про передання права учасника іншій особі або товариству. Заява подається не пізніше місяця до дня виходу. Рішення про вихід учасника зі складу товариства приймається зборами. Дата прийняття зборами рішення про вихід ( виключення) учасника зі складу товариства вважається днем виходу ( виключення) учасника.

Як вбачається із матеріалів справи, учасник товариства ОСОБА_1 реалізуючи своє право на вихід із числа учасників товариства оригінал нотаріально завіреної заяви , як це визначено Статутом, подав 27.06.2008 року, що підтверджується поштовим відправленням, складеним 27.06.2008 року ( т.1 . а.с. 43).

23 липня 2008 року рішенням зборів учасників товариства, оформленого протоколом №4 вирішено розглянути заяву ОСОБА_1 про вихід учасників, виключити останнього зі складу учасників, в зв'язку з виходом, останньому виплатити вартість частини майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі та частину прибутку, одержану товариством у 2008 році до виходу з товариства, вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати обчислити на дату дату подання заяви про вихід з товариства, тобто станом на 27.06.2008 року, виплату провести після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Дане рішення товариства набрало законної сили та в судовому порядку оскаржене не було.

Разом з тим, згідно п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.208р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства , господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства", учасник вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід із складу учасників не пов'язується із рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства .

Враховуючи зазначене, датою виходу ОСОБА_1 з числа учасників слід вважати дату подання належним чином нотаріально завіреної заяви про вихід - 27.06.2008р.

Відповідно до статей 54 і 64 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.

При цьому виплата провадиться після затвердження звіту за рік, якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Крім того учаснику, який вибув виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. ( ч.2 ст.54 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Як вбачається із аудиторського висновку про фінансову звітність ТзОВ "Столяр" від 29.11.2010р., складеного Приватною аудиторською фірмою "Капітал-Аудит" ( т.2. а.с. 120-124) , фінансового звіту ТзОВ "Столяр" станом на 01.07.2008р. ( т.2. а.с. 125), головної книги товариства за 2008р., висновку спеціаліста економічного виду досліджень №10 аудиторської фірми "Віталіна-аудит" від 20.07.2009р., власний капітал товариства за станом на 01.07.2008р. характеризується такими показниками :

- статутний капітал- 7,4 тис.грн;

- резервний капітал-16.8 тис. грн.

- нерозподілений прибуток -236.2 тис.грн.

- всього - 260,4 тис. грн.

Отже, частка майна ТзОВ "Столяр" пропорційно частці Статутного фонду, що може підлягати виплаті учаснику товариства ОСОБА_1 при виході з числа засновників товариства станом на 01.07.2008р, підтверджується документально в сумі 78 120 грн. (260,4 тис.грн. х 30 % ( його частка у статутному капіталі))

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Як встановлено, цивільні права та обов'язки у сторін виникли на підставі ст.54 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання по виплаті частки майна при виході учасника з товариства у відповідача виникло з 01.07.2008р.

На момент розгляду справи відповідачем частка належна позивачу при його виході із товариства не виплачена, заборгованість становить 78 120 грн.

Згідно ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається відповідними доказами. Господарський суд приймає до уваги ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Позивачем при подачі позову до суду та в процесі судового розгляду не підтверджено відповідними доказами про фактичне внесення до статутного капіталу у грошовому виразі 2 220 грн. як це було визначено п. 4.3. статуту та не подано належних і допустимих доказів в підтвердження права на виплату належної йому частки у статутному капіталі в сумі 821 880 грн. Із тексту позовної зави слідує, що вартість майнових активів товариства станом на день звернення до суду позивач визначає у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. на припущеннях.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково в розмірі 78 120 грн. В позові на суму 824 100 грн. слід відмовити як не підтвердженій матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи у суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі слід покласти на нього відповідно до ст.ст.44.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. .11, 16 Цивільного кодексу України, законом України "Про господарські товариства", ст.ст.44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково на суму 78 120 грн.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столяр" ( юридична адреса пров.Комунальний,4, м.Луцьк, 43000, фактична адреса : вул.Бойка,1. м.Луцьк, 43000, р/р 26005070286551 у Львівській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 30659117) 78 120 грн. частки у статутному капіталі та 781,20 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1).

3.В позові на суму 824 100 грн. відмовити.

Суддя В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

27.09.11