Рішення № 18466257, 06.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року                                                   Справа № 17/5026/1433/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Воронова В.С. –по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/1433/2011

за позовом приватного підприємства «Інтерресурс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЄВЗ»

про стягнення 30 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтерресурс»звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЄВЗ»передоплати в сумі 30 000 грн.

В судовому засіданні 06.09.2011 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

На адресу відповідача: (Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Піонерська, буд. 58) двічі надсилались ухвали суду: від 08.07.2011 року про порушення провадження у справі, від 20.07.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник без поважних причин в судові засідання 20.07.2011 року та 06.09.2011 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору доручення від 19 листопада 2010 року (а.с.4-6), за умовами пунктів 1.1.-1.2. якого відповідач (повірений) зобов’язується здійснювати від імені позивача (довірителя) наступні дії: знаходити перевізника брухту і відходів чорних металів, проводити вантажно-розвантажувальні роботи за бажанням позивача, забезпечувати доставку вантажу залізничним транспортом у вказане місце, відповідно до розпорядження позивача; проводити фінансові розрахунки самостійно з перевізниками залізничним транспортом брухту і відходів чорних металів з наступним відшкодуванням позивачем провізної оплати по доставці товару залізничним транспортом відповідно супроводжувальних документів перевізника, а також інших документально підтверджених витрат, понесених відповідачем в інтересах позивача в цілях виконання договору, а позивач зобов’язується прийняти їх та оплатити.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору доручення, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (стаття 1000 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору доручення від 19 листопада 2010 року та рахунку-фактури № КЛ-0000007 від 19 листопада 2010 року (а.с.7) перерахував відповідачу попередню оплату за надання залізничних послуг в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6001 від 19 листопада 2010 року (а.с.8).

Проте відповідач свої зобов’язання по наданню залізничних послуг на суму 30000,00 грн. не виконав.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором доручення. Сторони домовились, що оплата залізничних послуг вноситься попередньо. Проте, цим договором сторонами не визначено строків та порядку повернення повіреним (відповідачем) сум попередньої оплати довірителю (позивачу).

Отже суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов’язання відповідача щодо повернення попередньої оплати настає з моменту направлення претензії (вимоги) позивачем, а через сім днів у позивача виникає право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по поверненню попередньої оплати в сумі 30 000 грн.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов’язання по поверненню попередньої оплати настав у відповідача з моменту отримання ним вимоги № 189 від 07.06.2011 року (а.с.9), яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, а право вимоги у позивача виникло через сім днів з моменту отримання цієї вимоги відповідачем.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 30000,00 грн. заборгованості (попередньої оплати).

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 300 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЗ»(Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Піонерська, буд. 58, код ЄДРПОУ 33278287) на користь приватного підприємства «Інтерресурс»(м. Полтава, вул. Ливарна, буд. 5, код ЄДРПОУ 30486304) –30000,00 грн. заборгованості (попередньої оплати), в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 300 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 06.09.2011 року.