Рішення № 18466219, 01.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 рокуСправа № 18/5026/1802/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “Київстар” в особі Київської

філії приватного акціонерного товариства “Київстар”, м. Київ

до приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Сувіт”,

м. Черкаси

про стягнення 7 529 грн. 10 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне акціонерне товариство “Київстар” в особі Київської філії приватного акціонерного товариства “Київстар” до приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Сувіт” про стягнення заборгованості у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов угод від 02 жовтня 2009 року про надання послуг стільникового звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800 за №№3577236, 3577247, 3577231, 3577223, 3577205, 3577166 в розмірі 7 529 грн. 10 коп., в тому числі: 83 грн. 30 коп. заборгованість за послуги звязку та 7 445 грн. 80 коп. неустойка.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 серпня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01 вересня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 серпня 2011 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 01 вересня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1802/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2009 року між закритим акціонерним товариством “Київстар Дж.Ес.Ем.” (перейменоване на приватне акціонерне товариство “Київстар”) (оператор) та приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Сувіт” (абонент) було укладено угоди про надання послуг стільникового звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800 за №№3577236, 3577247, 3577231, 3577223, 3577205, 3577166.

Відповідно до п. 2 вищевказаних угод оператор зобовязався надати абоненту послуги стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент користуватися вищенаведеними послугами та своєчасно оплачувати їх вартість оператору на умовах, викладених в угодах.

Для отримання визначених сторонами послуг стільникового звязку на підставі замовлень відповідачу були надані SІM картки та виділено телефонні номери в мережі стільникового звязку та відкрито особові рахунки, що відповідають номерам угод для обслуговування цих телефонних номерів.

Крім того, між сторонами 05 жовтня 2009 року було укладено додаткові угоди до вищевказаних угод про надання послуг стільникового звязку.

Згідно п. 1 додаткових угод абонент взяв на себе зобовязання протягом дії додаткової угоди (540 днів) замовити у оператора та оплатити телекомунакаційні послуги (крім послуг з надання доступу до контенту) на вказані телефонні номери на загальну суму не менше 833 грн. 00 коп. на кожний телефонний номер.

Відповідно до п. 3. додаткових угод абонент не має права припинити дію цієї додаткової угоди або угоди до моменту сплати зазначеної у п. 2 цієї додаткової угоди неустойки. При цьому до припинення дії цієї додаткової угоди на абонента не поширюється положення третього речення п. 6.1. угоди. Оператор має право припинити дію цієї додаткової угоди у будь який час відповідно до положень угоди, з подальшим стягненням з абонента зазначеної в п. 2 додаткової угоди неустойки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.3.2. угод оператор має право припинити дію угоди з письмовим попередженням абонента за 30 днів у наступних випадках:

-при позитивному балансі якщо абонент не користується послугами стільникового мобільного звязку оператора понад 60 днів;

-при негативному балансі якщо абонент має неліквідовану заборгованість щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного звязку понад 30 днів.

Оскільки відповідач заборгованості за послуги звязку по особовим рахункам №№3577231, 3577223, 3577205 не погасив (залишок заборгованості за послуги звязку складає 83 грн. 30 коп.), а по особовим рахункам №№3577236, 3577247, 3577166 абонент мав позитивний баланс, проте, не користувався послугами стільникового мобільного звязку понад 60 днів, позивач листом №5083/7/00/01/00 від 16 червня 2011 року повідомив відповідача про те, що відповідно до п. 3.3.2, п. 6.1. угод, п. 3 додаткових угод, п. 5 ч. 1 ст. 33, ст. ст. 36, 38 Закону України “Про телекомунікації”, оператор з 16 липня 2011 року припиняє дії угод №№3577236, 3577247, 3577231, 3577223, 3577205, 3577166 про надання послуг стільникового мобільного звязку та додатковиих угод до них.

В звязку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача 83 грн. 30 коп. заборгованості за послуги звязку згідно угод №№3577231, 3577223, 3577205 від 02 жовтня 2009 року про надання послуг стільникового мобільного звязку та додатковиих угод до них.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов угод про надання послуг стільникового мобільного звязку та додатковиих угод до них, розрахунку з позивачем за послуги звязку в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 83 грн. 30 коп. (згідно угоди №3577231 борг складає 44 грн. 95 коп., згідно угоди №3577223 борг 4 грн. 91 коп., згідно угоди №3577205 борг 33 грн. 44 коп.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 2 додаткових угод до договорів передбачено, що у випадку порушення абонентом своїх зобовязань, передбачених п. 1 додаткових угод, абонент зобовязується сплатити операторові неустойку, розмір якої визначається як збільшена вдвічі різниця між мінімальною вартістю послуг, що згідно з п. 1 повинні бути замовлені протягом дії додаткових угод, та вартістю фактично оплачених абонентом протягом дії додаткової угоди телекомунікаційних послуг.

Тобто, додатковими угодами до договорів було встановлено сторонами неустойку у виді штрафу за порушення абонентом своїх зобовязань, передбачених п. 1 додаткових угод.

На підставі умов п. 2 додаткових угод позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки (штрафу) в розмірі 7445 грн. 80 коп., проте, даний розрахунок є помилковим, оскільки згідно угоди №3577231 неустойка складає 624 грн. 64 коп., згідно угоди №3577223 1456 грн. 92 коп., згідно угоди №3577205 1 012 грн. 78 коп., згідно угоди №3577236 1348 грн. 65 коп., згідно угоди №3577247 1336 грн. 49 коп. та згідно угоди №3577166 1666 грн. 00 коп., всього 7445 грн. 48 коп.

В звязку з чим, з відповідача підлягає стягненню 7445 грн. 48 коп. неустойки, в решті стягнення 0, 32 грн. слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Сувіт”, вул. Фрунзе, 1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22808895 на користь приватного акціонерного товариства “Київстар” в особі Київської філії приватного акціонерного товариства “Київстар”, пр-т. Червонозоряний, 51, м. Київ, ідентифікаційний код 36854338, п/р 26009325028400 в АБ “УкрСиббанк” м. Київ, МФО 351005 83 грн. 30 коп. основної заборгованості, 7 445 грн. 48 коп. неустойки, 101 грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 06 вересня 2011 року.