Рішення № 18466200, 01.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 рокуСправа № 12/5026/1466/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204»до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 4783 грн. 25 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору № 01/01/10 від 01.01.2010 року, 4783 грн. 25 коп. боргу за надані послуги за період з 01.01. по 25.07.2010 року та відшкодування понесених судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві і клопотанні про її уточнення (вх. № 13280 від 23.08.2011 року на а.с. 27-28), підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання була повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), інформаційних листах Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

01.01.2010 року сторони уклали договір № 01/01/10, за умовами якого:

п.п. 1.1., 1.1.3. позивач автопідприємство ВАТ «Маньківська ПМК-204»зобовязався забезпечувати стоянку та охорону транспортних засобів відповідача в кількості 6 шт. в між змінний час на виділеному майданчику на території підприємства; надати відповідачу кабінет в адмінприміщенні для проведення медогляду та інструктажу водіїв, зберігання та ведення технічної документації;

п. 2.6. відповідач зобовязався оплачувати вартість послуг, наданих авто підприємством згідно цього договору;

п. 4.1. плата за надання послуг за п.п. 1.1. та 1.1.3. цього договору становить 700 грн. з ПДВ за місяць і сплачується відповідачем, згідно виставлених рахунків, шляхом внесення в касу готівкою або перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за послуги, надані згідно з договором, за період з 01.01. по 25.07.2010 року складає 4783 грн. 25 коп. Рахунок позивача № 4 від 20.04.2011 року про оплату зазначених послуг відповідачем не оплачений. Письмові вимоги від 15.07.2010 року № 567, від 07.09.2010 року № 755, від 01.11.2010 року № 904, від 11.05.2011 року № 321 про сплату спірної заборгованості відповідачем не виконані.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобовязань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про договір розділом ІІ книги 5 ЦК України.

Зокрема, частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання обовязку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

За змістом ст.ст. 193, 202 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема - належним виконанням.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання в розмірі 4783 грн. 25 коп. відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

З урахуванням викладеного позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204», 20100, Черкаська область, смт. Маньківка, пров. Промисловий, 5, код ЄДРПОУ 01036632, п/р 26006196411 у «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805 - 4783 грн. 25 коп. боргу, 338 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 05.09.2011 року.

Суддя В.М. Грачов