Рішення № 18466103, 30.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 рокуСправа № 18/5026/1655/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аромат”, м. Харків

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

про стягнення 30 857 грн. 08 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Аромат” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 31 269 грн. 01 коп. заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 21 квітня 2008 року за №141.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 28 316 грн. 42 коп. основного боргу, 2 128 грн. 73 коп. пені та 411 грн. 93 коп. 3% річних.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також загальну суму позовних вимог ціна позову становить 30 857 грн. 08 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 серпня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16 серпня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з його відрядженням.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

В пункті 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року, № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Відповідач не був позбавлений можливості надати суду відзив на позов, та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача, а також забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника або зявитися в судове засідання особисто.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 серпня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1655/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 21 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Аромат” (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір за №141.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобовязався передати партіями згідно замовлень покупця у власність останнього косметичну та парфумерну продукцію, асортимент якої вказаний у специфікаціїї, а покупець прийняти та оплатити товар.

На кожну партію товару на підставі специфікації та замовлень покупця складається окрема накладна, яка є невідємною частиною даного договору. В накладній обовязково повинно бути вказано: кількість і асортимент партії товару, ціна за одиницю товару і загальна сума партії товару, що постачається. Загальна кількість і ціна товару, який постачається згідно даного договору, визначається сумарно на підставі накладних (п. 1.3. договору).

Позивач свої зобовязання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 39 692 грн. 64 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

-№Аро-009174 від 24 грудня 2010 року на суму 21 467 грн. 40 коп.;

- №Аро-009175 від 24 грудня 2010 року на суму 186 грн. 84 коп.;

- №Аро-009176 від 24 грудня 2010 року на суму 18038 грн. 40 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відтиском печатки фізичної особи підприємця у вищенаведних видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобовязання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 13 300 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок від 05 травня 2011 року на суму 2000 грн. 00 коп., від 11 травня 2011 року на суму 1000 грн. 00 коп., від 16 травня 2011 року на суму 1000 грн. 00 коп., від 01 червня 2011 року на суму 2000 грн. 00 коп., від 03 червня 2011 року на суму 2300 грн. 00 коп., від 15 червня 2011 року на суму 2000 грн. 00 коп., від 22 червня 2011 року на суму 3000 грн. 00 коп.

Позивач зазначав, що суму в розмірі 11376 грн. 22 коп. було зараховано на погашення боргу зі сплати товару поставленого згідно видаткової накладної №Аро-009174 від 24 грудня 2010 року на суму 21 467 грн. 40 коп., решту суми в розмірі 1923 грн. 78 коп. було зараховано на остаточне погашення заборгованості відповідача за товар поставлений за накладною №Аро-009173 від 24 жовтня 2010 року.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 28 316 грн. 42 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору №141 від 21 квітня 2008 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.3. договору остаточний розрахунок за поставлену партію товару проводиться на умовах відстрочки платежу не більше ніж на 20 календарних днів з дати підписання представниками сторін видаткових накладних.

Отже, з урахуванням умов п.2.3. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар за видатковими накладними від 24 грудня 2010 року до 13 січня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано належними доказами доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 28 316 грн. 42 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2. договору поставки в разі порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення, від суми боргу, сплата якого прострочена, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 2 128 грн. 73 коп. пені нарахованої за період з 16 січня 2011 року по 11 липня 2011 року на суму боргу 28 316 грн. 42 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 411 грн. 93 коп. 3% річних нарахованих за період з 16 січня 2011 року по 11 липня 2011 року на суму боргу 28 316 грн. 42 коп.

Слід вказати, що позивачем нараховано пеню та 3% річних в меншому розмірі, оскільки сума боргу за видатковою накладною від 24 грудня 2010 року № Аро-009174 зменшилася до 10 091 грн. 18 коп. лише з 22 червня 2011 року, крім того позивач не був позбавлений права нараховувати пеню та 3% річних з 14 січня 2011 року, оскільки обовязок відповідача щодо оплати поставленого товару виник 13 січня 2011 року, а не 15 січня 2011 року як зазначав позивач.

Проте позивач самостійно визначив період та розмір боргу, на який нараховано пеню та 3% річних, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Вимогу про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення позивачем заявлено не було.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В пункті 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суд України від 04 березня 1998 року, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” вказано, що якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аромат”, вул. Жовтнева, 101/2, м. Південне, Харківського району, Харківської область, ідентифікаційний код 30226021, п/р 260083701 в філії АБ “Енергобанк”, МФО 350824 28 316 грн. 42 коп. основного боргу, 2 128 грн. 73 коп. пені, 411 грн. 93 коп. 3% річних, 308 грн. 57 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 01 вересня 2011 року.