Рішення № 18465806, 05.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 рокуСправа № 02/5702

Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів: Пащенко А.Д. (головуючий), Курченко Н.М., Анісімов І.А., при секретарях судового засідання Головко О.В., Ткаченко О.М., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Приходько Д.А., представників: позивача: ОСОБА_1 - адвокат за довіреністю, Квітчатий М.А. - генеральний директор, першого відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом закритого акціонерного товариства "Рось"

до Головного управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (перший відповідач),

до Звенигородської районної ради (другий відповідач),

до Будищенської сільської ради (третій відповідач),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаська обласна рада, Державне казначейство України, Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області, Головне фінансове управління Черкаської облдержадміністрації, Звенигородська районна рада, Відділ освіти Звенигородської районної державної адміністрації, Школа в с. Будище Звенигородського району, Черкаська обласна державна адміністрація,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача - Міністерство культури України, служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації,

про розірвання договору, зобовязання вчинити дії, стягнення вартості безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

До суду подано позовну заяву про визнання факту порушення відповідачем - управлінням капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації - права та законного інтересу позивача на отримання оплати виконаних позивачем загальнобудівельних робіт по реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району за договором № 4 від 16.12.2004 року на суму 363 074,40 грн. та про зобовязання відповідача підписати акти виконаних робіт та виконати взяті на себе зобовязання за договором повністю.

Ухвалою судді Пащенко А.Д. від 21 липня 2006 року ЗАТ "Рось" відмовлено у прийнятті позовної заяви щодо вимог про визнання факту порушення відповідачем права і законного інтересу позивача, зобовязання відповідача підписати акти виконаних робіт, та повернуто без розгляду позовну заяву з вимогою про зобовязання відповідача виконати зобовязання за договором повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.10.2006 скасовано ухвалу від 21.07.2006 та матеріали справи передано на розгляд господарського суду Черкаської області.

Ухвалою першого заступника голови господарського суду Черкаської області від 16.11.2006 року розгляд матеріалів позовної заяви було призначено у колегіальному складі суддів Пащенко А.Д. (головуючий), Курченко Н.М., Анісімов І.А. (т. 1, а.с. 63).

В процесі розгляду справи позивач надав суду заяву № 105 від 24.04.2007 року про збільшення і уточнення позовних вимог, в якій просить суд зобовязати Управління капітального будівництва на виконання умов договору № 4 від 16.12.2004 року підписати акт виконаних загальнобудівельних робіт № 2 за грудень 2004 року та відомість ресурсів до нього на суму 363 074,40 грн., стягнути з відповідача загальну заборгованість в сумі 520 124,75 грн., в тому числі 445 477,70 грн. боргу за виконані роботи по реконструкції школи з урахуванням коефіцієнту рівня інфляції, 49 580 грн. неустойки за неналежне виконання договору, три проценти річних в сумі 25 067,05 грн. (т. 1, а.с. 124 - 126).

Заявою від 02.07.2007 року № 142 позивач знову змінив позовні вимоги та просить суд: розірвати достроково договір від 16.12.2004 № 4 Р-08-12.04-147; зобовязати відповідача надати позивачу другий примірник підписаного та належним чином оформленого акту виконаних підрядних робіт № 1; стягнути з Управління капітального будівництва кошти в сумі 507 083, 70 грн., в тому числі 363 074,40 грн. вартості виконаних робіт за даними фактичних витрат на їх виконання і вартість матеріально-технічних ресурсів, 70 615,60 грн. збитків, понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем договору, 23 813,70 грн. три проценти річних, 49 580 грн. неустойки за неналежне виконання договору (т. 1, а.с. 150-154).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 липня 2007 року задоволено клопотання позивача та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У звязку із закінченням проведення судової експертизи та отриманням судом висновку експерта ухвалою господарського суду від 04.12.2008 поновлено провадження у справі, розгляд справи продовжено.

В процесі розгляду спору до участі у справу на підставі клопотань представників позивача залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - УКБ Черкаської облдержадміністрації: Черкаську обласну раду, Державне казначейство України, Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області - ухвалою від 04.12.2008, Головне фінансове управління Черкаської облдержадміністрації, Звенигородську районну раду, Відділ освіти Звенигородської районної державної адміністрації, Школу в с. Будище Звенигородського району - ухвалою від 22.01.2009, Черкаську обласну державну адміністрацію - ухвалою від 11.02.2009.

01.04.2009 позивач заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення повязаної з нею іншої справи - № 02/870. Ухвалою суду від 01.04.2009 клопотання позивача задоволено, провадження у справі зупинено на підставі частини 1 статті 79 ГПК України до вирішення повязаної з нею справи № 02/870 за позовом закритого акціонерного товариства "Рось" до управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації про визнання договору недійсним. У звязку з завершенням розгляду вказаної справи ухвалою господарського суду від 07.06.2010 провадження у даній справі поновлено.

21.07.2010 позивач подав Заяву про зміну позовних вимог (т. 3, а.с. 131-135), у якій просить розірвати достроково договір підряду № 4, укладений 16.12.2004 між ЗАТ "Рось" та Управлінням капітального будівництва ЧОДА; зобовязати Управління капітального будівництва ЧОДА надати ЗАТ "Рось" другий примірник підписаного та належно оформленого акту № 1 виконаних підрядних робіт; стягнути із Звенигородської районної ради та Будищенської сільської ради як із співвідповідачів вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району; понесені ЗАТ "Рось" судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог у заяві від 21.07.2010 позивач вказав на те, що в процесі розгляду справи позивачу стали відомі нові обставини, повязані із реконструкцією школи в с. Будище Звенигородського району, та зясовано, що УКБ не виконав зобовязання перед позивачем, не підписав акти приймання виконаних робіт, однак, протягом всіх цих років у школі навчаються діти, що свідчить про фактичне прийняття школи в експлуатацію, разом з тим, позивач, як підрядник, не підписував акт введення обєкта в експлуатацію. Звенигородську районну раду та Будищенську сільську раду позивач просить залучити до участі у справу як співвідповідачів та просить стягнути з них вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району, з огляду на те, що згідно статуту Будищенської загальноосвітньої школи власником закладу є відділ освіти Звенигородської районної ради, представницьким органом територіальної громади села Будище є Будищенська сільська рада, а представницьким органом територіальної громади району є Звенигородська районна рада, які не виконали надані їм Законом повноваження місцевого самоврядування стосовно прийняття та затвердження програми школи, ухилилися від розгляду питань забезпечення належного фінансування реконструкції школи. Отже, територіальна громада села Будище або територіальна громада Звенигородської районної ради безпідставно набули у власність майно та, враховуючи обєм і характер виконаних позивачем робіт понад затверджені обсяги, вартість нерухомого майна збільшилась, однак, не обліковується ні установою, ні її власником, тобто, виникло безпідставне збагачення субєкта права комунальної власності - територіальної громади, за рахунок іншої особи, тобто позивача. Вказане є підставою для позивача вимагати від Звенигородської районної ради та Будищенської сільської ради повернення позивачу безпідставно набутого майна, однак, у звязку з неможливістю повернення майна в натурі - позивач просить стягнути із другого та третього відповідачів вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України у розмірі станом на час розгляду спору.

Ухвалою від 21 липня 2010 року суд прийняв заяву позивача від 21.07.2010 до розгляду у даній справі, замінив першого відповідача у справі - управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації його правонаступником - Головним управлінням капітального будівництва облдержадміністрації, в звязку з поданням позивачем вказаної заяви суд змінив процесуальний статус Звенигородської районної ради, виключив її із числа третіх осіб та залучив до справи як другого відповідача, також залучив Будищенську сільську раду до справи як третього відповідача.

Ухвалою господарського суду від 21 липня 2010 року задоволено клопотання позивача, обгрунтоване приписом статті 1213 Цивільного кодексу України, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

У звязку із закінченням проведення судової експертизи та отриманням судом Висновку судової будівельно-технічної експертизи ухвалою господарського суду від 01.06.2011 поновлено провадження у справі, розгляд справи продовжено.

21.06.2011 року до суду надійшла заява заступника прокурора Черкаської області в порядку ст. 29 ГПК України про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.

У судовому засіданні 29.07.2011 представник позивача ОСОБА_1 продав суду заяву, в якій надав уточнення до пункту 3 заяви про зміну позовних вимог від 21.07.2010 № 11 та просить стягнути із Звенигородської районної ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району в розмірі 1 462 211,16 грн., тобто, з урахуванням висновку № 13/483-БТ судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2011 та часткової оплати підрядних робіт з боку УКБ ЧОДА в розмірі 96 422 грн. (т. 5, а.с. 37).

Перший відповідач - Головне управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації - у відзиві на позов та у письмових поясненнях (т. 1, а.с. 159, т. 3, а.с. 47, т. 5, а.с. 1) повністю заперечив проти позову з наступних підстав: у відповідача відсутня кредиторська заборгованість по даному обєкту, позивачу повністю були перераховані кошти, які були на рахунку фінансування, відповідачу заборонено підписання актів виконаних робіт та їх оплату понад затверджений обсяг видатків бюджету; фактично позивач виконав додаткові роботи на свій ризик, оскільки у договорі вказано, що у 2004 році підлягали виконанню роботи на 91,3376 тис.грн. та завершення у 2005р. по мірі надходження коштів; кошти в подальшому на цей обєкт не надходили, тому в УКБ відсутні законні підстави підписувати акти виконаних робіт.

Другий відповідач - Звенигородська районна рада - у відзиві на позов та у письмових поясненнях (т. 2, а.с. 228, т. 4, а.с. 55-57, 133, т. 5, а.с. 29) повністю заперечив проти позову з наступних підстав: у ради відсутня будь-яка інформація стосовно договірних відносин між УКБ та ЗАТ "Рось", оскільки вся технічна документація та оплата за виконання відповідних обємів робіт проводилася обласною державною адміністрацією, при цьому районну раду не залучали і не ставили до відома про проведену роботу; всі школи району в 2002 році були передані у власність районній раді з послідуючою передачею їх в оперативне управління відділу освіти РДА; лист відділу освіти від 10.09.04р. не був погоджений із власником (районною радою) про проведення капітального ремонту школи, тому районна рада не мала і не має ніякого відношення до договірних відносин між УКБ і ЗАТ "Рось", в тому числі до оплати вартості, яка значно завищена;

Третій відповідач - Будищенська сільська рада - не надіслала суду письмових пояснень.

Черкаська обласна рада у відзиві на позов просила відмовити у позові з мотивів його безпідставності, оскільки рішенням обласної ради від 03.12.2004р. «Про внесення змін до рішення обласної ради від 17.12.2003р. № 14-1 «Про обласний бюджет на 2004 рік»в бюджеті розвитку обласного бюджету передбачено 100 тис. грн. на реконструкцію школи в с. Будище Звенигородського району, головним розпорядником цих коштів відповідно до вказаного рішення було визначено УКБ Черкаської ОДА.

Головне фінансове управління ЧОДА у письмовому поясненні вказало, що управління капітального будівництва облдержадміністрації є головним розпорядником коштів в сумі 100000 грн., виділених на реконструкцію школи в селі Будище Звенигородського району згідно рішення обласної ради від 03.12.2004 року, кошти в сумі 100000 грн. профінансовані УКБ, розрахунок на цю суму проведений.

Відділ освіти Звенигородської районної державної адміністрації надіслав до суду пояснення (т. 2, а.с. 195) про відсутність у відділу будь-якої інформації стосовно договірних відносин між УКБ та ЗАТ «Рось», оскільки роботи по реконструкції проводилися на підставі усних розпоряджень начальника ГУОН Богославець Г.І., освітян району та школи залучали в швидкому закінченні ремонту, документи (кошториси, договори, акти виконаних робіт) представниками відділу освіти та школи не підписувалися;

Черкаська обласна державна адміністрація у письмовому поясненні по даній справі вказала на те, що за інформацією Звенигородської райдержадміністрації від 24.02.2009 підставою для включення в бюджет 100 000 грн. на реконструкцію школи в с. Будище та відповідно виділення їх головному розпоряднику УКБ Черкаської облдержадміністрації було звернення Звенигородської райдержадміністрації від 10.11.2004 № 313/01-21 до УКБ щодо проведення оплати за виконані роботи з ремонту вказаної школи; у проект рішення обласної ради «Про внесення змін до рішення обласної ради від 17.12.2003 № 14-1 «Про обласний бюджет на 2004 рік», що готувався Головним фінансовим управлінням ОДА та подавався обласною адміністрацією на розгляд сесії обласної ради, було включено до видатків бюджету розвитку обласного бюджету 100 000 грн. на реконструкцію школи в с. Будище по головному розпоряднику коштів - УКБ Черкаської ОДА (по КФКВ 150101 “Капітальні вкладення”).

В процесі розгляду спору листом від 07.06.2011 № 61/01-22 Звенигородська районна рада повідомила суду про те, що ЗАТ "Рось" і УКБ Черкаської облдержадміністрації при укладенні договору підряду та при проведенні ремонтних робіт не дотримались вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, статей 5, 26, 44, оскільки обєкт, у якому проводились роботи, занесений до державного реєстру нерухомих памяток України (садиба П.В.Енгельгардта ХІХ сторіччя) і після проведення ремонтних робіт вказане приміщення втратило первинний стан обєкта культурної спадщини по причині непогодження цих питань з Міністерством культури України, як центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Ухвалами суду від 16.06.2011 та від 15.07.2011 за клопотанням Звенигородської районної ради до участі у справу залучено Міністерство культури України і службу охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача - Звенигородської районної ради.

Міністерство культури України у поясненні від 15.07.2011 (т. 5, а.с. 27-28) вказало на те, що садиба П.В.Енгельгардта не занесена до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією національного чи місцевого значення памятки; на сьогоднішній день ведуться роботи по дослідженню садиби, перевірці її відповідності критеріям автентичності та роботи по розробленню облікової документації на вказаний обєкт, необхідні для його включення до Державного реєстру нерухомих памяток України; просило розглядати справу за відсутності представника Міністерства. У листі від 28.07.2011 (т. 5, а.с. 51-52) Міністерство культури України повідомило про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.04 № 635-р майновий комплекс державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" передано із спільної власності територіальних громад Черкаської області у державну власність та включено його до складу Шевченківського національного заповідника в м. Каневі, у складі якого діяла філія "Історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Постановою КМУ від 13.04.05 № 273 майновий комплекс відокремленого структурного підрозділу "Історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" виділено із складу Шевченківського національного заповідника в м.Каневі та оголошено його державним історико-культурним заповідником "Батьківщина Тараса Шевченка", а в 2006 році йому надано статус національного.

Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не надіслала до суду письмових пояснень.

Прокурор письмових заяв стосовно предмету спору не подавав.

У судових засіданнях:

представники позивача підтримали позовні вимоги в редакції Заяви про зміну позовних вимог від 21.07.2010 № 11 та уточнень від 29.07.2011, просили: - розірвати достроково договір підряду № 4, укладений 16.12.2004 між ЗАТ "Рось" та Управлінням капітального будівництва ЧОДА; - зобовязати Управління капітального будівництва ЧОДА надати ЗАТ "Рось" другий примірник підписаного та належно оформленого акту № 1 виконаних підрядних робіт; - стягнути із Звенигородської районної ради вартість безпідставно набутого майна у вигляді робіт та матеріалів з реконструкції школи в с. Будище в розмірі 1 462 211,16 грн., повністю відшкодувати позивачу за рахунок першого та другого відповідачів понесені позивачем судові витрати, в тому числі на оплату вартості судової експертизи; - підтвердили відсутність вимог до третього відповідача; - пояснили, що позовна вимога про стягнення коштів із Звенигородської районної ради подана обгрунтовано, оскільки факт виконання позивачем роботи підтверджено матеріалами справи, судовою експертизою, і це не оспорюється ні відповідачами, ні третіми особами; - матеріалами справи доведено та іншими доказами не спростовано факт належності будівлі школи в с. Будище територіальній громаді району; - в листі КП "Черкаське ООБТІ" від 05.08.2011, наданому на запит суду, вказано, що право власності на будівлю школи в с. Будище не зареєстровано; - всі знали про те, що на школі проводяться роботи по реконструкції. однак не вчиняли жодних дій, спрямованих на зупинення виконання робіт; - представник позивача заперечив проти задоволення клопотань від 01.08.2011 Звенигородської районної ради та Звенигородської райдержадміністрації про відкладення розгляду справи в звязку з відсутністю обєктивного обґрунтованого клопотання; просив прийняти рішення у даному засіданні, позов повністю задовольнити;

представник першого відповідача заперечив проти позовних вимог позивача, просив відмовити в позові, оскільки УКБ як головний розпорядник коштів в сумі 100 тис. грн. повністю виконав свої зобовязання, всі отримані із бюджету кошти перерахував позивачу; решта коштів повинна була перераховуватися після отримання фінансування, але такого не було, позивач виконав додаткову роботу на свій ризик, тому вини відповідача в незавершенні оплати за роботу немає;

представник другого відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у письмових поясненнях;

прокурор просив відмовити позивачу в позові, клопотання про відкладення розгляду справи підтримав.

Звенигородська районна рада надіслала до господарського суду клопотання від 01.08.2011 про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням у відпустці відповідального працівника районної ради, що займався вивченням та підготовкою матеріалів до попередніх судових засідань та залученням до процесу юриста Звенигородської РДА.

Звенигородська районна державна адміністрація надіслала до суду клопотання від 01.08.2011 про відкладення розгляду справи у звязку з залученням до розгляду справи юриста райдержадміністрації Баковської О.П. та необхідністю часу для ознайомлення із матеріалами справи.

Розглянувши клопотання Звенигородської районної ради та Звенигородської районної державної адміністрації про відкладення розгляду справи, заслухавши думку прокурора та представників сторін, суд, порадившись на місці, ухвалив відхилити вказані клопотання в звязку з їх необґрунтованістю, про що зазначається у протоколі судового засідання, розгляд справи продовжити.

Треті особи не направили своїх представників у судове засідання, не подали суду заяв про розгляд справи за участі їх представників. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, судом встановлено наступне.

16 грудня 2004 року ЗАТ "Рось" (позивач) та Управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (відповідач) уклали договір № 4 (Р-08-12.04-147), далі - Договір, за умовами якого позивач, як підрядник, зобовязався виконати на свій ризик власними та залученими коштами та засобами загально будівельні роботи у відповідності до технічних завдань та кошторисів, які додаються до договору, а відповідач, як замовник, зобовязався оплатити виконані роботи у відповідності з умовами цього договору.

За умовами вказаного договору:

- вартість робіт визначається згідно договірної ціни, складеної відповідно з вимогами ДБН, загальна вартість якої складає з ПДВ 495,80 тис. грн. (пункт 2.1.);

- договірна ціна робіт є динамічною (пункт 2.2.).

- джерела фінансування - бюджет розвитку (пункт 3.2.);

- підлягає виконанню в 2004р. 91,3376 тис.грн.;

- термін дії договору: початок грудень; завершення перехідний на 2005 р. по мірі надходження коштів на рахунок фінансування по даному обєкту (підкреслено у тексті пункту 3.1. Договору);

- початком робіт вважається остання із дат отримання авансу, передачі будівельного майданчика;

- замовник щомісяця на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 сплачує підрядникові проміжні платежі за виконані роботи. Замовник перевіряє правильність акту на протязі 5-х робочих днів з дня його отримання та підписує, виходячи з реально виконаних робіт, або дає письмово обґрунтовану відповідь про причину відмови (пункт 4.1.);

- оплата виконаних субпідрядних робіт здійснюється в 10-денний термін після підписання акта ф. КБ-2в або КБ-3, при наявності коштів по вищезгаданому обєкту на рахунку Генпідрядника, в розмірі 50% від суми контракту;

- договір дійсний з моменту підписання і до повного виконання Сторонами передбачених ним обовязків (пункт 15.7.).

Як вбачається із матеріалів справи, підтверджено матеріалами судових експертиз і не спростовано сторонами, позивач виконував роботи по реконструкції школи в с. Будище Звенигородського району восени 2004 року.

У грудні 2004 року, після підписання Договору, позивач оформив та надав відповідачу Акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт на суму 91 337,60 грн. (т. 1. а.с. 143-146).

Управління капітального будівництва перерахувало на рахунок ЗАТ "Рось" кошти в сумі 91 337,60 грн. по платіжному дорученню № 1535 від 23 грудня 2004 року згідно ф.-3 від 22.12.04 як оплату за виконані роботи по реконструкції школи в с. Будище та 5 084,40 грн. по платіжному дорученню 3 1539 від 24.12.2004 згідно акту № 1 від 16.12.04 як оплату за проектні роботи по цьому ж обєкту. Таким чином, перший відповідач, як замовник за договором, перерахував на рахунок позивача кошти в загальній сумі 96 422 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що всього відповідачу у 2004 році було виділено 100 000 грн., сума 96 422 грн. була освоєна позивачем, про що він не заперечує, різниця між виділеною та освоєною сумою зарахована на утримання служби замовника відповідача та авторський нагляд, тобто, відповідно до виділених коштів та змісту договору УКБ виконало свої зобовязання у повному обсязі, жодних додаткових угод з уточненням обсягу підрядних робіт на 2004 рік сторонами не укладалось.

Вказане першим відповідачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, поясненнями та документами, наданими Головним фінансовим управлінням Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаською обласною радою, відповідно до яких рішенням обласної ради від 03.12.2004р. "Про внесення змін до рішення обласної ради від 17.12.2003р. № 14-1 "Про обласний бюджет на 2004 рік" в бюджеті розвитку обласного бюджету передбачено 100 тис. грн. на реконструкцію школи в с. Будище Звенигородського району, головним розпорядником цих коштів відповідно до вказаного рішення визначено УКБ Черкаської ОДА, кошти в сумі 100000 грн. профінансовані УКБ, розрахунок на цю суму проведений повністю; інші кошти на фінансування цього обєкту не виділялися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перший відповідач виконав взяті на себе зобовязання по договору від 16.12.2004 щодо оплати вартості виконаних робіт в сумі 96 422 грн. по акту приймання виконаних робіт № 1. З питання оплати акту № 1 спору між сторонами немає.

Крім цього, позивач оформив і надав першому відповідачу для підписання Акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 форми № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт на суму 363 074,40 грн. як доказ виконання ним всієї роботи по реконструкції школи в с. Будище.

Однак, Відповідач вказані Акт форми № КБ-2в і Довідку форми № КБ-3 не підписав, мотивував це відсутністю бюджетного фінансування на виконання роботи в 2004 році в такій сумі, що не залежить від першого відповідача, а наявність фінансування відповідно до договору є обовязковою умовою для виконання і прийняття робіт.

Станом на день прийняття рішення кошти на рахунок фінансування для оплати вартості виконаних позивачем робіт на даному обєкті не надходили.

Згідно статті 206 Господарського кодексу України господарське зобовязання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу. Згідно статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Тобто, договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або рішенням суду.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що невиконання відповідачем умов договору та неперерахування коштів за виконану роботу є істотним порушенням відповідачем умов договору, тому суд вважає вимогу позивача про розірвання договору № 4 від 16 грудня 2004 року законною і обгрунтованою, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення. Вимога позивача про розірвання договору направлялася відповідачу і представники відповідача у судовому засіданні не заперечили проти розірвання договору.

Разом з тим суд зазначає, що у Договорі від 16 грудня 2004 року сторони встановили порядок виконання роботи по Договору, а отже, й особливості порядку її оплати, оскільки чітко вказали про виконання в 2004 році роботи на суму 91,3376 тис. грн. та завершення (перехідний на 2005р.) по мірі надходження коштів на рахунок фінансування по даному обєкту.

Ця умова виділена у тексті договору, підписаному керівником позивача, отже, позивач погодився на таку умову. У Договорі відсутній обовязок відповідача контролювати чи забезпечувати надходження коштів на рахунок фінансування по цьому обєкту, а в пункті 1.2. вказано про обовязок відповідача оплатити виконані роботи у відповідності з умовами цього договору.

Вимога позивача про зобовязання першого відповідача надати йому другий примірник підписаного та оформленого акту № 1 виконаних підрядних робіт не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач обґрунтовує вказану вимогу тим, що перший відповідач оплатив виконані позивачем роботи на суму 91 337,60 грн., але не надав позивачу другий примірник підписаного акту № 1, внаслідок чого позивач не може закрити свою бухгалтерську звітність на цю суму.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем його законного права чи інтересу.

Закон передбачає проведення господарських операцій по односторонньо підписаному акту виконаних робіт, коли інша сторона акт не підписує (частина 4 статті 882 ЦК України). Позивач не вказав, чому він не може закрити свою бухгалтерську звітність на суму, яка фактично сплачена стороною за договором ще в 2004 році. З огляду на викладене, в позові в цій частині слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з другого відповідача Звенигородської районної ради - коштів в сумі 1 462 211,11 грн. на підставі статей 1212, 1213 ЦК України, судом враховано наступне.

Предметом спору у справі в цій частині є вимога позивача про стягнення із Звенигородської районної ради, як із представницького органу територіальної громади району, що є власником будівлі школи в с. Будище Звенигородського району, вартості безпідставно набутого майна у вигляді збільшення вартості обєкта права комунальної власності за рахунок виконаних без договору підряду робіт по реконструкції школи, яке неможливо повернути в натурі.

Правовою підставою для предявлення даної вимоги позивач вказав статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В частині 1 статті 1213 ЦК України вказано, що набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Позивач стверджує, що в даній ситуації виникли правовідносини з безпідставного збагачення (збільшення) майна комунальної власності Звенигородського району і набувачем у даному спорі є Звенигородська районна рада як представницький орган територіальної громади району, що є власником будівлі школи в с. Будище Звенигородського району.

Однак, суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке.

У відзиві-запереченні від 20.12.2010 № 01-30/251 за підписом голови Звенигородської районної ради (т. 4, а.с. 55-57) вказано, що з 2002 року всі школи району були передані у власність районній раді з послідуючою передачею їх в оперативне управління відділу освіти РДА. Виходячи з цього, за доводами голови ради, замовником робіт по проведенню капітального ремонту школи в с. Будище повинна була виступити районна рада або відділ освіти за згодою власника (райради).

Однак, незважаючи на вимоги суду в судових засіданнях, Звенигородська районна рада не подала суду доказів знаходження школи в с. Будище у власності районної ради на час розгляду справи. Знаходження школи на балансі відділу освіти не може бути доказом належності школи району на правах власності.

Натомість, Міністерством культури України у листі від 28.07.2011 № 1577/22/13-11 на адресу суду вказано про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.04 № 635-р майновий комплекс державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" передано із спільної власності територіальних громад Черкаської області у державну власність та включено його до складу Шевченківського національного заповідника в м. Каневі

Вказаним розпорядженням Кабінету міністрів України "Деякі питання державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" прийнято пропозицію Черкаської обласної ради та Мінкультури щодо передачі майнового комплексу державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" із спільної власності територіальних громад Черкаської області у державну власність та включення його до складу Шевченківського національного заповідника в м. Каневі. Це розпорядження набрало чинності з 1 січня 2005 року (т. 5, а.с. 46).

Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" був створений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1992 року № 156 на базі памяток історії, культури та природи у селах Шевченковому, Моринцях, Будищі Звенигородського району Черкаської області, повязаних з життям і творчістю Тараса Шевченка. Вказаною постановою цей заповідник був підпорядкований Черкаському облвиконкому. Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що витрати заповідника фінансуються за рахунок і в межах коштів, які передбачаються у бюджеті Черкаської області на утримання культурно-освітніх закладів, спеціальних коштів заповідника, а також коштів, що надходитимуть цільовим призначенням на науково-дослідні та реставраційні роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2005 р. № 273 "Про державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" підтримано пропозицію Міністерства культури і мистецтв про виділення із складу Шевченківського національного заповідника в м. Каневі майнового комплексу відокремленого структурного підрозділу "Історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" виділено із складу Шевченківського національного заповідника в м. Каневі та оголошення його державним історико-культурним заповідником "Батьківщина Тараса Шевченка" з віднесенням до сфери управління Міністерства культури і мистецтв. Установлено, що витрати на утримання заповідника фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених Міністерству культури і мистецтв у державному бюджеті. Міністерство культури і мистецтв зобовязане було затвердити у тримісячний строк Положення про державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", перелік обєктів, що входили до його складу.

Указом Президента України від 26 січня 2006 року № 74/2006 державному історико-культурному заповіднику "Батьківщина Тараса Шевченка" надано статус національного.

Міністерством культури України надіслано суду завірену копію Положення про Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 30.06.2005 № 440, у статті 1 якого вказано, що до складу Заповідника входить 43 обєкти культурної спадщини (додаток № 2), що мають історичну, наукову та культурну цінність та використовуються відповідно до цілей і завдань заповідника.

У Додатку № 2 до вказаного Положення "Перелік обєктів культурної спадщини заповідника" в пункті 24 зазначено "Будинок П.В.Енгельгардта, де в 1829р. Тарас служив у поміщика, памятка історії, садиба Будищанської школи".

Таким чином, матеріалами справи та поданими доказами спростовуються доводи позивача про те, що власником будівлі школи в с. Будище, а отже, набувачем виконаного позивачем поліпшення станом на час розгляду справи, є Звенигородська районна рада.

Лист Комунального підприємства "Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації" від 05.08.2011 № 2822 (т. 5, а.с. 68), на який посилається позивач, не може підтверджувати доводи позивача, оскільки у листі вказано, що право власності на будівлю школи в с. Будище Звенигородського району Черкаської області не зареєстровано. Відсутність державної реєстрації права власності на будівлю школи в с. Будище за державою не може свідчити про належність школи на праві власності територіальній громаді району, оскільки право власності на майно не може визначатися методом виключення. Не має значення для даної справи також організація та фінансування навчального процесу, так як питання використання будівлі школи для ведення навчального процесу не мають відношення до права власності на цю будівлю.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи позивача про те, що він є потерпілою особою у розумінні статті 1212 ЦК України, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та не спростованими відповідачами і третіми особами. Позивач підписав договір про часткове виконання роботи у 2004 році та про виконання всієї роботи у 2005 році за умови фінансування, однак, він фактично виконав всю роботу в 2004 році за відсутності фінансування виконання робіт. Жодна із посадових осіб школи, району, області не вимагала від позивача припинити виконання роботи по реконструкції школи та звільнити територію, не перешкоджали виконувати роботи, та навпаки, освітяни району і вчителі школи також працювали, щоб якнайшвидше завершити роботи, та у вересні 2004 року роботи фактично були завершені і учні почали навчатися в приміщенні школи.

Доводи відповідачів про те, що позивач не повинен був виконувати роботи понад суму 91,3376 тис.грн., суд вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, умовами договору від 16.12.2004, в пункті 3.1. якого вказано не про роки, в яких робота повинна була виконуватися, а про початок та завершення робіт. Крім цього, в пункті 15.7. договору вказано, що він діє до повного виконання сторонами передбачених ним обовязків, суду не подано доказів надання позивачу офіційного повідомлення про припинення робіт в звязку з неможливістю їх оплати, як це передбачено пунктами 3.4., 12.1. Договору. Тобто із умов договору вбачається, що у позивача не було в той момент законних підстав не виконувати замовлену роботу.

З огляду на те, що позивачем заявлена та підтримана у судових засіданнях вимога про стягнення вартості безпідставно набутого майна із Звенигородської районної ради, однак, позивачем не доведено, що рада є набувачем майна станом на день прийняття рішення, тому позивачу слід відмовити у позові до Звенигородської районної ради.

Розглянувши заяву представника позивача у судовому засіданні про відсутність у позивача вимог до третього відповідача - Будищенської сільської ради, суд приходить до висновку про необхідність виключення третього відповідача із числа відповідачів у даній справі.

З огляду на те, що вимога позивача про стягнення коштів та одна із вимог немайнового характеру залишені без задоволення, на підставі статті 49 ГПК України, судові витрати у даній справі повністю покладаються на позивача. Розмір майнової вимоги було визначено представником позивача у судовому засіданні 29.07.2011, однак державне мито фактично сплачено у розмірі меншому за необхідний на суму 8 000 грн., тому вказана сума державного мита підлягає стягненню із позивача в доход державного бюджету.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Виключити Будищенську сільську раду із числа відповідачів.

2. Позов до Головного управління капітального будівництва задовольнити частково.

3. Розірвати договір № 4 від 16 грудня 2004 року, укладений управлінням капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації та закритим акціонерним товариством “Рось”.

4. Відмовити у позові до Головного управління капітального будівництва про зобовязання надати примірник підписаного акту приймання виконаних робіт № 1.

5. Відмовити у позові до Звенигородської районної ради про стягнення 1 462 211 грн. 11 коп.

6. Стягнути із закритого акціонерного товариства “Рось” (юридична адреса: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 70; поштова адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, оф. 22, ідентифікаційний код 14187396) в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - 8 000 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Судді А.Д.Пащенко

Н.М.Курченко

І.А.Анісімов

Повне рішення складено та підписано 15.08.2011.