Рішення № 18465749, 08.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 рокуСправа № 08/5026/1241/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "Кременчукмясо"

до

відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 3 137,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кременчукмясо" звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останньої на свою користь 2 767,25 грн. боргу, 213,87 грн. пені, 157,73 грн. інфляційних збитків, 49,13 - 3 % річних та відшкодування у звязку з цим судових витрат.

Ухвалою суду від 18.07.2011 було задоволено клопотання позивача №74/11 від 18.07.2011 про заміну позивача у справі на його правонаступника, яким згідно рішення зборів акціонерів ВАТ «Кременчукмясо»від 14.06.2011 є ПАТ «Кременчукмясо».

Від позивача надійшло клопотання б/н від 01.08.2011 про зменшення розміру позовних вимог оскільки, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 50,00 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером № 5868 від 28.07.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, підтримав повністю.

Відповідач, втретє явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не подав. Ухвали суду від 14.06.2011, 18.07.2011 та 01.08.2011 направлялись відповідачу рекомендованим листом за адресою згідно довідки з ЄДР. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся про дату судових засідань по справі, час і місце їх проведення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

17.08.2010 між ВАТ «Кременчукмясо»в особі голови правління Дроздової І.А., що діє на підставі Статуту, (надалі - Постачальник), з одного боку, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, що діє на підставі Свідоцтва, (надалі Покупець), було укладено договір поставки №1216/10-сб (надаліДоговір), за умовами якого Постачальник продає, а Покупець купує ковбасні, мясні вироби, субпродукти й іншу продукцію, вироблену Постачальником (надалі Товар) в асортименті, у кількості, за цінами і на суму, що зазначається у накладних (товарно-транспортних накладних), згідно протоколу вільно-відпускних цін і на умовах, викладених у Договорі, п. 1.1 Договору.

Відповідно до п.5.2 Договору оплата за товар здійснюється у розмірі 100 % із відстрочкою платежу 7 календарних днів із дня одержання товару, який визначається відповідно до дати, вказаної в товарній накладній на даний товар.

Відповідно до п.8.1 Договору за прострочення оплати, порушення строків оплати, зазначених у п. 5.2 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника неустойку у вигляді пені.

Згідно п. 11.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010.

На виконання своїх зобовязань згідно Договору, Позивачем за товарною накладною №392672 від 26.10.2010 було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 2 767,25 грн.

Договірні зобовязання Покупцем виконані частково здійснено оплату за поставлену продукцію у сумі 50,00 грн. згідно прибуткового касового ордера №5868 від 28.07.2011. Борг відповідача перед позивачем на день розгляду спору складає 2 717,25 грн.

За порушення строків виконання грошового зобовязання, згідно пункту, Позивачем нараховано пеню у сумі 213,87 грн. та 157,73 грн. інфляційних збитків та 49,13 грн. 3 % річних.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідачу направлено лист №39/11-юр від 01.04.2011 із вимогою погасити наявну заборгованість, який залишено без задоволення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 2 767,25 грн., що підтверджується товарною накладною №392672 від 26.10.2010.

Згідно з умовами Договору (п. 5.2) Відповідач повинен був оплатити товар протягом 7 календарних днів з моменту його поставки, проте відповідач свої зобовязання повністю не виконав, сплативши 28.07.2011 тільки 50,00 грн. заборгованості згідно прибуткового касового ордера №5868. Заборгованість відповідача на день розгляду спору складає 2 717,25 грн. Відповідач проти суми та походження заборгованості не заперечив, доказів належної оплати поставленого товару суду не надав.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, копією Договору, товарною накладною, актом звірки розрахунків від 15.11.2010, прибутковим касовим ордером № 5868 від 28.07.2011 та іншими матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 2717,25 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п. 8.1 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобовязання в сумі 213,87 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є обґрунтованою та підлягає до стягнення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних у сумі 49,13 грн. та 157,73 грн. інфляційних збитків підлягають до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Кременчукмясо" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Героїв Бресту, буд. 48, код 30068026) 2717,25 грн. заборгованості, 213,87 грн. пені, 157,73 грн. інфляційних збитків, 49,13 грн. трьох відсотків річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко