Рішення № 18465684, 02.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 рокуСправа № 02/2236

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю заступника військового прокурора Черкаського гарнізону Гліган С.О., представників: позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства Оборони України в особі

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси

до приватного підприємства "Будівельна компанія "Епсілон"

про стягнення 18 441 грн. 26 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18441 грн. 26 коп. боргу за транзит електричної енергії відповідно до укладеного між сторонами Договору на транзит електричної енергії № 2 від 20 січня 2010 року. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на те, що позивач, відповідно до договору № 2 від 20 січня 2010 року на транзит електричної енергії у будівлю №1/23 по вул. Ільїна, 222 в м. Черкаси, забезпечив транзит електричної енергії, однак, за фактично спожиту електроенергію відповідач розрахувався лише частково, несплаченою є сума 18 441 грн. 26 коп., що складає суму позову. В звязку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобовязань, Міністерству Оборони України в особі позивача, який є бюджетною установою, заподіяно матеріальну шкоду, яка перешкоджає позивачу вчасно та у повному обсязі розрахуватися за спожиту електроенергію, сплатити податки та інші платежі до бюджету.

У відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 19-21) відповідач заперечив проти позову з підстав відсутності підписаного сторонами акту приймання-передачі, неможливості відповідачем використовувати приміщення на власний розсуд, оскільки у ньому без законних підстав перебувають треті особи, які ніяким чином не повязані із власниками нерухомості, але використовують електроенергію, вказаний договір № 2 від 20 січня 2010 року на транзит електричної енергії не відповідає умовам закону в звязку з відсутністю у ньому всіх істотних умов, тому відповідач просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог та визнати недійсним з моменту укладення договір № 2 від 20 січня 2010 року на транзит електричної енергії.

В процесі розгляду справи судом було задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 05/2521, яка повязана із даною справою та розглядалася господарським судом Черкаської області.

12 липня 2011 року до суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 07.04.2011 у справі № 05/2521 відмовлено приватному підприємству "Будівельна компанія "Епсілон" в позові та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2011 року вказане рішення місцевого суду залишено без змін.

Ухвалою судді від 14 липня 2011 року поновлено провадження у справі № 02/2236 і розгляд справи призначено на 28 липня 2011 року.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 28 липня по 02 серпня 2011 року на підставі статті 77 ГПК України.

Під час перерви представник відповідача подав через канцелярію суду письмове клопотання про витребування у позивача Положення про КЕВ та про відкладення в звязку з цим розгляду справи.

У судовому засіданні:

прокурор підтримав позов у заявленій сумі, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні, оскільки позивачем понесені витати на оплату ВАТ "Черкасиобенерго" вартості спожитої електроенергії і ці витрати повинні бути відшкодовані в бюджет; заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача від 01.08.2011 та відкладення розгляду справи, оскільки у договорі з ВАТ "Черкасиобенерго" вказано про право позивача на укладення договору із відповідачем;

представник позивача підтримав позов у заявленій сумі, оскільки вона повністю обгрунтована, підтверджена належними доказами, заперечення відповідача вважає безпідставними та надуманими, пояснив, що будівля № №1/23 по вул. Ільїна, 222 є гуртожитком, у ньому дійсно проживають сім'ї, однак відповідач придбав цей гуртожиток, він знав статус цієї будівлі і він повинен нести тягар його утримання; в звязку з цим і був укладений договір № 2; відповідач не зміг чи не захотів пояснити, хто такий ОСОБА_3, всі доводи та клопотання відповідача вважає такими, що направлені на затягування розгляду справи; заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача від 01.08.2011 та відкладення розгляду справи, оскільки питання правомочні укладення договору № 2 вирішені судом в процесі розгляду справи № 05/2551 та виписані в рішенні суду, який дослідував в тому числі й Положення про КЕВ та вказав про те, що договір № 2 підписаний повноважними особами сторін;

представник відповідача повністю заперечив проти позову, просив відмовити прокурору в позові, оскільки прокурор та позивач не подали доказів, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, так як невідомо, чи приступили сторони до виконання договору № 2, адже в порушення пункту 6.1. не складено акт приймання-передачі, у Положенні про КЕВ немає такого виду діяльності, як транзит електричної енергії, і підставою для укладення договору із відповідачем повинно бути Положення про КЕВ, а не договір із Черкасиобленерго; оплата за транзит електроенергії здійснювалася не відповідачем, а третіми особами, акт підписаний невідомо ким, тому подані позивачем докази не можуть підтверджувати виконання сторонами договору та його оплату; підтримав клопотання від 01.08.2011 про витребування у позивача Положення про КЕВ, оскільки для встановлення того, чи мав право позивач укладати Договір на транзит електричної енергії, необхідно дослідити Положення про КЕВ, звертає увагу суду на те, що відповідач погоджується з тим, що рішенням суду у справі № 05/2551 визнано дійсність договору № 2, однак, відповідач вважає, що сторони не приступили до його виконання.

Розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи прокурора і представників сторін, суд встановив таке.

20 січня 2010 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси (Транзитер по договору, позивач у справі), що діє на підставі Положення про КЕВ, в особі директора Ленти Романа Володимировича, та приватне підприємство "Будівельна компанія Епсілон" (Споживач по договору, відповідач у справі) в особі директора Доманського Володимира Миколайовича, що діє на підставі Статуту (разом іменовані - Сторони) уклали Договір на транзит електричної енергії № 2 (далі - Договір), за умовами якого Транзитер електричної енергії здійснює транзит електричної енергії Споживачу для забезпечення його побутових потреб та здійснення ним передбаченої статутної діяльності у будівлю 1/23 за адресою в/м № 1 вул. Ільїна, 222, м. Черкаси. Споживач оплачує Транзитеру електричної енергії її вартість у відповідності до показників лічильника електроенергії по тарифу відпущеної електроенергії Транзитеру ВАТ "Черкасиобленерго" за звітний період у відповідності до умов цього Договору.

У вказаному Договорі виписані, зокрема, такі умови:

- в пункті 2.1. - під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що обумовлені цим Договором, Сторони зобовязані керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку;

- в пункті 2.2. - Транзитер зобовязаний виконувати умови цього Договору, постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах та розрахунку 35 кВт установленої потужності на будівлю по третій категорії струмоприймачів відповідно до ПУЕ до межі розмежування балансової належності, яка встановлюється на лінійних зажимах перекидки до будови 1/23 за адресою вул. Ільїна, 222, м. Черкаси, лінії № ТП 43;

- в пункті 2.3. - Споживач зобов'язаний виконувати умови цього договору та дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно умови цього договору та Правилами користування електричною енергією в момент його підписання;

- в пункті 2.4. - Споживач зобовязаний оплачувати Транзитеру вартість спожитої електричної енергії - до 25 числа поточного місяця;

- в розділі 3 Договору виписані права сторін, зокрема, в пункті 3.1 встановлено, що Транзитер електричної енергії має право одержувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію згідно умов цього Договору; в пункті 3.4. вказано на право Споживача електричної енергії самостійно на власний розсуд розпоряджатись та використовувати отриману електричну енергію, а також бути Постачальником отриманої електричної енергії в одержаних обсягах для третіх осіб;

- в пункті 4.3 - Споживач несе відповідальність за несвоєчасну сплату за використану електроенергію та перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно до законодавства;

- в пункті 4.4. вказано, що у разі виникнення заборгованості Споживача перед Транзитером за спожиту електроенергію більше 2-х місяців, останній має право припинити подачу електроенергії без попередження;

- в пункті 5.1. - облік електричної енергії спожитої Споживачем здійснюється у відповідності з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ згідно показників електричного лічильника;

- в пункті 6.1 визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та складання акту прийому-передачі і діє до 31 грудня 2009 року. Якщо жодна із сторін за два місяці не заявила про його розірвання, Договір вважається продовженим на той самий термін.

В період з лютого по жовтень 2010 року позивач здійснив транзит електричної енергії на загальну суму 22 566 грн. 28 коп., в тому числі: за лютий в кількості 12036 квт та в березні в кількості 4777 квт на суму 12 968 грн. 88 коп., за квітень 2010 року в кількості 5012 квт на суму 3866 грн. 66 коп., за травень-червень 2010 року в кількості 2953 квт на суму 2411 грн. 42 коп., за липень 2010 року в кількості 1105 квт на суму 918 грн. 65 коп., за жовтень 2010 року в кількості 2917 квт на суму 2401 грн. 27 коп., що підтверджується рахунками № 69 від 30.03.2010, № 94 від 30.04.2010, № 144 від 30.06.2010, № 169 від 30.07.2010, № 223 від 30.10.2010, книгою обліку споживання електричної енергії, рахунками-фактурами, виставленими позивачу енергопостачальною організацією - ВАТ "Черкасиобленерго" за січень-жовтень 2010 року, розрахунком заборгованості, виконаним спеціалістом позивача.

У позовній заяві стверджується, що в період з липня 2010 по жовтень 2010 в рахунок оплати вартості отриманої електроенергії на рахунок позивача надійшли кошти в загальній сумі 4 125 грн. 02 коп. та позивач підтверджує це банківськими виписками по рахунку (т. 1, а.с.47-53).

Таким чином, за даними обліку позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в будинку № 1/23 по вул. Ільїна, 222 в м. Черкаси по Договору № 2 від 20.01.2010, укладеному з відповідачем, складає 18 441,26 грн.

Господарським судом Черкаської області розглядалася справа № 05/2551 за позовом приватного підприємства "Будівельна компанія "Епсілон" до квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси про визнання недійсним Договору № 2 від 20 січня 2010 року. Рішенням господарського суду від 07 квітня 2011 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2011 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівельна компанія "Епсілон" залишено без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 07.04.2011 по справі № 05/2521 залишено без змін.

Відмовляючи приватному підприємству "Будівельна компанія "Епсілон" в позові, господарські суди вказали, що при укладенні спірного Договору сторонами дотримані вимоги, встановлені п.п. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, доводи ПП "Будівельна компанія "Епсілон" щодо невідповідності Договору вимогам Правил користування електричною енергією є безпідставними, оскільки вказані Правила не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли у сторін за Договором № 2 від 20.01.2010. Суди вказали, що зі змісту оспорюваного Договору вбачається, що сторони власним волевиявленням вчинили дії, які свідчать про його схвалення і прийняття сторонами, оскільки він був укладений належним чином, підписаний повноважними представниками, згода щодо всіх істотних умов договору була досягнута, а сторони приступили до його виконання, на підтвердження чого та зацікавленості у його виконанні свідчить лист позивача № 1083 від 24.09.2010 про зобовязання КЕВ відновити постачання електричної енергії, яка була припинена у звязку із виникненням заборгованості підприємства по її оплаті.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності. суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Прокурором заявлено позов про стягнення з відповідача боргу за фактично спожиту електричну енергію відповідно до Договору № 2 від 20 січня 2010 року на транзит електричної енергії.

Суд погоджується з доводами військового прокурора, та вважає, що прокурор правомірно звернувся з позовом до господарського суду з метою представництва інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, в особі позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси.

Згідно статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У даній справі такими фактами є факти, що були встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 07 квітня 2011 року у справі № 05/2521 по спору між цими ж сторонами, яке набрало законної сили на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у вказаній справі, а саме, факти відповідності Договору на транзит електричної енергії № 2 від 20.01.2010 року чинному законодавству, його підписання повноважними особами, прийняття до виконання, тобто, судом встановлено відповідність Договору № 2 від 20 січня 2010 року вимогам чинного законодавства, тому він є обов'язковим для виконання його сторонами.

Виходячи із приписів Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР (далі - ЗУ "Про електроенергетику"), Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 р. №910) зі змінами та доповненнями, позивач у справі є споживачем електричної енергії, а відповідач - субспоживачем.

Згідно пункту 6.23 Правил обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

У даних правовідносинах, виходячи із умов Договору, позивачем визначені фактичні витрати з передачі електричної енергії на підставі показів лічильника, який встановлений у будинку 1/23, що належить на правах власності відповідачу, із застосуванням тарифів, встановлених НКРЕ. Відповідач порушив взяті на себе зобовязання за Договором № 2 від 20.01.2010, не оплатив позивачу вартість фактично спожитої електричної енергії в період з лютого по жовтень 2010 року, в зв'язку з чим створився борг в сумі 18 441 грн. 26 коп.

В силу частини 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобовязаннями.

Відповідно до статей 193, 202 ГК України та статей 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобовязання за Договором, не перерахував позивачу кошти в установлений договором строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18 441 грн. 26 коп. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Той факт, що в рахунок оплати вартості поставленої електроенергії кошти позивачу перераховувалися громадянами - мешканцями будинку № 1/23, які не мають відношення до відповідача, не має значення для даного спору, оскільки відповідачем укладено Договір із позивачем на транзит електричної енергії № 2 від 20.01.2010 і дійсність цього договору підтверджена рішенням господарського суду в справі № 05/2551.

Відповідач є законним власником будинку № 1/23 по вул. Ільїна, 222 в м. Черкаси і це ним визнається. В частині третій статті 13 Конституції України вказано: "Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".

Таким чином, відповідач зобов'язаний утримувати вказаний будинок. Також він зобовязаний виконувати Договір, ним укладений. Факт підтвердження наявності договірних зобовязань із позивачем підтверджується також у відповіді відповідача на претензії позивача (т. 1, а.с. 45). Тому заперечення відповідача проти вимоги в позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими.

Клопотання представника відповідача про витребування у позивача Положення про КЕВ та про відкладення в звязку з цим розгляду справи суд вважає не підлягаючими задоволенню, з огляду на те, що встановлений законом строк розгляду спору закінчився і суду не подано обгрунтоване клопотання про його продовження, а дослідження Положення про КЕВ не має значення для даної справи та для виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором по оплаті вартості фактично спожитої електричної енергії, оскільки у рішенні суду від 07.04.2011 у справі № 05/2551 встановлено, що договір № 2 від 20.01.2010 підписаний повноважними представниками сторін, тобто, судом встановлено наявність у керівника права на підписання договорів. Не можна також вважати, що Договір № 2 не виконується відповідачем в звязку з відсутністю підпису громадянина ОСОБА_3, оскільки він вказаний у договорі відповідальною особою від Споживача відповідача у даній справі, і саме відповідач повинен контролювати наявність відповідальної особи та виконання нею своїх обовязків, чи заміни відсутньої особи іншою.

З огляду на викладене, позов прокурора підлягає до задоволення у заявленій сумі 18 441 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Будівельна компанія "Епсілон" (19645, Черкаська область, Черкаський район, с. Думанці, вул. Зелена, 14а, ідентифікаційний код 355529001):

- на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (м. Черкаси, вул. Ільїна, 220, ідентифікаційний код 07609715) - 18 441 грн. 26 коп. боргу;

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у Черкаському районі (м. Черкаси, вул. Енгельса, 157) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - 184 грн. 41 коп. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (м. Черкаси, вул. Вернигори, 4) для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 095 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко