Рішення № 18465531, 08.06.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року                                                  Справа № 08/5026/1032/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Дрянов В.М. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод"

до

відповідача відкритого акціонерного товариства "Племінний завод “Велика

Бурімка"

про                     стягнення 226 076,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" звернувся до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Племінний завод “Велика Бурімка" заборгованості згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2009 №23-11/09 в сумі 226 076,30 грн. та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.06.2011 року проти позову заперечив повністю.

В судовому засіданні 06.06.2011 оголошувалась перерва до 08.06.2011 року.

В судове засідання призначене на 08.06.2011 представник відповідач свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.

          Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.06.2011 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

23 листопада 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Племінний завод "Велика Бурімка (Продавцем –Відповідач по справі), в особі голови правління Шапошника П.І., що діє на підставі статуту та відкритим акціонерним товариством "Канівський маслосирзавод" (Покупцем –Позивач по справі), в особі голови правління Решетняка С.А., що діє на підставі Статуту було укладено договір купівлі-продажу №23-11/09 (Далі –Договір), за умовами якого Продавець зобов’язаний передати у власність Покупцеві продукцію (молоко коров’яче незбиране, молочна сировина, молочні продукти), а Покупець зобов’язаний прийняти та оплатити її в порядку на умовах, що передбачені в Договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна за вимірну одиницю продукції визначається на підставі протоколів погодження цін, що діє на дату поставки Покупцем.

Відповідно до п. 3.5 Договору Покупець зобов’язується до 01.12.2009 здійснити передоплату за товар у розмірі 1 450 000,00 грн.

Сторони домовились, що поставка продукції буде здійснюватись окремими партіями щоденно в кількості не менше 11 тон на день, починаючи з 01.01.2010.

Позивач провів попередню оплату вартості продукції у розмірі 2453767,34 грн., в тому числі перераховував авансові платежі сум дотацій, які визначалась в примірному процентному відношенні від загальної суми перерахованих коштів.

Поставку продукції Продавець здійснював в період з листопада 2009 року по липень 2010 року.

При розрахунках за поставлену продукцію сторони керувались положеннями Постанови КМУ від 02.04.2009 року №291 "Про реалізацію п.11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", якою затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі".

На виконання умов договору, Продавець поставив Покупцю продукції на загальну суму 2227 691,04 грн.

За доводами позивача за період з листопада 2009 по липень 2010 року відповідачу перераховано авансом за молочну продукцію 375 000,00 грн. дотацій. На момент припинення поставки молока переплата становить 226 067,30 грн. дотацій.

Відповідачу за період поставки продукції виписані приймальні квитанції, які містяться в матеріалах справи (а.с. 22-30).

За отриману продукцію Позивачем було сплачено 2453 767,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, переплата становить 226076,30 грн.

30.04.2011 сторони підписали акт звірки розрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений їх печатками, який знаходиться у матеріалах справи. У акті зазначено сума переплати та не вказано наявності спору між сторонами щодо суми залишку коштів.

          Позивач направляв відповідачу лист-вимогу від 17.02.2011 про повернення грошових коштів в сумі 226 076,30 грн.           Оплату відповідачем проведено не було, у зв’язку з чим виник спір.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №23-11/09 від 23.11.2009, за умовами якого Продавець зобов’язаний передати у власність Покупцеві продукцію (молоко коров’яче незбиране, молочна сировина, молочні продукти), а Покупець зобов’язаний прийняти та оплатити її в порядку на умовах, що передбачені в Договорі.

При цьому сторонами домовились, що Продавець здійснював поставку молока на умовах попередньої оплати вартості Продукції Покупцем.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач в судовому засіданні підтвердив, що свої зобов’язання за договором №23-11/09 від 23.11.2009 виконав, перерахувавши авансом відповідачу кошти за молочну продукцію у період з листопада 2009 року по липень 2010 року на загальну суму 2453 767,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 810 від 25.11.2009, №7799 від 25.11.2009, №7952 від 30.11.2009, №828 від 01.12.2009, №8216 від 09.12.2009, №8496 від 18.12.2009, №8678 від 24.12.2009, №8799 від 28.12.2009 грн., №4173 від 01.06.2010, №4315 від 03.06.2010 , №4432 від 08.06.2010, №4472 від 09.06.2010, №4717 від 16.06.2010, №4825 від 17.06.2010, №4855 від 18.06.2010, №4942 від 22.06.2010, №5087 від 25.06.2010, №5124 від 30.06.2010, №5226 від 30.06.2010, №5333 від 06.07.2010, №5464 від 09.07.2010, №5736 від 16.07.2010, №5795 від 21.07.2010, №6011 від 27.07.2010, №346 від 18.01.2011.

Продавець поставив Покупцю продукції на загальну суму 2227 691,04 грн.

При розрахунках за поставлену продукцію сторони керувались положеннями Постанови КМУ від 02.04.2009 №291 "Про реалізацію п. 11.21 ст. 11 ЗУ "Про податок на додану вартість", якою затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі" (далі - Порядок).

Відповідно до п.4 Порядку переробні підприємства під час приймання поставленого молока виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам. У квитанціях крім ваги, зазначається вартість поставленої продукції за договірними цінами з урахуванням сум дотацій, що належить сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій.

Відповідачу за період постачання ним продукції виписувались приймальні квитанції, які містяться в матеріалах справи (а.с.22-30).

Оскільки, перерахування сум дотацій Продавцю здійснювалося авансом, а останній припинив поставу продукції, у позивача виникла переплата по дотації перерахованій відповідачу за молочну продукцію в сумі 226 076,30 грн.

Зазначена сума заборгованості та узгодженість щодо вартості поставленого молока також підтверджується актом взаємозвірки, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу повідомлення з вимогою повернути переплату суми дотації в сумі 226 076,30 грн. (а.с.61), яку останній залишив без задоволення.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 ГК України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався своїм правом заперечення проти позову, доказів повернення попередньої оплати коштів в сумі 226 076,30 грн. суду не надав, а тому борг в цій сумі підлягає до примусового стягнення з відповідача.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 2 260,07 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка", (вул. Леніна, 27, с. Велика Бурімка, Чорнобаївський район, Черкаська область, код 00486818) на користь відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" (вул. Леніна, 195, м. Канів, Черкаська область, код 00447830) - 226 076,30 грн. боргу, 2 260,07 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 10.06.11