Рішення № 18465434, 13.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/6045/11

вх. № 6045/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 965 від 07.06.2011 р.

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі ХФ ПАТ "Укртелеком", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, м. Ізюм 3-я особа <Текст >

про стягнення 17313,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 15712,01 грн. основного боргу, пені 702,18 грн., збитків від інфляції 714,12 грн., 3% річних 185,37 грн. у зв'язку з не виконанням в повному обсязі своїх договірних зобов'язань (договір № 043100182 від 07.05.2008 р.) в частині своєчасної оплати за надані телекомунікаційні послуги.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказував, що внаслідок відсутності фінансування протягом тривалого часу ним не були виконані в повному обсязі договірні зобов'язання (договір № 043100182 від 07.04.2008 р.) в частині своєчасної оплати за надані телекомунікаційні послуги.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 13.09.2011 р. за вх. № Д1647, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився.

Позивач, через канцелярію господарського суду 12.09.2011 р. за вх. № 30302, надав уточнення позовних вимог, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Згідно уточнень позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 356,54 грн. пені, збитки від інфляції у розмірі 449,00 грн., 3% річних у розмірі 150,98 грн., а також 173,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку з тим, що відповідачем було погашено 15712,01 грн. основного боргу.

Господарський суд, дослідивши вищевказані уточнення позовних вимог, прийшов до висновку, що вищевказані уточнення за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Отже, враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 13.09.2011 р. за вх. № 285, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з великим навантаженням юридичного сектора апарату адміністрації, яке господарським судом залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував та просив суд розглядати справу по суті.

Враховуючи те, що представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та те, що відповідачем не було надано до суду відповідних доказів в підтвердження клопотання, господарський суд вважав за необхідне в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

07.05.2008 р. між сторонами був укладений договір № 043100182 про надання послуг електрозв'язку (договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2, а відповідач, в свою чергу, повно та своєчасно їх оплачувати.

Пунктом 4.2. договору було передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачеві послуги електрозв'язку, проте відповідач порушував свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 01.07.2011 р. у останнього виникла заборгованість у розмірі 15712,01 грн. Після подання позивачем відповідного позову до суду, відповідачем була повністю погашена сума основного боргу перед позивачем в розмірі 15712,01 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені приписи чинного цивільного законодавства та п.5.8. договору, яким передбачено обовязок абонента сплатити оператору пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, господарський суд приходить до висновку, що сума пені у розмірі 356,54 грн., збитки від інфляції у розмірі 449,00 грн. та 3% річних у розмірі 150,98 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 173,14 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити.

Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04059527, р/р 35218001000995 в Ізюмському УДК ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61102, м. Харків, вул. Іванова, б. 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, п/р 26003592 ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Харкова, МФО 350589) 356,54 грн. пені, 449,00 грн. збитків від інфляції, 150,98 грн. 3% річних, 173,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Доленчук Д. О.

Рішення підписано 19.09.2011 р.