Рішення № 18465429, 13.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/5885/11

вх. № 5885/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 05.09.2011 року

відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ВАТ "Завод ім. Фрунзе", м. Харків 3-я особа <Текст >

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 8994,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 8994,58 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 10/08 на технічне забезпечення передачі електроенергії від 01.10.2008 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8994,58 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 липня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5885/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 серпня 2011 року о 10:00.

В призначене засідання суду 22 серпня 2011 року позивач не з'явився, проте 17 серпня 2011 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 15992), мотивоване знаходженням представника позивача у відпустці.

В призначене засідання суду 22 серпня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (25 липня 2011 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 20 липня 2011 року.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 15992), суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач ще 26 липня 2011 року був повідомлений про розгляд справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, тобто у позивача було достатньо часу для вирішення питання щодо участі представника підприємства у судовому засіданні, доказів в обґрунтування наданого клопотання позивач також не надав.

Ухвалою суду від 22 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на 07 вересня 2011 року.

В призначене засідання суду 07 вересня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проте вимоги ухвали суду від 20 липня 2011 року не виконав.

В призначене засідання суду 07 вересня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвалою суду від 07 вересня 2011 року розгляд справи відкладено на 13 вересня 2011 року.

В призначене засідання суду 13 вересня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач по справі правом на участь свого повноважного представника в судовому засіданні не скористався, в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

01 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір на передачу та технічне забезпечення передачі електроенергії № 10/08.

Відповідно до умов спірного договору позивач зобовязався постачати електроенергію та здійснювати технічне забезпечення передачі електроенергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач зобовязався оплачувати одержану електроенергію та технічне забезпечення передачі електроенергії згідно обліку та розрахунку споживання електроенергії, передбаченого цим Договором.

Відповідно до п. 3.7. спірного договору сторони домовилися, що попередня оплата за спожиту електроенергію здійснюється відповідачем щомісячно до 30 числа поточного місяця шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача по виставленому рахунку або шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача авансом до 30 числа кожного місяця за спожиту електроенергію наступного місяця.

Як свідчать матеріали справи, позивач взяті на себе зобов'язання за спірним договором, виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск електроенергії до приміщень відповідача в період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року, на підставі чого позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки на оплату спожитої електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання послуг за період з жовтня 2008 по квітень 2009 року, скріпленими підписами та печатками вповноважених осіб. Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за спірним договором, не сплатив у визначені спірним договором строки, порядку та розмірі вартості отриманої електроенергії та послуги з технічного забезпечення передачі електроенергії, внаслідок чого за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року утворилась заборгованість сумі 8994,58 грн., яка до цього часу не погашена, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 8994,58 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,- <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод ім. Фрунзе» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 57-А, код ЄДРПОУ 00236010) 8994,58 грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/5885/11 підписаний 16 вересня 2011 року.