Рішення № 18465415, 12.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р. Справа № 5023/5866/11

вх. № 5866/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Клімова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 02.06.2011 р.;

відповідача - не з'явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Вавилон", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колес Строй", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Вавилон", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Колес Строй", м. Харків, про стягнення заборгованості в сумі 25286,00 грн., за договором оренди №37/10 від 08.09.2010року. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором №37/10 від 08.09.2010року, щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 серпня 2011 року об 11:30 год .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року відкладено розгляд справи на 12 вересня 2011 року о 10:00 год.

У призначеному судовому засіданні 12 вересня 2011 року представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

У призначене судове засідання 12 вересня 2011 року представник відповідача не зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 02 серпня 2011 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), проте, ухвали суду повернулись на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання».

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 12 вересня 2011 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2011року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника 3-ї особи на стороні позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

08 вересня 2010 року між позивачем ТОВ «СК Вавілон» (далі позивач, орендодавець) та Відповідачем ТОВ «Колес Строй» (далі- відповідач,орендар) укладено Договір оренди № 37/10 (далі - договір), згідно умов якого, позивач зобовязався передати у тимчасове користування обладнання, а відповідач зобовязався сплачувати позивачу орендну плату, а по закінченню строку оренди повернути йому обладнання. Найменування обладнання, його комплектність зазначаються в акті прийому - передачі обладнання в оренду до договору, який є його невідємною частиною (п. 1 договору).

Пунктом 2 договору оренди сторони домовились, що орендна плата за користуванням орендованим обладнанням нараховується на підставі розцінок орендодавця із розрахунку за одну добу та зазначається в додатку № 1, яке затверджується сторонами та є невідємною частиною договору. В матеріалах справи міститься протокол узгодження цін, підписаний сторонами договору, яким сторони погодили вартість оренди переданого в оренду обладнання (а.с 13).

Відповідно до п. 4.2 договору оренди строк оренди починається з дати, вказаної в акті передачі обладнання та закінчується датою зазначеною в акті прийому обладнання з оренди (а.с. 14).

Відповідно до п. 5.4 договору сторони домовились, що місце прийому обладнання з оренди: м. Харків, вул.. Маршала Бажанова, 21/23 склад орендодавця.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом № 1 передачі обладнання в оренду, згідно якого позивач передав відповідачу обладнання , та в якому визначено час оренди 12:00, 09.09.2010 року та час закінчення оренди 12:00, 09.10.2010 року.

В матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачем обладнання з оренди (акт прийому обладнання з оренди).

Як зазначає позивач в позовній заяві, ним належним чином виконано свої зобовязання по договору, надано відповідачу послуги з оренди обладнання, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного та у повному обсязі внесення позивачу плати за оренду орендованого майна, внаслідок чого за період з 09.09.2010 року по 11.11.2010 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за оренду обладнання у розмірі 25286,00 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу, в якій, на підставі ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України, вимагав у відповідача сплатити протягом семи днів виниклу заборгованість з орендної плати за оренду обладнання, проте, вказана вимога залишилась без відповіді, заборгованість не сплаченою, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 25286,00 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди № 37/10, який був укладений між сторонами по справі 08 вересня 2010 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення орендної плати в сумі 25286,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колес Строй», код 37092605 (61172,м. Харків, вул.. Грицевця, 11, кв. 58) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Вавилон», код 33817618 (61153, м. Харків, просп. Пятдесятиріччя ВЛКСМ, 56, офіс 324) 25286,00 грн. заборгованості з орендної плати; 252,86 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 16 вересня 2011 року

справа № 5023/5866/11