Рішення № 18465391, 19.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року справа № 5020-1110/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №5020-1110/2011

за позовом заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя

до Приватного підприємства „ВВК-Юг”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрросспецкомплект”, Приватного підприємства „Лаколіт”, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання біржового контракту недійсним, визнання недійсними біржових торгів,

за участю представників:

прокурора - Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574 від 18.11.2008;

Радулов Андрій Дмитрович, посвідчення №684 від 09.03.2011;

позивача - ОСОБА_4, державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №4113/10/10 від 15.07.2011;

відповідача - Ковальов Віктор Вікторович, директор, наказ №1 від 01.03.1995;

третьої особи (ТОВ „Укрросспецкомплект”) - ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.07.2011;

третьої особи (ПП „Лаколіт”) - Дуганов Борис Георгійович, директор, довідка з ЄДРПОУ №22-363-6519 від 24.05.2006;

третьої особи (ФОП ОСОБА_2) - не зявився;

Суть спору:

18.07.2011 заступник прокурора міста Севастополя в інтересах Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства „ВВК-Юг” про визнання недійсними біржових торгів та біржового контракту №35294 від 16.05.2011.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.07.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.08.2011 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрросспецкомплект”, Приватне підприємство „Лаколіт”, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2

На виконання рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 31.08.2011, розпорядженням керівника апарату суду від 01.09.2011 №73, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1110/2011.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.09.2011, за результатами повторного автоматичного розподілу, справа №5020-1110/2011 прийнята до провадження суддею Харченком І.А. Розгляд справи призначено на 12.09.2011.

У судовому засіданні 12.09.2011 оголошувалась перерва до 19.09.2011.

Третя особа ФОП ОСОБА_2 в судове засідання 19.09.2011 не зявився та явку повноважного представника не забезпечив, про час та місце засідання повідомлено належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 19.09.2011 від прокурора надійшло «зменшення розміру позовних вимог», відповідно до яких він просить визнати недійсним біржовий контракт №35294 від 16.05.2011, застосував наслідки передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України (арк.с.94-95).

Судом встановлено, що зазначена заява по суті є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки розгляд справи по суті на момент подачі заяви про зміну предмету позову було почато (судове засідання 12.09.2011, акр.с.84), суд не приймає зазначену заяву до розгляду.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського кодексу України подав суду відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вважає, що позов подано не в інтересах держави, а всупереч їм. Також пояснив, що представництво інтересів ДПІ як продавця та ПП «ВВК-Юг»як покупця одним і тем же брокером не тільки не суперечить нормам законодавства, а відповідає Закону України «Про товарну біржу»(арк.с. 58-59).

Третя особа ТОВ „Укрросспецкомплект” по суті позовних вимог письмово пояснила, що виконало свої зобовязання перед позивачем як брокер-продавець, претензій від позивача не надходило, тому вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають (арк.с.77-78).

Третя особа ПП „Лаколіт” та ФОП ОСОБА_2 по суті позовних вимог письмово пояснили, що оскільки ТОВ „Укрросспецкомплект” безпідставно відмовило їм в участі в тендері, то вони вважають, що позовні вимоги підлягають задоволенню (акр.с.80, 89).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників процесу,

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом про захист інтересів держави. Ці положення містить стаття 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.

За результатами проведеної прокуратурою міста Севастополя перевірки було встановлено, що листом від 25.10.2010 Севастопольський загін морської охорони повідомив Державну податкову адміністрацію у м. Севастополі про виявлення безхазяйного майна металевої конструкції з деревяним настилом.

03.12.2010 комісією, утвореною ДПА у м. Севастополі, складено акт виявлення майна, яке не має власника або власник якого невідомий, відповідно до якого виявлено майно саморобній пліт, який зроблено з металевої конструкції (профіль з чорного металу) для підтримки порожніх пластикових бочок, зверху має деревяне покриття 5х6 м, вагою приблизно 400 кг.

Відповідно до акту опису і попередньої оцінки майна №1/24-042 від 07.02.2011, затвердженого в.о начальника ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя, попередня оцінка плавучої металевої конструкції з деревяним настилом склала 820,00 грн (арк.с.11).

20.04.2011 ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя (далі позивач) прийнято рішення №1 про реалізацію безхазяйного майна, яке не має власника, та взяте на облік актом позивача №1/24-042 від 07.02.2011 (арк.с.12).

У відповідності до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340, позивачем 20.04.2011 було укладено Угоду про реалізацію безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, з Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрросспецкомплект”, відповідно до умов якої позивач доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрросспецкомплект” бере на себе обовязок щодо реалізації майна плавучої металевої конструкції з деревяним настилом (типу пліт), розміром 5х6 м, для підтримки порожніх пластикових бочок, вагою приблизно 400 кг (арк.с.13-16).

Відповідно до пункту 4.2 зазначеної Угоди, датою реалізації слід вважати дату укладення договору купівлі-продажу на біржових торгах.

20.04.2011 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрросспецкомплект” надійшла заявка Приватного підприємства «ВВК-Юг»(далі відповідач), а 26.04.2011 від ПП «Лаколіт»та ФОП ОСОБА_2 про включення їх до тендерного конкурсу участі в біржових торгах.

13.05.2011 у газетах «Слава Севастополя»та «Севастопольські відомості»було розміщено оголошення про проведення відкритих біржових торгів з реалізації виявленого майна, дату проведення яких призначено на 16.05.2011 (арк.с.100-101).

Як зазначили треті особи ПП „Лаколіт” та ФОП ОСОБА_2, ТОВ „Укрросспецкомплект” відмовило їм в участі в тендері.

16.05.2011 між позивачем в особі біржового брокера ОСОБА_5, який є асоційованим членом біржі №37 ТОВ „Укрросспецкомплект” (Продавець) та відповідачем ПП «ВВК-Юг»(Покупець), в особі біржового брокера ОСОБА_5, був укладений біржової контракт №35294 (далі Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобовязався продати, а Покупець купити плавучу металеву конструкцію з деревяним настилом (типу пліт), розміром 5х6 м для підтримки порожніх пластикових бочок, вагою приблизно 400 кг (арк.с.18-19). Строк дії Контракту встановлений до повного виконання.

Як зазначив прокурор, Контракт укладено в порушення норм чинного законодавства, у звязку з чим він підлягає визнанню недійсним.

Дана обставина обумовила звернення прокурора до господарського суду з відповідними вимогами.

Проте, позивач у судовому засіданні вимоги прокурора не підтримав.

Відповідно до статей 18 та 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор є самостійним учасником судового процесу та несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне вирішити спір по суті.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, пояснив, що представництво інтересів позивача як продавця та відповідача як покупця одним і тем же брокером не тільки не суперечить нормам законодавства, а відповідає Закону України «Про товарну біржу».

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Статтею 16 Закону України «Про товарну біржу»визначено, що брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі. Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів, одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про товарну біржу»правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

Згідно до статті 650 особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

В Україні порядок укладення біржових договорів, який би передбачав би водночас порядок надання послуг біржі у реєстрації біржових угод, на законодавчому рівні, не визначений. Даний порядок регулюється окремими відомчими актами та Правилами біржової торгівлі, що затверджуються на кожній біржі на правах локальних актів. Названі Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим зборами органом товарної біржі.

Як вбачається зі змісту Контракту, він був укладений між позивачем в особі біржового брокера ОСОБА_5 та відповідачем в особі того же біржового брокера ОСОБА_5, що є порушенням статті 16 Закону України «Про товарну біржу».

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”передбачено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі зазначеного, суд вважає, що Контракт підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними біржових торгів, то суд в цей частині позовних вимог відмовляє у задоволенні позову в виходячи з наступного.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про товарну біржу»визначено, що товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про товарну біржу»товарна біржа забезпечує: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг; збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Тобто сама біржа не є стороною в укладенні угод.

Таким чином, прокурором не доведено, що біржові торги було проведено з порушенням порядку укладення біржових торгів.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 16, 17 Закону України «Про товарну біржу», статтями 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 29, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним біржової контракт №35294, укладений 16.05.2011 між Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя в особі біржового брокера ОСОБА_5, який є асоційованим членом біржі №37 Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрросспецкомплект”, та Приватним підприємством «ВВК-Юг»в особі біржового брокера ОСОБА_5

3.Стягнути з Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, 3, ідентифікаційний код 25750481, п/р 35210009000078 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) на користь Приватного підприємства „ВВК-Юг” (99014, м. Севастополь, вул. Маршала Крилова, 17 кв. 17, ідентифікаційний код 23011696) вартість плавучої металевої конструкції з деревяним настилом (типу пліт), розміром 5х6 м, з підтримкою порожніх пластикових бочок, вагою приблизно 400 кг, у розмірі 5240,00 грн.

4.Зобовязати Приватне підприємство „ВВК-Юг” (99014, м. Севастополь, вул.Маршала Крилова, 17 кв. 17, ідентифікаційний код 23011696) повернути Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, 3, ідентифікаційний код 25750481) плавучу металеву конструкцію з деревяним настилом (типу пліт), розміром 5х6 м, з підтримкою порожніх пластикових бочок, вагою приблизно 400 кг, вартістю 5240,00грн.

5.Стягнути з Приватного підприємства „ВВК-Юг” (99014, м. Севастополь, вул. Маршала Крилова, 17 кв. 17, ідентифікаційний код 23011696) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 187,00 грн.

6.Стягнути з Приватного підприємства „ВВК-Юг” (99014, м. Севастополь, вул. Маршала Крилова, 17 кв. 17, ідентифікаційний код 23011696) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7.У задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними біржових торгів відмовити.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 26.09.2011.