Рішення № 18465183, 19.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р. Справа № 5019/1447/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ЗАТ ДАК "Українські поліметали"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.К"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Рівненське МБТІ"

про визнання недійсним договорів та витребування нерухомого майна

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвроТрейд"

до Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали"

про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна

В засіданні приймали участь:

Від позивачів : не з'явились

Від відповідача 1: ОСОБА_1 дов, у справі.

Від відповідача 2: ОСОБА_2 за дов. від 18.08.2010 р.

Від органу прокуратури: Гіліс І.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Рівненської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ЗАТ ДАК "Українські поліметали" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро Трейд" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.К" у якій просить визнати недійсними укладені 08.11.2007 р. між ТОВ "Ю.К" та ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд" договори купівлі-продажу нерухомого майна по вул.Київській,94 у м.Рівне, а саме: будівлі насосної станції площею 90,3 кв. м. (літ. В-2), вартістю 41470 грн.; приміщення майстерні площею 613,6 кв.м.(літ.-Г-2), вартістю 267801грн.; приміщення котельні площею 344,5 кв.м. (літ. Д-2), вартістю 139165 грн.; приміщення ремонтно - механічного цеху площею 400,2 кв.м. (літ. Ж -І), вартістю 174664 грн.; будівлі овочесховища площею 23,2 кв.м. (літ. 3-1), вартістю 4643 грн. та витребувати вищевказане нерухоме майно з незаконного володіння ТзОВ "Торговий дім" Євро Трейд" на користь ДП "Укрбурштин" ЗАТ ДАК "Українські поліметали".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрейд" подало зустрічний позов до Дочірнього підприємства "Укрбурштин" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", в якому просить з урахуванням змін визнати за ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд" право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул.Київська,94: будівлю насосної станції площею 90,3 м2 (літ.В-2); будівлю майстерні площею 613,6 м2 (літ.Г-2);- будівлю котельні площею 344,5 м2 (літ.Д-2); будівлю ремонтно-механічного цеху площею 400,2 м2 (літ.Ж-1); будівлю овочесховища площею 23,2 м2 (літ.3-1).

Первинні позовні вимоги обгрунтовані наступним чином.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.04.2003 порушено провадження у справі №8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ЗЛТ ДАК «Українські поліметали», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДПІ«Укрбурштин»та вжито заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів - накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать боржнику - ДПІ «Укрбурштин».

У подальшому, ухвалою господарського суду від 25.09.2003 р. по справі №8/24 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Піщухіна М.К., а ухвалою від 03.03.2005 введено процедуру санації боржника, керуючим санацією також призначено Піщухіна М.К.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 р. по справі №8/24 затверджено мирову угоду, припинено процедуру санації боржника та припинено провадження у справі №8/24.

Згідно податкових накладних від 08.10.2007 керуючим санацією Піщухіним М.К. передано у власність ТзОВ «Ю.К.»майно Дочірнього підприємства «Укрбурштин», а саме: будівлю насосної станції, будівлю майстерні площею, будівлю котельні, будівлю ремонтно-механічного цеху, будівлю овочесховища.

Після цього, 08 листопада 2007 року ТзОВ «Ю.К.»(продавець) та ТзОВ «Торговий дім «Євро Трейд»(покупець) уклали договори купівлі-продажу зазначених вище нежилих приміщень, які були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Згідно зазначених договорів продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, яке належить продавцеві на праві власності на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Рівнен ської області від 20.09.2007 у справі №8/24, і знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94, зокрема:

1) будівлю насосної станції загальною площею 90,3 м2 (літ.В-2) - на підставі договору купівлі-продажу №кзд-6123;

2) будівлю майстерні загальною площею 613,6 м2 (літ.Г-2) - на підставі договору купівлі-продажу №кзд-6126;

3) будівлю котельні загальною площею 344,5 м2 (літ.Д-2) - на підставі договору купівлі-продажу №кзд-6117;

4) будівлю ремонтно-механічного цеху загальною площею 400,2 м2 (літ.Ж-1) - на підставі договору купівлі-продажу №кзд-6129;

5) будівлю овочесховища загальною площею 23,2м2 (літ.3-1) - на підставі договору купівлі-продажу №кзд-6120.

Згідно п. 1.2 вказаних договорів передбачено, що майно належить продавцю на праві власності на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду області від 20.09.2007.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2008 р. ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 р. про затвердження мирової угоди скасовано, справу №8/24 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації боржника. На даний час господарським судом Рівненської області у справі №8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства «Укрбурштин»рішення по суті не прийнято.

Зазначені спірні будівлі насосної станції, майстерні, котельні, ремонтно-механічного цеху та овочесховища, які знаходяться у м.Рівне, вул.Київська, 94, були зареєстровані в числі дев'яти споруд, як об'єкти права державної власності до моменту їх передачі ТзОВ "Ю.К." згідно мирової угоди по справі №8/24 про банкрутство ДП "Укрбурштин".

Відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», Державне підприємство «Укрбурштин»та його структурні підрозділи віднесено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, із визначенням органу управління - Міністерства фінансів України.

Згідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМ" України) № 373 від 28.03.1998 «Про створення Державної акціонерної компанії «Українські поліметали»та постанови КМ України №17 від 16.01.2001 «Про внесення змін до постанов КМ У країни №1573 від 20.10.2000 і №373 від 28.03.1998», майно державного підприємства «Укрбурштин»передано до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Українські поліметали»зі збереженням статусу державного. Також, даною постановою встановлено, що майно державних підприємств, яке передається до статутного фонду Компанії, перебуває у державній власності до прийняття згідно із законодавством спеціального рішення про приватизацію.

Наказом ДАК «Українські поліметали»№74-з від 07.05.2001 створено ДП «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали». Наказом №9-з від 15.01.2002, на виконання рішення загальних зборів ДАК «Українські поліметали»від 30.11.2001, створено ДП «Бурштин»ДАК «Українські поліметали»без правонаступництва з передачею йому від ДП «Укрбурштин»окремих об'єктів основних фондів на суму 5,805 млн. грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2001 № 265 "Про реорганізацію Державного підприємства "Укрбурштин", реорганізовано Державне підприємство "Укрбурштин" шляхом перетворення у Дочірнє підприємство "Укрбурштин" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали". У новоствореного Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали»залишився той самий код ЄДРПОУ - 13970836, який був у Державного підприємства «Укрбурштин».

Водночас, на виконання її.2 розпорядження КМ України від 21.06.2004 №407-р "Деякі питання підвищення ефективності державного управління у сфері надрокористування" та п.1 розпорядження КМ України від 16.04.2007 №192-р "Деякі питання ДАК "Українські поліметали" Міністерство фінансів України на підставі акту-прийому передачі сертифікату акцій від 21.05.2007 передало Міністерству промислової політики України акції ДАК "Українські поліметали" в кількості 131000 штук.

Статтею 15 Закону України «Про приватизацію державною майна»передбачено, що приватизація державного майна здійснюється шляхом:

- продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;

- продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;

- продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону;

- викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Згідно до ч.2 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК. Отже, наявність у сторони необхідного обсягу цивільної дієздатності є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність в учасника правочину такого обсягу дієздатності є підставою для визнання такого недійсним.

Оскільки, відповідно до ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, а всі оспорювані договори містять застереження про належність спірних об'єктів купівлі-продажу на праві власності відповідачу-1 ТзОВ «Ю.К.»саме на підставі мирової угоди, ухвала про затвердження якої скасована, необхідного обсягу цивільної правоздатності для укладення договорів у ТзОВ «Ю.К.»не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення відповідачами оспорюваних договорів органами, до відання яких відноситься вирішення питання про приватизацію державного майна, спеціальні рішення про приватизацію спірних об'єктів нерухомості згідно із законодавством не приймались, тим більше, не визначався і спосіб приватизації цих будівель.

При цьому, згідно з приписами ст.388 ЦК - України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої, волі іншим шляхом.

У разі, коли набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, яка вважає, що її права порушені потрібно звертатися з віндикаційним позовом. Якщо після укладення оспорюваного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте, в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею.

Зазначена правова позиція підтримується і Верховним судом України, що вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6 листопада 2009 р. № 9.

Відсутність волі власника на відчуження спірного майна підтверджується тим, що ні спеціально уповноважений державний орган з питань/приватизації державного майна (Фонд державного майна України), ні засновник Дії "Укрбурштин" (Міністерство фінансів України), ні акціонер ДІЇ "Укрбурштин" (ДАК "Українські поліметали") дозволу на відчуження спірного майна не надавали.

Крім того, з'ясовано, що докази проведення незалежної оцінки спірного майна і докази оплати придбаних об'єктів нерухомості за договорами купівлі продажу нежилого приміщення від 08.11.2007 відсутні, оскільки платіжні доручення ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд", датовані 28.02.2008 та 24.03.2008, стосуються оплати вартості обладнання, а не спірних приміщень.

Тобто, вказані обставини стверджують про безвідплатне набуття ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд" спірного нерухомого майна.

За таких обставин, договори купівлі-продажу нерухомого майна у м.Рівне, вул.Київська, 94, укладені від 08.11.2007 між ТзОВ "Ю.К." та ТзОВ "Торговий дім "Євро Трейд", підлягають визнанню їх недійсними на підставі ст.215 ЦК України, а нерухоме майно повинно бути витребувано з незаконного володіння відповідача на користь ДП "Укрбурштин" на підставі ст.388 ЦК України.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Про оскаржувані договори органам прокуратури області стало відомо 30.01.10 у зв'язку з порушенням прокуратурою Рівненської області кримінальної справи по вказаному факту зловживання службовим становищем службовими особами ТзОВ "Ю.К." за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.365 та ч.3 ст.209 КК України.

Тому, строк на думку прокурора позовної давності пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення в судовому порядку.

Зустрічний позов до ДП "Укрбурштин" ЗАТ ДАК "Українські поліметали" про визнання ТзОВ "Торговий дім "Євро Тренд" добросовісним набувачем спірного майна та визнання за ним права власності, прокуратура області вважає необгрунтованим та незаконним.

Зазначає, що доводи ТзОВ "Торговий дім ''Євро Трейд" зводяться до того, що відчуження нерухомого майна на користь ТзОВ "Ю.К." відбулося зі згоди ДП "Укрбурштин" та Мінпромполітики України, а також на час укладення спірних договорів мирова угода від 20.09.2007 між ДП "Укрбурштин" та ТзОВ "Ю.К." була чинною.

Однак, дані твердження не спростовують доводи прокуратури про те, відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», постанови Кабінету Міністрів України (далі- КМ України) № 373 від 28.03.1998 «Про створення Державної акціонерної компанії «Українські поліметали»та постанови КМ України №17 від 16.01.2001 «Про внесення змін до постанов КМ України № 1573 від 20.10.2000 і №373 від 28.03.1998», Дочірнє (Державне) підприємство «Укрбурштин»та його структурні підрозділи віднесено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Також, статтею 15 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачено спеціальний - порядок та вичерпний перелік способів приватизації державного майна.

Однак, на момент укладення відповідачами оспорюваних договорів органами, до відання яких відноситься вирішення питання про приватизацію державного майна, спеціальні рішення про приватизацію спірних об'єктів нерухомості згідно із законодавством не приймались, тим більше, не визначався і спосіб приватизації цих будівель.

Таким чином, чинність на час придбання нерухомого майна товариством "Торговий дім "Євро Трейд" мирової угоди від 20.09.2007, яку в подальшому скасовано судом касаційної інстанції як незаконну, не виключає право держави в подальшому на витребування майна, яке не підлягає приватизації.

Відсутність волі власника на відчуження спірного майна, як підстава для витребування майна у добросовісного набувача, підтверджується тим, що ні спеціально уповноважений державний орган з питань приватизації державного майна (Фонд державного майна України), ні акціонер ДП "Укрбурштин" (ЗАТ ДАК "Українські поліметали") дозволу на відчуження спірного майна не надавали.

Ототожнення ж спеціально уповноважених державних органів з питань приватизації у зустрічному позові з Мінпромполітики України та ДП "Укрбурштин" є неправомірним.

Міністерство промислової політики України пояснень не надало, явку представника не забезпечило.

Дочірнє підприємство "Укрбурштин" ЗАТ ДА "Українські поліметали" пояснень не надала, явку представника не забезпечило.

Третя особа без самостійних вимог КП Рівненське МБТІ пояснень не надало, явку представника не забезпечило.

Відповідачі по справі ТОВ "Ю.К." та ТОВ Торговий дім "Євро Трейд" позов заперечують посилаючись на таке.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області 21 квітня 2003 року порушене провадження у справі № 8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства "Укрбурштин Державної акціонерної компанії "Українські поліметали".

Комітетом кредиторів на засіданні 15.06.2006 р. прийнято рішення укласти мирову угоду у справі про банкрутство дочірнього підприємства «Укрбурштин" Державної акціонерної компанії - Українські поліметали». Рішення приймалось правомочним складом комітету кредиторів більшістю (88%) голосів кредиторів.

Це рішення було оформлено протоколом, який надано на розгляд господарського суду Рівненської області разом з мировою угодою. Ухвалою Господарського суду Рівненської області 20 вересня 2007 року було затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Укрбурштин»Державної акціонерної компанії «Українські поліметали».

Умови мирової угоди передбачали погашення кредиторських вимог за рахунок залученого інвестора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.»(код ЄДРПОУ 25201604) в обмін на активи боржника, який тривалий час не працював (з 1988 року) та мав заборгованості перед державою. Мирова угода містила положення про розміри, строки та порядок виконання зобов'язані, боржника.

За умовами мирової угоди Боржник ДП «Укрбурштин ДАК «Українські поліметали»передало інвестору ТОВ «Ю.К.»нерухоме майно та обладнання, згідно додатку № 1 до мирової угоди.

ТОВ «Ю.К.», згідно з умовами мирової угоди, здійснювало погашення кредиторських вимог. Строк погашення вимог другої черги, до якої піднесено заборгованість з заробітної плати та вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, встановлено у 120 календарних днів з дня затвердження мирової угоди. Інвестор перерахував 286735,10 грн. заборгованості з виплати заробітної плати 08.02.2008 р. Управлінню Пенсійного фонду України в м.Рівне ТОВ «Ю.К.»перерахувало кошти 25.10.2007 р.. 28.1 1.2007 р.. 08.02.2008 р. в загальній сумі 598788,30 грн.

Строк виконання вимог третьої черги становить 180 календарних днів. До третьої черги включені ДПІ в м.Рівне, Сарненська міжрайонна ДПІ, Рівненській міський центр зайнятості. ТОВ «Ю.К.»сплатило відповідно 08.10.2007р.. 24.03.2008 р. Державній податковій інспекції у м. Рівне борг ДП «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметалі»по податках та зборах у розмірі 528418,97 грн.. 08.10.2007р.. 26.03.2008 р. Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції 89394,17 грн.. 26.03.2008 р. Рівненському міському центру зайнятості 32645,76 грн.

Також ТОВ «Ю.К.»почало погашати вимоги четвертої черги. На даний час частково погашені вимоги Рівненського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, яке мирової угодою віднесено до четвертої черги кредиторів, в сумі 801700,00 грн. (загальні вимоги становлять 3121388,14 грн.).

Загалом па поточний час ТОВ «Ю.К.»погасило кредиторські вимоги на суму 2342388,06 грн. (платіжні доручення в матеріалах справи). Тобі ТОВ «Ю.К.»своєчасно та в повному обсязі виконувало зобов'язання, покладені на товариство мировою угодою.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області 20 вересня 2007 року, якою затверджено мирову угоду, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 1 червня 2008 року внаслідок подання касаційної скарги Державною податковою інспекцією м. Рівне до Вищого господарського суду України. На підставі цього ТОВ "Ю.К." припинило погашення кредиторських вимог до розгляду справи про банкрутство судом.

Відповідно до приписів ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені ч.1 та 2 цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Вказані норми визначають загальний порядок та підстави визнання правочинів недійсними зі спеціальною метою повернення особами, які є сторонами таких правочинів, один одному всього отриманого за цими правочинами, як спосіб захисту права. При цьому, питання добросовісності або недобросовісності набувача майна за спірним договором, можливості витребування власником такого майна, при такому способі захисту виходять за межі спірних правовідносин.

З наведеного вбачається, що захист абсолютного права власності або права господарського відання здійснюється зовсім у інші способи, з іншим складом правовідносин, та має зовсім інші правові наслідки, ніж захист права сторони недійсного правочину з метою припинення договірних зобов'язань та повернення всього отриманого за цим правочином.

Таким чином, право власності або право господарського відання особи не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсними правочинів, стороною яких ця особа не являється.

Даний висновок підтверджується п.15 роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999, №02-5/111 де вказано, що сам лише факт відчуження майна підприємства, установи, організації, якій воно не належить на праві власності (повного господарського відання, оперативного управління), не є підставою для визнання угоди про відчуження недійсною.

У пункті 27.3 рекомендацій ВГСУ від 27.06.2007 №04-5/120 зазначено що господарським судам слід мати на увазі, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною.

Зазначає, що профільним міністерством - Міністерством промислової політики України, внесені пропозиції про виключення Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ДАК "Українські поліметали" з Переліку. Так, листом від 30.03.2011 року. №10/6-1-2432 (копія додається) Міністерство Промислової політики при розгляді проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України" з питань приватизації запропоновано: "Виключити з проекту нової редакції переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, як таке, що на даний час не відповідає ознакам об'єктів, що згідно з частиною другою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" мають загальнодержавне значення:

- Дочірнє підприємство «Укрбурштин Державної акціонерної компанії «Українські поліметали»(м.Рівне, код ЄДРПОУ 13970836).

Засновником Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" (копія статуту додається) є Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" (копія статуту додається).

У відповідності з п.4.2. статуту Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" майно належить йому на праві повного господарського відання, а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останнє перебуває у колективній власності.

Згідно статуту Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" її засновниками є Мінпромполітики, Держкомітет по геології і використанню надр, Фонд державного майна.

Вищим органом управління є Загальні Збори Акціонерів.

До складу Загальних Зборів Акціонерів ДАК "Українські поліметали" входять акціонери - Міністерство промислової політики, Фонду державного майна, представники якого приймають участь у зборах.

Так, саме таким рішенням загальних зборів ДАК "Українські поліметали" (протокол № 8 від 30.11.2001 року) і вирішено залишити у віданні ДП "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" активи непрофільних і допоміжних виробництв та невиробничої і соціальної сфери, достатні для задоволення позовів його кредиторів.

Також, відсутність порушень інтересів держави підтверджено довідкою КРУ від 18.03.2008 року.

Оскільки за мировою угодою від 20.09.2005- року ТОВ "Ю.К." придбало (одержало у власність) спірне майно на оплатній основі, положення ч. 3 ст. 388 ЦК України не можуть бути застосовані до цих правовідносин, адже в цих нормах йдеться про витребування у добросовісного набувача майна у всіх випадках, якщо майно набуте безоплатно.

Також, позивачем не надано належних доказів на підтвердження доводів про вибуття спірного майна з володіння держави проти волі останньої.

Доводи позивача про відчуження спірного майна поза волею власника, не знаходять свого підтвердження, оскільки як вже зазначалось, передача майна інвестору в рахунок погашення останнім вимог кредиторів ДП "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" здійснена на виконання протоколу протокол № 8 від 30.11.2001 року загальних зборів ДАК "Українські поліметали", рішення комітету кредиторів ДП "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали», листом Мінпромполітики, про який йдеться на аркуші 4 ухвали про затвердження мирової угоди.

Окрім того, ТОВ ТД "Євро Трейд" подано зустрічний позов з наступним обгрунтуванням.

ТОВ «ТД «ЄТ»володіє спірним майном на підставі перелічених договорів від листопада 2007р. укладених між останнім та ТОВ "Ю.К.", право власності зареєстровано в установленому законом порядку КП «Рівненське МБТІ».

Оскільки зазначені угоди в судовому порядку недійсними не визнавались, державна реєстрація права власності не скасовувалась.

За змістом частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України добросовісним є такий набувач, який не знав і не міг знати того, що придбав майно в особи, яка не мала права відчужувати спірне майно. З цього приводу у пункті 10 Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що тільки тоді, коли судом буде встановлено, що набувач знав або міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі і те, що продавець не мав права відчужувати майно і це могло свідчити про недобросовісність набувача, це може бути підставою для задоволення позову про витребування майна.

Однак, постанова Вищого господарського суду України від 11.06.2008 року про скасування ухвали господарського суду Рівненської області ухвали про затвердження мирової угоди від 20 вересня 2007 року винесена після придбання ТОВ ТД "Євро Трейд" спірного майна у ТОВ "Ю.К." за договорами від 08 листопада 2007р. Отже, ТОВ ТД "Євро Трейд" у даній справі за всіх обставин не знав і не міг знати того, що право власності на спірне майно його попереднім власником - ТОВ "Ю.К." набуте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.1 п.3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В даному разі майно вибуло з володіння попереднього власника - ДП «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали»в особі Міністерства промислової політики України, за їх волею, про що чітко зазначено в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 20 вересня 2007 року у справі про банкрутство № 8\24, що була чинною на момент укладення оспорюваних договорів.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Зазначена норма закріплює також правило, у відповідності до якого право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або неправомірність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що у задоволенні первинного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.04.2003р. порушено провадження у справі №8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали», введено мораторій на за доволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали»та вжито заходів до забезпечення грошових вимог кредиторів - накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать боржнику - Дочірньому підприємству «Укрбурштин».

Надалі, ухвалою господарського суду від 25.09.2003р. введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Піщухіна М.К., а ухвалою від 03.03.2005р. введено процедуру санації боржника, керуючим санацією також призначено Піщухіна М.К.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.09.2007р. затверджено мирову угоду, припинено процедуру санації боржника та припинено провадження у справі №8/24.

Згідно податкових накладних від 08.10.2007р. керуючим санацією Піщухіним М.К. передано у власність ТзОВ «Ю.К.»майно Дочірнього підприємства «Укрбурштин», а саме:

- будівлю насосної станції площею 90,3 м2 (літ.В-2);

- будівлю майстерні площею 613,6 м2(літ.Г-2);

- будівлю котельні площею 344,5 м2 (літ.Д-2);

- будівлю ремонтно-механічного цеху площею 400,2 м2 (літ.Ж-1);

- будівлю овочесховища площею 23,2 м2 (літ.3-1);

- 31/100 приміщення адміністративно-побутового корпусу площею 1 005,1 м2 (літ.А-6);

- 33/100 приміщення виробничого корпусу площею 1 410,6 м2 (літ.Б-3).

Встановлено, що 08 листопада 2007р. ТзОВ "Ю.К." - продавець та ТзОВ «Торговий дім «Євро Трейд»- покупець уклали договори купівлі-продажу нежилих приміщень, які були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Згідно зазначених договорів продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, яке нале жить продавцеві на праві власності на підставі Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Рівнен ської області від 20.09.2007р. (справа №8/24) і знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94.

Згідно договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 08.11.2007р. ТзОВ "Ю.К." відчужив на користь ТзОВ «Торговий дім «Євро Трейд»такі об'єкти:

1) будівлю насосної станції загальною площею 90,3 м2 (літ.В-2) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6123;

2) будівлю майстерні загальною площею 613,6 м2(літ.Г-2) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6126;

3) будівлю котельні загальною площею 344,5 м2 (літ.Д-2) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6117;

4) будівлю ремонтно-механічного цеху загальною площею 400,2 м2 (літ.Ж-1) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6129;

5) будівлю овочесховища загальною площею 23,2м2 (літ.3-1) - на підставі Договору купівлі-продажу №кзд-6120, що стверджується матеріалами справи.

Вбачається, що ТзОВ «Торговий дім «Євро Трейд»сплатив на розрахунковий рахунок ТзОВ "Ю.К." платіжними дорученнями №6 від 24 березня 2008р. суму 133 288,47 грн. та №5 від 28 лютого 2008р. -620 000,00 грн., зазначивши у полях «призначення платежу»: оплата за обладнання згідно актів передачі від 09.11.2007р.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2008р. ухвалу господарського суду Рів ненської області від 20.09.2007р. про затвердження мирової угоди скасовано, справу №8/24 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації боржника.

За ТзОВ «Торговий дім «Євро Трейд»на праві приватної власності зареєстровано наступне майно, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94:

1) будівля насосної станції (літ.В-2) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приват ним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, №кзд-6123;

2) будівля майстерні (літ.Г-2) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, №кзд-6126;

3) будівля котельні (літ.Д-2) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, №кзд-6117;

4) будівля ремонтно-механічного цеху (літ.Ж-1) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11. 2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, №кзд-6129;

5) будівля овочесховища (літ.3-1) - на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 08.11.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, №кзд-6120.

Орган прокуратури звернувся про визнання недійсними зазначених вище договорів та витребування нерухомого майна.

Проте, суд зауважує, що указаний вище спір з тих же підстав, таким же предметом позову, між тими ж сторонами (за винятком заміни позивача Мінфіну на Мінпромполітики) уже був предметом судового розгляду і позовні вимоги задоволено.

Проте, постановою ВГСУ від 14 квітня 2011 р.№11/73 прийняті рішення скасовані з таких підстав.

Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приймаючи рішення про визнання недійсними договорів, укладених між відповідачами, судами не враховано, що результатом задоволення заявленого позову є застосування наслідків недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права особи яка вважає себе власником майна. Разом з цим, права такої особи не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, із застосуванням правового механізму, встановленого ч.2 ст. 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Слід також зазначити, що за змістом ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння або викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі. Оскільки добросовісне придбання згідно ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення (витребування) майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Крім того, судами залишено поза увагою, що предметом спірних договорів купівлі-продажу було майно, яке позивач просив зобов'язати відповідача 2 повернути йому, передане відповідачу 1 не на підставі договору купівлі-продажу, а за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду, в зв'язку з чим його повернення відповідно до правил ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є помилковим.

Разом з цим, згідно зі ст.330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що до кола обставин, які необхідно встановити під час розгляду позовних вимог про витребування майна, належать, зокрема оплата набувачем вартості спірного майна, неможливість виявлення факту відсутності у продавця відповідних повноважень та відсутність воді власника або утримувача цього майна на його відчуження.

Відтак, права держави по спірних правовідношеннях не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди і такий спосіб є неправильним.

Щодо обставин, які згідно постанови, слід установити під час розгляду вимог про витребування майна суд зазначає таке.

Придбання майна за спірними договорами є оплатним, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.02.08 р. №5 на 620 000, 00 грн. від 24.03.08 р. №6 на 133288,47 грн. Призначення платежів за цими дорученнями - оплата обладнання згідно актів передачі від 09.11.07 р. (а/с.13 т.3).

Указані акти є актами приймання-передачі об'єктів нерухомості за спірними договорами (а.с.29, т.1, а.с.42, 43 т.1, а.с.46,47 т.1)

Крім того, оплатність підверджується актом від 24.03.08р. між ТОВ "Ю.К." та ТОВ ТД "Євро Трейд" у якому зазначено, що оплата проведена повністю, претензій у сторін немає (а/с.10 т.3).

Зазначена обставина підтверджується також довідкою "Сбербанку Росії" згідно якої указані вище перерахування відбулися (а/с.11 т.3).

Доводи позивача про відчуження спірного майна поза волею власника, не знаходять свого підтвердження. Передача майна інвестору в рахунок погашення останнім вимог кредиторів ДП "Укрбурштин" "ДАК "Українські поліметали" здійснена на виконання протоколу № 8 від 30.11.2001 року загальних зборів ДАК "Українські поліметали", рішення комітету кредиторів ДП "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали", листа Мінпромполітики, про який йдеться на аркуші 4 ухвали про затвердження мирової угоди (а.с.106т.2).

Викладені обставини не заперечуються прокуратурою, проте останньою зазначається, що ототоження спеціально уповноважених органів з питань приватизації з Мінпромполітики та ДП "Укрбурштин" є неправомірним.

Разом з тим, суд зазначає, що у ст.388 ЦК України йдеться про волю власника, або особи якій він передав майно у володіння, а не про волю органів приватизації.

Та обставина, що прокурором позов пред'явлено в інтересах держави саме в особі Мінпромполітики і ДП "Укрбурштин" та вони є належними позивачами- додатково свідчить про те, що державне майно передане їм у володіння.

На момент укладання спірних договорів продавець не міг виявити факт відсутності у продавця відповідних повноважень, оскільки мирова угода була чинною, а майно було зареєстровано КП Рівненське МБТІ та надано належно оформлені витяги про реєстрацію права власності. Скасування мирової угоди відбулося після укладення спірних договорів.

Щодо заяв відповідачів про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що позивач- Мінпромполітики та ДП "Укрбурштин" є самостійним господарюючим суб'єктом, суд зазначає таке.

Статтею121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Оскільки незаконне відчуження державного майна може призвести до невиконання державних програм у сфері охорони та збереження державного майна, нанести істотної шкоди економічним інтересам держави, прокуратурою області обгрунтовано вбачаються підстави для захисту інтересів держави в особі Міністерства промислової політики України та ДП "Укрбурштин" ЗАТ ДАК "Українські поліметали" шляхом пред'явлення даного позову.

Щодо заяви прокурора про поновлення строку позовної давності, суд зауважує таке.

Спірні договори укладено 08.11.2007 року, тобто трирічний строк позовної давності сплив ще 08.11.2010 року.

Позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом. Так, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.06.2011 року по справі № 11/73 позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" до відповідача 1 - ТОВ "Ю.К." та відповідача 2 - ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Згідно зі ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

За правилами частин 1-2 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Розглядаючи деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі від 29.09.2009 № 01-08/530 зазначив, що заява сторони про застосування позовної давності повинна мати ясний і однозначний характер; доцільно, щоб вона викладалася в письмовій формі (наприклад, у відповідному клопотанні, відзиві на позовну заяву тощо); як заява сторони про застосування позовної давності може розглядатися заявлена у відзиві на позовну заяву відмова задовольнити вимоги позивача з одночасною констатацією факту спливу позовної давності або відповідна заява, зроблена у засіданні господарського суду до прийняття ним рішення.

У позовній заяві від 06.07.2011 року (вих. №05/1/2-840) по даній справі заступник Прокурора Рівненської області, визнаючи факт пропущення строків позовної давності для заявлення вимог про визнання недійсними договорів та витребування нерухомого майна, зазначив про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Частина 5 статті 267 ЦК України передбачає, що порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Як на поважну причину пропуску позовної давності заступник Прокурора Рівненської області посилається на те, що про незаконне відчудження майна він довідався лише 30.01.2010 року, у зв'язку з порушенням прокуратурою Рівненської області кримінальної справи по вказаному факту зловживання службовими особами ТОВ "Ю.К." за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 365 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Разом з тим, про незаконне відчудження майна стало відомо Прокурору Рівненської області ще з листа №15250/24-27 від 16.10.2006року, адресованого останньому начальником ДПІ у м.Рівне.

Так, в даному листі вказано:"... в господарському суді Рівненської області знаходиться справа № 8/24 про банкрутство Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали". На даний час розглядається питання підписання мирової угоди. ДПІ у м.Рівне як кредитор виступає проти даної процедури... Майно боржника є державною власністю... Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ДП "Укрбурштин" та його структурні підрозділи включені до переліку підприємств, що не підлягають приватизації.

Під час затвердженні мирової угоди по справі про банкрутство № 8/24 ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 року, за умовами якої в обмін на погашення кредиторських вимог до інвестора ТОВ "Ю.К." переходять активи боржника, що є предметом оскаржуваних договорів у даній справі, був присутній представник прокуратури. Так, в ухвалі від 20.09.2007 року (а.с.105-106 т.2) вказано, що згідно зі ст.29 ГПК України, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони; вказана ухвала прокуратурою не оскаржувалась.

Ще раніше, 29.12.2005 року, заступником прокурора Рівненської області в рамках справи про банкрутство № 8/24 Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" заявлено клопотання про одержання ухвали господарського суду Рівненської області від 03.03.2005 року про введення процедури санації у справі № 8/24 з метою вжиття заходів щодо захисту інтересів держави та проведення перевірки в процедурі банкрутства Дочірнього підприємства "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали".

Заступником прокурора області було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Рівненської області про введення процедури санації від 03.03.2005 року по справі № 8/24. Проте, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду, залишеним в силі ухвалою Вищого господарського суду України, апеляційне подання повернуто без розгляду з посиланням на те, що ДП "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" є самостійним господарюючим суб'єктом на ринку України, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи у порядку, визначеному ст.ст. 41-49 ЗУ "Про господарські товариства", і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування та не наділене жодними владними повноваженнями в сфері видобування корисних копалин (ухвала від 27.01.2006 року Львівського апеляційного господарського суду по справі № 8/24 та ухвала ВГСУ від 19.04.2006 року а/с.19-22 т.2).

Тобто, прокурор, який є єдиним позивачем у даній справі, оскільки Мінпромполітики та ДП "Укрбурштин" не підтримують вимог, протягом 2006 - 2010 рр. не скористався наданими йому законом правами, в тому числі правом за ст. 121 Конституції України на захист у суді інтересів держави.

Спірні договори грунтуються на мировій угоді, а тому про всі підстави - наявність порушень або загрози порушень інтересів держави від незаконного відчудження майна було відомо прокурору, що не позбавляло можливості звернення до суду за захистом порушеного права в межах позовної давності, а відтак строк позовної давності пропущено без поважних причин.

Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є також підставою для відмови у позові.

Зустрічний позов про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.392 ЦК України власник майна може прд'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється іншою особою.

Свідченням оспорювання права є заявлений прокурором позов.

Вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються на скасуванні постановою від 11.06.2008 року Вищого господарського суду України ухвали господарського суду Рівненської області про затвердження мирової угоди від 20 вересня 2007 року у справі про банкрутство № 8\24 ДП «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали», а відтак відсутності правової підстави для отримання у власність нерухомого майна ТОВ «Ю.К.»та відповідно подальшого його відчуження на користь ТОВ «ТД «ЄТ».

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ТОВ «ТД «ЄТ»володіє спірним майном на підставі перелічених вище договорів від 08 листопада 2007р. укладених між останнім та ТОВ "Ю.К.", право власності зареєстровано в установленому законом порядку КП «Рівненське МБТІ».

Оскільки зазначені угоди в судовому порядку недійсними не визнавались, державна реєстрація права власності не скасовувалась.

За змістом частини 1 ст.388 Цивільного кодексу України добросовісним є такий набувач, який не знав і не міг знати того, що придбав майно в особи, яка не мала права відчужувати спірне майно. З цього приводу у пункті 10 Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що тільки тоді, коли судом буде встановлено, що набувач знав або міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі і те, що продавець не мав права відчужувати майно і це могло свідчити про недобросовісність набувача, це може бути підставою для задоволення позову про витребування майна.

Однак, постанова Вищого господарського суду України від 11.06.2008 року про скасування ухвали господарського суду Рівненської області ухвали про затвердження мирової угоди від 20 вересня 2007 року винесена після придбання ТОВ ТД "Євро Трейд" спірного майна у ТОВ "Ю.К." за договорами від 08 листопада 2007р. Отже, ТОВ ТД "Євро Трейд" у даній справі за всіх обставин не знав і не міг знати того, що право власності на спірне майно його попереднім власником - ТОВ "Ю.К." набуте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.1 п.3 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В даному разі майно вибуло з володіння попереднього власника - ДП «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали»в особі Міністерства промислової політики України, за їх волею, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 20 вересня 2007 року у справі про банкрутство № 8\24, що була чинною на момент укладення оспорюваних договорів.

У відповідності до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Зазначена норма закріплює також правило, у відповідності до якого право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або неправомірність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, суд вважає, що в даному разі права зустрічного позивача порушуються та не визнаються, тому вимоги про визнання за ТОВ "ТД "Євро Трейд" права власності на зазначені об'єкти підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити в задоволенні первісного позову.

2. Задоволити зустрічний позов.

3.Визнати за ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд" право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 94:

- будівлю насосної станції площею 90,3 м2 (літ.В-2);

- будівлю майстерні площею 613,6 м2 (літ.Г-2);

- будівлю котельні площею 344,5 м2 (літ.Д-2);

- будівлю ремонтно-механічного цеху площею 400,2 м2 (літ.Ж-1);

- будівлю овочесховища площею 23,2 м2 (літ.З-1).

4.Стягнути з ДП "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали" (33007, м.Рівне, вул.Київська,94) на користь ТОВ Торговий дім "Євро Трейд" (02125, м.Київ, вул.Проспект Визволителів,1, код ЄДРПОУ 3363400)- 6 277 грн. 43 коп. державного мита, 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "23"вересня 2011 року.