Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7/17015.09.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Поліграфіст" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр перекладів "ТРІС"
про стягнення 72 519,81 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 20.06.2011;
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 21.06.2011;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство "Поліграфіст" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріс"про стягнення 72 519,81 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди нерухомого майна № 10/10/09/ОФ оренди нерухомого майна від 30.10.2009 р. не сплатив орендну плату на підставі викладених позивачем рахунків-фактур, у звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 68 193,10 грн.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 68 193,10 грн. заборгованості по орендній платі, 4 326,71 грн. пені, а також 725,20 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 02.06.2011 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 25.08.2011, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30 жовтня 2009р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір №10/10/09/ОФ оренди нерухомого майна (надалі - Договір), згідно умов якого відповідачу було передано в строкове платне користування приміщення загальною площею 136,5 кв.м., про що сторони 30 жовтня 2009р. склали та підписали Акт приймання-передачі приміщення.
Сторони дійшли згоди, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором, або його розірвання (п. 11.5. Договору).
Згідно з умовами п.3.1. Договору, розмір орендної плати визначається із розрахунку 215,73 грн. за один кв.м. площі і відповідно до п. 3.4. Договору сплачується щомісячно до 25-го числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку.
За умовами пунктів 3.5., 3.6. Договору вартість послуг за спожиті тепло-, водопостачання та енергопостачання, а також послуг з сервісного обслуговування не входить до суми орендної плати та сплачується за окремими рахунками та показниками лічильників. Оплата зазначених платежів здійснюється не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані вказані послуги.
Судом встановлено, що позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату за спожиті електроенергію, тепло-, та водопостачання за листопад та грудень 2010р., а також за послуги з сервісного обслуговування за грудень 2010р., а саме:
- рахунок-фактура №РІ-11/Б208 від 30.11.2010р. на суму 23 655,01грн. - за листопад 2010р.;
- рахунок-фактура №РІ-12/Б211 від 31.12.2010р. на суму 14578, 25 грн. за грудень 2010р.;
- рахунок-фактура №РІ-12/Б213 від 31.12.2010р. на суму 704, 34 грн. за грудень 2010р.
Крім того, відповідачем не оплачено виставлений позивачем рахунок-фактура №РІ-12/Б037 від 01.12.2010р. на суму 29 255,50грн. на сплату орендної плати за грудень 2010р.
Однак, як слідує із матеріалів справи, у встановлений Договором строк відповідач не розрахувався, внаслідок чого заборгував позивачу 68 193,10 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Посилання відповідача на ст. 770 ЦК України відносно автоматичного переходу прав та обов'язків орендодавця до ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (нового власника орендованих відповідачем приміщень) є безпідставним. Суду не надано доказів внесення змін до Договору щодо зміни орендодавця.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 68 193,10 грн. заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 4 326,71 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. Договору передбачена відповідальність за прострочення оплати орендних платежів, платежів за спожиту електроенергію, тепло-, та водопостачання у вигляді сплати пені, розмір якої визначається у відсотках із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона сплачується, від суми боргу за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 4 326,71 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр перекладів "ТРІС" (01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 2, приміщення 88, код ЄДРПОУ 31173039) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Поліграфіст" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 05453433) 68 193 (шістдесят вісім тисяч сто девяносто три) грн. 10 коп. - боргу, 4326 (чотири тисячі триста двадцять шість) грн. 71 коп. пені, 725 (сімсот двадцять пять) грн. 20 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М.Якименко
Судове рішення № 18464855, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: