Рішення № 18464784, 21.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/27421.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ

доПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго

Україна", м. Київ

Простягнення страхового відшкодування в порядку регресу 17 814,18 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2 пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 17 814,18 грн. страхового відшкодування, в порядку регресу ( за полісом № ВС / 839705 від 27.02.2010 р. ) .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.09.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на те, що поліс на момент вчинення ДТП (27.02.2011р.) не набрав чинності, оскільки страхова премія була сплачена 02.03.2011р.

В судовому засіданні 21.09.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2009р. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту переданого в заставу № 06/0618307/1602/09, за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля Мітсубісі Лансер, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).

27.02.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля, який належить страхувальнику і за кермом якого знаходився власник та автомобіля ВАЗ-2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, за кермом якого знаходився ОСОБА_4

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 05.03.2010 року водія ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню. Таким чином, вина водія ОСОБА_4 була доведена в судовому порядку.

Зазначена подія була визнана страховою про що 19.04.2010 року було складено Страховий акт № 1601/06/1375/40025 та розраховано суму страхового відшкодування належного для виплати страхувальнику.

Збиток розраховано відповідно до умов Договору страхування на підставі Звіту № 03-011 від 09.03.2010 року про вартість матеріального збитку та Рахунку №С-11743 від 05.03.2010 року, Акту виконаних робіт №РС-0001673 від 26.03.2010 року, Акту виконаних робіт № РС-0001655 від 04.03.2010 року, Акту виконаних робіт №РС-0002363 від 26.03.2010 року, Квитанції № 65476 від 29.03.2010 року, Квитанції 63185 від 09.03.2010 року, Квитанції №65475 від 29.03.2010 року.

Розмір страхового відшкодування, який позивач виплатив, на підставі заяви страхувальника, склав - 20 389,02 грн., що підтверджується платіжною відомістю.

Автомобіль, яким керував ОСОБА_4 на момент ДТП був забезпечений полісом цивільної відповідальності відповідача № ВС/8399705 від 27.02.2010 року. Полісом передбачена франшиза, розмір якої визначено та становить 510 грн.

Розмір відновлювального ремонту з урахуванням зносу відповідно до звіту становить 18 324,18 грн. Таким чином, сума, яку має відшкодувати відповідач становить 17 814,18 грн., тобто сума відновлювального ремонту відповідно до звіту за вирахуванням франшизи.

04.07.2011р. за вих. № 03-08/8361 позивач звернувся до відповідача з претензією- вимогою , яка була отримана відповідно до поштової листівки 07.07.2011р.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Суд дослідивши докази по справі, не погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного.

Відповідач, не надав суду для огляду поліс № ВС/8399705, проте, вказував на те, що вказаний поліс почав діяти лише з 02.03.2010р., з моменту сплати страхової премії, тобто після ДТП.

До матеріалів справи залучено копію вказаного полісу, з якого вбачається, що він діє з 27.02.2010р. по 26.02.2011р. включно. Крім того, в самому полісі є вказівка на те, що страхова премія сплачена 27.02.2010р.

Також, спростовуються доказами по справі, доводи відповідача щодо неотримання від позивача всіх необхідних документів від позивача. Так, з копії претензії вбачається, що відповідачу були направлені необхідні документи для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події та факти .

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір -є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»(юридична адреса: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, адреса для листування: 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 17 814 (сімнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 18 коп., 178 (сто сімдесят вісім) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 26 вересня 2011 року.