Рішення № 18464769, 13.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/18713.09.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»;

до:Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К. Бут»;

про:стягнення 2078,04 грн.; Суддя МандриченкоО.В.

Представники Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 11.05.2011 р.; Від відповідача:не зявились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1974,45 грн. (1632,00 грн. основного боргу + 342,45 грн. інфляційних втрат), 103,59 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «І.К. - Бут», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до акту прийому передачі №R-00000303 від 07.04.2009 р. позивач надав відповідачеві у тимчасове платне користування (оренду) майно.

За час користування відповідачем майном орендна плата склала 1632,00 грн., що підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №3/ДГ-25.11-А-4/16 від 16.04.2009 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами була укладена угода.

18.07.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога вих. №411 від 18.07.2011 р. про повернення майна та оплату заборгованості.

Факт направлення вищезазначеної вимоги на адресу відповідача підтверджується поштовими фіскальними чеками №3219 та №3215 від 18.07.2011 р.

Як визначено частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не виконав свої зобовязання за угодою, орендну плату на користь позивача не сплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 1632,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобовязання позивачем нараховані 342,45 грн. інфляційних втрат та 103,59 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Враховуючи ту обставину, що позивачем невірно нараховані інфляційні втрати та три проценти річних з простроченої суми, господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що підлягають стягненню з відповідача у розмірі 03,89 грн.

Розрахунок здійснений за період з 26.07.2011 р. (після закінчення семиденного строку з моменту предявлення позивачем вимоги вих. №411 від 18.07.2011 р.) по 23.08.2011 р. (день подання позову до господарського суду).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги не заперечив, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «І.К. Бут» (інд. 04050, м. Київ, вул. Артема, 103-а, код ЄДРПОУ 35830232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(юридична адреса: інд. 04074, м. Київ, вул. Бережанська, 9; адреса для листування: інд. 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, оф. 321, код ЄДРПОУ 32664239) 1632 (одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. основного боргу, 03 (три) грн. 89 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 80 (вісімдесят) грн. 29 коп. витрат по сплаті держмита та 185 (сто вісімдесят пять) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 22.09.2011 р.