Рішення № 18464655, 13.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/25413.09.11 За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моховате"

про стягнення штрафних санкцій

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - № ЦХП-18/455 від 23.09.2011 р.

від відповідача - ОСОБА_1 дов. б/н від 03.02.2011 р.

В судовому засіданні 13.09.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзализничпостач»з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моховате»про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № ЦХП-06-02810-01 від 15.07.2010 р. в сумі 648 999,99 () грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач просив зменшити суму штрафних санкцій

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, та відповідача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010 р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач»(далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моховате»(далі відповідач, - постачальник) був укладений договір поставки № ЦХП-06-02810-01 та додаткову угоду №1 (далі Договір)

відповідно до умов якого, постачальник зобовязується поставляти і передавати на умовах даного договору продукцію (надалі товар) у власність замовника, а замовник зобовязується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Пунктом 1.1. Договору відзначено, що Постачальник зобовязується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію (Скрепер самохідний МоАЗ-6014 А.

Відповідно до п. 4.3 Договору загальну сума на момент його підписання складає 5416666,68 грн. (пять мільйонів чотириста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 68 копійок), крім того ПДВ 20% - 1083333,34 грн. (один мільйон вісімдесят три тисячі триста тридцять три гривні 34 копійки), що разом становить 6500 000,02 грн. (шість мільйонів пятсот тисяч гривень 02 коп.)

Пунктом 5.2. Договору визначено, що поставка продукції проводиться протягом 2010 року,тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції. Відповідність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе Замовник.

Кожна партія Продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки Замовника, якщо інше не вказано в рознарядці.

Згідно до п.9.1. Постачальник зобовязаний надати забезпечення виконання даного Договору у виді договору про неустойку у сумі, що становить 5% від вартості Договору, яке надається під час укладення договору.

Згідно до п 10.1. за порушення термінів постачання згідно п.5.2. дійсного Договору, Постачальник оплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленої в строк продукції.

Договором про неустойку №ЦХП-06-02810-НУ від 15.07.10 сторони погодили, що він укладений з метою забезпечення виконання зобовязання за договором № ЦХП-06-02810-01 від 15.07.10 з моменту вимоги постачальних зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми договору за одностороннє розірвання договору або невиконання поставки в обсязі і терміни визначені договором. Відсотки на неустойку не нараховуються Даний договір втрачає юридичну силу внаслідок виконання Постачальником своїх зобовязань за договором або розірвання цього договору за згодою сторін.

На виконання умов договору, Позивач направив на адресу Відповідача письмову рознарядку від 20.07.2010р. № ЦХП-19/1138 (копія в матеріалах справи) на відвантаження продукції скрепери самохідні МоАЗ-6014А в кількості 4 шт. на загальну суму 6489999,98 грн з ПДВ.

Рознарядка була отримана Відповідачем 21.07.2010р., про що свідчить письмове підтвердження підпис директора ТОВ «Моховате»наявній на самій рознарядці.

Отже, поставка за даною рознарядкою мала бути здійснена в повному обсязі в строк до 20.08.2010р., проте продукція прибула частково на суму 3244999,99 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав зобовязання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено відповідачем допущене не виконання умов договору в частин своєчасної поставки у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Письмова угода сторін про неустойку визначила 5% розмір в забезпечення зобовязання.

За таких обставин, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 648999,99 грн штрафу за неустойку,підлягають задоволенню частково.

Виходячи з домовленостей сторін, що були викладені в договорі про неустойку, який був укладений саме для забезпечення зобовязання Постачальника щодо виконання умов договору поставки, суд перерахував суму, що підлягає сплаті в якості штрафу за несвоєчасну поставку товару: 6489999,98 / 100 * 5 = 324500 грн. 00 коп.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моховате»(02225, м.Київ,вул.Данькевича 16,оф,55,ЄДРПОУ 36463874) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзализничпостач»(03049,м. Київ, Повітрофлотський пр-т 11/15 ЄДРПОУ 19014832) 324500,00грн. штрафу за прострочення виконання зобовязання, 3245,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 19.09.11