Рішення № 18463939, 22.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.11р.Справа № 21/5005/10076/2011 За позовом Приватного підприємства "Торговий дім "САМАРА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - промислова група "РЕЙНФОРД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 527 968,72 грн. за договором поставки № 450437-ДР від 01.11.10р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 02/08-11 від 03.08.11р.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Торговий дім „САМАРА” м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду з позовом та з урахуванням уточнень просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельнопромислова група "Рейнфорд" суму простроченої заборгованості у сумі 296 308,00 грн., інфляційні втрати у сумі 1 342,27 грн., пеню у сумі 14 847,37 грн., 3% річних у сумі 9051,50 грн., та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором № 450437-ДР від 01.11.2010 року щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на його повному задоволенні.

Відповідач у судове засідання не зявився, явку повноважного представника для прийняття участі у розгляді справи не забезпечив про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає частково з урахуванням здійснених ним проплат. Просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем суми пені та втрат від інфляції.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

21.09.2011 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСАНОВИВ:

01 листопада 2010 року між Приватним підприємством „Торговий дім „САМАРА” (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельнопромислова група "Рейнфорд" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №450437-ДР (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним договором, згідно заявки покупця, що є невідємною частиною договору, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених у додатку №4 до даного договору "Додаткові умови", який є невідємною частиною договору.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, асортимент і ціна товару погоджується у специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток №1 "Специфікація") і є невідємною частиною даного договору.

Згідно з п.6 додатку №4 до договору, передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 45 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до п.7.1 договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним. Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до цього договору "Додаткові умови" (п.7.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на адресу відповідача за видатковими накладними (т. 1 а. с. 52, т. 2 а.с. 46) на загальну суму 821756,16 грн. (Акт звірки за станом на 30.06.2011 р., а. с. 40).

Відповідач зі своєї сторони, в порушення умов договору оплату за товар здійснював частками, а так його заборгованість перед позивачем складала 577308,95 грн. (Акт звірки станом на 31.07.2011 р. (т.1 а.с. 48).

11.07.2011 року між сторонами підписана Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1505-11/07/2011, згідно якої сторони домовились про припинення зобовязання за договором в частині сплати суми у розмірі 144445,71 грн.

Станом на 31.08.2011 р. між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість складала 490368,12 грн., з яких прострочена заборгованість станом на 14.09.2011 р. складає 296308,00 грн., що і є причиною спору.

Сума боргу підтверджується матеріалами справи, Актами звіряння взаємних розрахунків підписаними сторонами договору, засвідченими печатками та не спростована відповідачем.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на приписи п.7.2 договору, п. 6 додатку №4 до договору "Додаткові умови", строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 444118,78 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.9 договору, у разі прострочення оплати товару постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого у строк товару за кожний день прострочки платежу.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню за період з 13.04.2011 р. - 30.06.2011 р., у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 14847,37 грн. Пеня нарахована відповідно до вимог чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки, рахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів, відповідно до наказу Держкомстату № 265 від 27.07.07 р. "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу інфляції споживчих цін".

При розрахунку інфляційних втрат, позивачем визначено період, за який індекс інфляції становить менше 100 %, а так, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення суми втрат від інфляції у розмірі 1342,27 грн. слід відмовити.

При розрахунку трьох відсотків річних позивачем була допущена арифметична помилка, тому стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних на суму 692,15 грн. за період з 11.06.2011 р. - 30.06.2011 р., в частині стягнення з відповідача 8359,35 грн. позивачу слід відмовити.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 296308,00 грн. - простроченої заборгованості, 14847,37 грн. - пені та 692,15 грн. - 3% річних.

Витрати у справі в частині оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельнопромислова група "Рейнфорд" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33972597) на користь Приватного підприємства „Торгівельний дім САМАРА” (49127, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36441929) суму простроченої заборгованості у розмірі 296308,00 грн. (двісті девяносто шість тисяч триста вісім грн. 00 коп.), пені у розмірі 14847,37 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок сім грн. 37 коп.), 3 % річних у розмірі 692,15 грн. (шістсот девяносто дві грн. 15 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 3118,47 грн. (три тисячі сто вісімнадцять грн. 47 коп.), 139,39 грн. (сто тридцять девять грн. 39 коп.) витрат повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 26.09.2011р.