Ухвала суду № 18456072, 20.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"20" вересня 2011 р. м. КиївК-5592/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєваї Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі Ткачук О.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. дов. від 11.07.2011

від відповідача :ОСОБА_2, дов. №6857/7/10-0/8

від прокуратури: не зявився

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова та Прокурора Ленінського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду 03.09.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року у справі № 2а-9244/08/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово будівельна компанія «Лідер»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, за участю прокурора Ленінського району м. Харкова про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово будівельна компанія «Лідер»(далі-ТОВ ФБД «Лідер», позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі-ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, відповідач) про скасування податкових повідомленнь-рішень №0000062320/0 від 16.05.2008, №0000062320/1 від 23.06.2008, №0000062320/2 від 01.09.2008 щодо нарахування податку на прибуток на суму 18866690,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13206683,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 03.09.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009, позовні вимогизадоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова та Прокурор Ленінського району м. Харкова 25.01.2010 року звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 29.01.2010 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах відповідач та прокурор просили скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 03.09.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено що на підставі акту №897/23-217/33121972 від 25.04.2008, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ ФБД «Лідер»з питання правовідносин з ПП. «Слайд»за період з 01.07.2007 по 31.12.2007, відповідачем 24.06.2009 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062320/0 від 16.05.2008 про нарахування податку на прибуток на суму 18866690,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13206683,00грн.

За результатом адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, скарги позивача залишено без задоволення та податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000062320/1 від 23.06.2008, №0000062320/2 від 01.09.2008.

Зі змісту акту №897/23-217/33121972 від 25.04.2008 вбачається, що за результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.5.9, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження приросту залишку товарів на суму 75466759,00грн., що спричинило заниження валових доходів за 2007 рік на суму 75466759,00грн.

Відповідно до положень п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

За результатом розгляду справи було встановлено, що 27.03.2007 року позивачем був укладений договір №27/03/07 на постачання від ПП «Слайд»на користь ТОВ ФБД «Лідер»гідравлічних ключів для забезпечення спуско-підіймальних операцій при роботі з НКТ та триплексних бурових насосів, насосної установки. Згідно специфікації №1 від 27.03.2007 року, яка є невідємною частиною укладеного договору, загальна сума товару складала 110968269,86 грн. (в тому числі податок на додану вартість 18494711,65 грн.).

28.03.2007 позивач уклав договір №УГВ 6362/18-07 на постачання від ТОВ ФБД «Лідер» до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»гідравлічних ключів для забезпечення спуско-підіймальних операцій при роботі з НКТ та триплексних бурових насосів, насосної установки (тобто того ж устаткування, що має бути поставлене від ПП «Слайд»). Загальна сума товару, що підлягала поставці, згідно укладеної специфікації №1 від 28.03.2007 року, яка є невідємною частиною укладеного договору, складала 112255192,02грн. (в тому числі податок на додану вартість 18704198,67грн.).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено реальність здійснення вищезазначених господарських операцій, та відсутність зауважень щодо їх реальності з боку відповідача, а також відсутність зауважень чи заперечень щодо визначення позивачем розміру валових доходів та валових витрат за подіями, що настали у звязку з отриманням позивачем від «Укргазввидобування»НАК «Нафтогаз України»та перерахуванні в подальшому ПП. «Слайд»попередньої оплати, відповідно до норм п.п. 11.2 та 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

20.11.2007 року між позивачем, ПП «Слайд»та ТОВ «Стройснаб ЛТД», в звязку з ліквідацією ПП «Слайд», було укладено договір переводу боргу №20/11-07 ПД ЛГ1 щодо прийняття ТОВ «Стройснаб ЛТД»зобовязань по поставці ТОВ ФБК «Лідер» насосного устаткування на загальну уму 90560110,43грн., зазначеного в договорі від 27.03.2007 року, укладеного між позивачем та ПП «Слайд».

На підставі зазначеного договору переводу боргу в бухгалтерському обліку позивача було відображено про зміну боржника та закрито дебіторську заборгованість ПП. «Слайд». Реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стройснаб ЛТД»підтверджується відповідними видатковими накладними та актами приймання-передачі від 23.11.2007, 04.12.2007 року, 05.02.2008, 15.02.2008 та 28.02.2008 та актами виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставка отриманого від ТОВ «Стройснаб ЛТД»устаткування відбувалася безпосередньо до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», як кінцевого споживача такого устаткування, що виключає наявність у позивача документів щодо його зберігання.

Оскільки сама по собі зміна постачальника товару не може свідчити про наявність додаткового валового доходу у позивача, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визначення додаткового доходу позивача є правомірною.

При цьому, суд касаційної інстанції відхиляє посилання відповідача на нікчемність правочину щодо переводу боргу, як такого, що спрямований на незаконне заволодіння майном держава, оскільки матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем відповідних нарахувань податкових зобовязань, в тому числі з податку на прибуток, за результатом спірних господарських операцій, а відсутність належного податкового обліку у ТОВ «Стройснаб ЛТД» щодо своєчасності відображення господарських операцій, несплату ним податків, недостовірність відомомстей про керівників товариства в Державному реєстрі не можуть бути підставою для покладення відповідальності постачальника за такі дії на покупця (позивача).

Не приймаються до уваги також твердження податкового органу про відвантаження на користь позивача гідравлічних ключів та триплексних бурових насосів на суму 90560110,43 грн. саме ПП. «Слайд», а не ТОВ «Стройснаб ЛТД», оскільки зазначений факт не підтверджено первинними документами.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова та Прокурора Ленінського району м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду 03.09.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 року у справі № 2а-9244/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна