Ухвала суду № 18453309, 09.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"09" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-44996/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 лютого 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року

у справі №8/140 (22-а-19752/080)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стабіл» (надалі –ТОВ «Будівельне підприємство «Стабіл»)

до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (надалі –ДПІ у Дніпровському районі м. Києва)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000282601/0 від 12.12.2005р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ту обставину, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом без з’ясування всіх обставин справи, оскільки у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують суми податку на додану вартість (надалі –ПДВ), які зазначені у податкових деклараціях за червень-липень 2005 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 лютого 2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009р., позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0000282601/0 від 12.12.2005р.; судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскільки під час проведення перевірки та складання акту документи податковим органом не перевірялись, а твердження відповідача про те, що на підприємстві відсутні документи бухгалтерського та податкового обліку, тільки через те, що вони не були подані до податкового органу для перевірки є безпідставним. Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що факт наявності податкового кредиту у ТОВ «Будівельне підприємство «Стабіл»за період, що перевірявся, підтверджується книгою обліку продажу та придбання, що також підтверджує придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які згідно отриманих податкових накладних є підставою для віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Будівельне підприємство «Стабіл».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності нарахування та своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ «Будівельне підприємство «Стабіл»за період червень-липень 2005 року, про що складений акт №3/35-40/33345583 від 07.12.2005р.

Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету по періодах: за червень та за липень 2005р.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000282601/0 від 12.12.2005р., яким визначено відповідачу суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Судом встановлено, що донарахування ПДВ відбулось на підставі того, що позивачем не були надані контролюючому органу документи бухгалтерського обліку та документи податкового обліку (податкові накладні). Тобто, на підставі не надання підтверджуючих документів, податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за червень 2005 року та за липень 2005 року, як документально не підтверджених, чим порушені вимоги пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, копії податкових накладних, що підтверджують суми ПДВ, зазначені у податкових деклараціях за червень-липень 2005р. містяться в матеріалах справи. Крім того, факт наявності податкового кредиту у ТОВ «Будівельне підприємство «Стабіл»за період охоплений перевіркою, підтверджується книгою обліку продажу та придбання, що також підтверджує факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг), що згідно отриманих податкових накладних, за якими сформовано податковий кредит.

Як вбачається з акту, перевірка була проведена відповідно до податкових декларацій поданих до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

При чому, позивач заперечує проти факту щодо ненадання документів бухгалтерського та податкового обліку, вказуючи на те, що підприємство належним чином не було повідомлене про перевірку, запит на адресу позивача про надання документів не надходив.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, оскільки матеріали справи підтверджують формування податкового кредиту позивачем в період, охоплений перевіркою, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій стосовно скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____Г.К. Голубєва

____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак