Ухвала суду № 18453268, 09.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"09" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-38757/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

на постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009р.

у справі №А9/190-08 (22-а-23224/08)

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (надалі – ДПІ у Вишгородському районі Київської області)

до відповідачаСадівницького товариства «Базилік» (надалі –СТ «Базилік»)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Вишгородська районна державна адміністрація

про припинення юридичної особи, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про припинення юридичної особи СТ «Базилік».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що СТ «Базилік»відсутнє за місцезнаходженням, вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про зміну свого місцезнаходження відповідач у встановлений законом спосіб податковий орган не повідомив. Посилаючись на наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», позивач просить припинити юридичну особу СТ «Базилік».

Постановою господарського суду Київської області від 24 квітня 2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СТ «Базилік»(ідентифікаційний код 34961151) було зареєстровано в якості юридичної особи Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 22.02.2007 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 068942 та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі –ЄДРПОУ) серії АА № 372252.

Судом також встановлено, що 17.05.2007 року контролюючим органом було складено акт про незнаходження СТ «Базилік» за його місцезнаходженням за адресою: с. Лебедівка, вул. Леніна, 13. Про відсутність відповідача за вказаною адресою позивачем 31.05.2007 року було направлено повідомлення до державного реєстратора за формою 18-ОПП (повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням).

Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ станом на 23.11.2007 року відповідно до запису №3 в реєстрі зазначена реєстраційна дія від 08.06.2007р. № 1334143 0002 002204 про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Проте, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію відповідача зареєстровано в с. Лебедівка, а не за адресою по якій позивачем проводилась перевірка місцезнаходження і щодо якої складено та направлено повідомлення за формою 18-ОПП.

Крім того, відповідно до статі 38 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, даний перелік підстав скасування державної реєстрації є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

За вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, вказаним в ЄДРПОУ не є доказом здійснення діяльності, яка суперечить установчим документам, або такої, що суперечить закону.

Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____Г.К. Голубєва

____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____А.О. Рибченко

Суддя Н.Є. Маринчак