Ухвала суду № 18452588, 22.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2270/1812/11

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І. Г., Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): Драчука С.Л.

відповідача: Грицая Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області звернулась до суду із позовом до сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" про стягнення 180229,38 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на несплату відповідачем вказаного податкового боргу в порядку та строки, передбачені чинним законодавством.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року в задоволенні даного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що заявлена до стягнення сума заборгованості визначена позивачем за межами строку давності - 1095 днів, згідно п. 15.2.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Старокостянтинівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції заявлена до стягнення сума заборгованості, що рахується за відповідачем виникла у звязку з неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб, залишок якого в сумі 127151,25 грн. існував ще станом на 01.09.2003р., що підтверджується актом перевірки від 18.03.2005р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення та існування спірних правовідносин), який визначав, зокрема податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, податок з доходів фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на час виникнення та існування спірних правовідносин) установлював, зокрема порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Таким чином, самостійне узгодження податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, визнання узгодженого податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, несплаченого протягом граничних строків, податковим боргом та погашення податкового боргу здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В Законі України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що під терміном "податкова декларація", "розрахунок" розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу) (п. 1.11 ст. 1 цього Закону).

Аналіз положень Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, зокрема п. 2.1, п. 3.1, свідчить, що розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), подається податковими агентами до податкового органу в строки, передбачені в Законі України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для подачі податкової декларації за календарний квартал (підпункт "б" підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону), і він містить в собі дані про нарахований і утриманий податок та суму, яка фактично підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), за своє суттю є податковою декларацією, розрахунком в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегією суддів встановлено, що згідно акту перевірки Красилівської ОДПІ від 18.03.2005р. залишок несплаченого несплаченого відповідачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.09.2003р. становив 127151,25 грн., станом на 01.02.2005р. - 178179,66 грн. Актом від 09.02.2007р. № 264-23-30743376 проведеної за період з 01.02.2005р. по 31.12.2006р. перевірки відповідача підтверджено існування залишку не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб на 01.02.2005р. в сумі 178179,66 грн. та встановлено факт його збільшення станом на 31.12.2006р. до 179128,82 грн.

Тобто заборгованість відповідача, що є предметом цього спору, виникла за період до 31.12.2006р. та станом на час звернення позивача до суду не сплачена.

У відповідності до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Судом першої інстанції встановлено, що про несплату податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб сільськогосподарським кооперативом "Решнівецький" податковому органу було відомо з 09.02.2007 року, але позовну заяву про стягнення податкового боргу позивачем подано лише 09.02.2011 року.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропущення податковим органом строку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, що є підставою для відмови у задоволені таких позовних вимог.

Доказів, які б підтверджували вчинення заходів щодо стягнення даної заборгованості із відповідача в межах зазначеного строку позивачем не надано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому його рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 вересня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар