Постанова № 18451683, 31.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2011 року 09:49 № 2а-7441/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакрите акціонерне товариство "Енвіл"

до Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київській області

провизнання недійсними та скасування рішень

за участю представників сторін:

від позивача: - ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: - не прибув.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсним та скасувати Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області про усунення порушень законодавства про цінні папери №53-КУ від 22.01.2010 року та постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №46-КУ від 02.02.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим що, оскаржуване розпорядження та постанова прийняті з порушенням чинного законодавства, без врахування обставин справи і є незаконними та у звязку з відсутністю правопорушення підлягають скасуванню.

Відповідач в судове засідання не прибув, письмових заперечень проти позову не надав, хоча попереджався про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем відносно Закритого акціонерного товариства «Енвіл»прийнято постанову № 46-КУ від 02.02.2011 року про накладання санкції за порушення законодавства на ринку цінних паперів.

З оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем встановлено порушення Закритим акціонерним товариства «Енвіл»вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: не виконання Розпордження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22.01.2010 року № 53-КУ, термін виконання закінчився 12.02.2010 року.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22.01.2010 року № 53-КУ було винесено стосовно порушень вимог ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 05.02.2007 року за № 97/13364 та Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до ДКЦПФР при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку від 19.12.2006 року № 1528.

Як вбачається з Акту про правопорушення на ринку цінних паперів від 20.01.2011 року Закрите акціонерне товариство «Енвіл»на виконання Розпорядження від 22.01.2010 року надало пакет документів, при перевірці якого відповідачем було встановлене невиконання певних пунктів Розпорядження, в результаті чого Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області за невиконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери відповідачем застосовано до Закритого акціонерного товариства «Енвіл»заходи впливу шляхом накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Як встановлено судом, накладений оскаржуваною Постановою на позивача штраф являється адміністративно-господарською санкцією відповідно до Господарського кодексу України.

Згідно до ст. ст. 1, 2 ГК України - цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно до ст. 250 ГК України - адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 238 ГК України - за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Як вбачається з аналізу вказаної норми, ознаками адміністративно-господарських санкцій, які відрізняють їх від інших заходів правового впливу, є те, що вони можуть бути застосовані лише уповноваженими державними органами або органами місцевого самоврядування. Даний вид санкцій не може застосовуватися суб'єктами, які не мають владних повноважень; санкції можуть бути застосовані лише у разі порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності, встановлених законодавчими актами; і ці санкції встановлюються виключно законами України.

Застосована до позивача штрафна санкція відноситься до господарсько-адміністративної санкції і відповідно до статті 250 ГК України, вказані санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як один рік з дня порушення.

Як встановлено судом, відповідно до Розпорядження № 53-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22.01.2010 року, відповідач зобовязав позивача у термін до 12.02.2010 року усунути порушення законодавства про цінні папери.

Із наведеного випливає, що обраховування відповідачем строку для застосування до позивача санкції за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22.01.2010 року №-53-КУ, необхідно було здійснювати після закінчення строку на усунення порушень законодавства, а саме: з 13.02.2010 року, так як, адміністративно-господарська санкція у даному випадку повинна бути застосована відповідачем протягом шести місяців з дня виявлення порушення, проте не пізніше, ніж через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених правил господарської діяльності.

Оскільки накладення санкції має місце поза межами річного строку з моменту вчинення порушення, постанова підлягає скасуванню

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування постанови Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №46-КУ від 02.02.2011 року, в звязку з чим оскаржувана постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів підлягає скасуванню.

Що стосується тверджень позивача з приводу наявності, на його думку, підстав для скасування Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області про усунення порушень законодавства про цінні папери №53-КУ то суд вважає їх суперечливими, оскільки в судовому засіданні представником позивача зазначалось, що Закрите акціонерне товариство «Енвіл»належним чином виконало Розпорядження № 53-КУ, так як, останнім на виконання оскаржуваного Розпорядження було повторно розміщено на веб-сайті звітність за 2008 рік та було подано до ДКЦПФР ряд документів. Тому на думку суду, вчинення позивачем таких дій вказує на визнання ним порушень зазначених у даному розпорядженні.

Тому з огляду на вищезазначене, в задоволенні позовних вимог щодо скасування Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області про усунення порушень законодавства про цінні папери №53-КУ від 22.01.2010 року суд відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Закритого акціонерного товариства «Енвіл»задоволити частково.

Скасувати Постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №46-КУ від 02.02.2011 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Енвіл»(код ЄДРПОУ 30550772, 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160.) державне мито у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко