Постанова № 18451488, 15.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 вересня 2011 р. № 2а- 8417/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді- Сагайдак В.В.,

суддів- Бездітка Д.В., Шляхової О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання- Шевченка І.С.,

представника позивача - Андросової Я.В.,

представника відповідача - Кізілова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовомДержавного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Харківський завод транспортного устаткування», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №00001262330/1, прийняте 13.12.2010 року Державною податковою інспекцією в Червонозаводському районі м. Харкова.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у звязку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в Червонозаводському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ДП «ХЗТУ»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результати якої складено акт №6488/233/14309764 від 09.09.2010р. (а.с. 196).

Відповідно до висновку акту №6488/233/14309764 від 09.09.2010р. були встановлені наступні порушення: п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 742937 грн., у тому числі за вересень 2007 р. у сумі 13242 грн., за жовтень 2007 р. у сумі 19375 грн., за березень 2008 р. у сумі 10466 грн., за квітень 2008 р. у сумі 61833 грн., за травень 2008 р. у сумі 149287 грн., за червень 2008 р. у сумі 99171 грн., за липень 2008 р. у сумі 73407 грн., за серпень 2008 р. у сумі 56275 грн., за вересень 2008 р. у сумі 36764 грн., за жовтень 2008 р. у сумі 1718 грн., за листопад 2008 р. у сумі 5120 грн., за січень 2009 р. у сумі 4854 грн., за лютий 2009 р. у сумі 9063 грн., за березень 2009 р. у сумі 10744 грн., за квітень 2009 р. у сумі 11213 грн., за травень 2009 р. у сумі 123484 грн., за липень 2009 р. у сумі 56921 грн. та зменшення від'ємного значення по р.26 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р. на суму 4527грн..

На підставі акту №6488/233/14309764 від 09.09.2010р. Державною податковою інспекцією в Червонозаводському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.09.2010 р. за №00001262330/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1114405 грн. 50 коп., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 742 937 грн. 00 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 371 468 грн.50 коп. (а.с. 217), від 13.12.2010 р. за №00001262330/1, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1080 766 грн. 50 коп., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 720 511 грн. 00 коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 360 255 грн.50 коп. (а.с. 189).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ про не підтвердження звязку між отриманими послугами зі зберігання майна та оренди обладнання від ЗАТ «ХЗТУ»та господарською діяльністю ДП «ХЗТУ»на підставі не включення витрат на ці послуги до виробничої собівартості продукції, що призвело до зайвого віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 212130,00 гривень, а також неможливість включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виписаних у минулих податкових періодах, чим позивач зависив склад податкового кредиту на загальну суму 543 234,00 гривні.

За результатами дослідження порядку та підстав віднесення ДП «ХЗТУ»до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 212130,00 грн. по отриманим послугам зі зберігання майна та оренди обладнання, судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що зазначене порушення вмотивоване тим, що ДП «ХЗТУ»було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним при наданні послуг від ЗАТ «ХЗТУ»по зберіганню майна на суму ПДВ 105505,00 грн., в т.ч. від 31.05.07р. №606 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2007р.; від 30.06.07р. № 714 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у жовтні 2007р.; від 31.08.07 р. №971 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у жовтні 2007р.; від 31.12.07р. №1566 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у березні 2008р.; від 31.05.08р. №664 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2008р.; від 25.06.08р. №786 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2008р.; від 31.07.08р. №950 на суму ПДВ 1266,67грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у жовтні 2008р.; від 01.07.08р. №876 на суму ПДВ 3866.67грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у жовтні 2008р.; від 31.08.08р. № 1144 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у листопаді 2008р.; від 05.11.09 р. № 1342 на суму ПДВ 3837,82грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у листопаді 2009р.; від 30.06.09р. №718 на суму ПДВ 3950грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у серпні 2009р.; від 31.08.09р. №959 на суму ПДВ 3950грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у серпні 2009р.; від 31.05.09р. №584 на суму ПДВ3950грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у липні 2009р.; від 31.07.09р. №836 на суму ПДВ 3950грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у липні 2009р.; від 31.01.09р. №56 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у травні 2009 р.; від 31.03.09р. .№325 на суму ПДВ6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у травні 2009р.; від 31.12.08р. №1787 на суму ПДВ 6133,33грн.. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у квітні 2009р.; від 30.11.08р. №1607 на суму ПДВ 6133,33грн.. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у березні 2009р.; від 31.10.08р. №1433 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у лютому 2009р.; від 30.09.08р. №1260 на суму ПДВ 6133,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у січні 2009р.; від 16.07.08р. №910 на суму ПДВ 1000 грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у жовтні 2008р.

Досліджуючи обґрунтованість вказаного висновку податкового органу, суд встановив, що між позивачем та ЗАТ «ХЗТУ»укладений договір №Н/43-04 зі зберігання майна від 01.08.2004р. (а.с. 95), відповідно до якого Зберігач зобов'язується зберігати майно, передане йому Поклажодавцем, та повернути йому це майно в цілості після спливу визначеного цим договором строку, а Поклажодавець зобов'язується сплатити за зберігання обумовлену договором винагороду. Надання послуг зі зберігання за зазначеним договором підтверджується наданими позивачем первинними документами: Специфікаціями від 01.08.2004р. б/н, від 01.05.2007р. б/н, від 01.04.2009р. б/н; Актами приймання-передачі майна на зберігання від 01.08.2004р. б/н, від 01.05.2007р. б/н, від 01.04.2009р. б/н; Актами приймання - передачі майна зі зберігання від 01.05.2007р. б/н, від 01.04.2009р. б/н; Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2007 року - грудень 2009 року, перелік яких містить Додаток №7 до акту перевірки. (а.с. 96) та вищезазначеними податковими накладними.

Судом встановлено та підтверджено представником позивача, що підставою укладення вищезазначеного договору на зберігання майна, яке є спеціалізованим обладнанням для виготовлення продукції підприємства, обумовлено відсутністю у ДП «ХЗТУ»придатних для зберігання майна приміщень (відсутність опалення, протікання та руйнування даху, стін), неможливістю переміщення деякого обладнання та тимчасовою відсутністю замовлень на виготовлення підприємством продукції із застосуванням цього обладнання. Майно, передане на зберігання за Договором №Н/43-04 від 01.08.2004р., є спеціальним обладнанням з ПУ, а також надточні координатно - розточні та координатно-шліфувальні станки, що потребують будівництва складних ізольованих від зовнішніх впливів фундаментів. Враховуючи, що їх переміщення (демонтаж), транспортування на площі ДП «ХЗТУ»призведуть до корозії направляючих станин, вузлів, деталей, до виходу з ладу електрообладнання, систем ЧПУ, і насамперед до значних фінансових витрат, з економічної точки зору раціональніше розміщувати таке обладнання на зберігання на площах ЗАТ «ХЗТУ».

Таким чином, отримані послуги зі зберігання майна містять їх документальне підтвердження первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і місять усі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавством України для первинних документів.

Крім того, ДП «ХЗТУ»було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним при наданні послуг від ЗАТ «ХЗТУ»по оренді обладнання на суму ПДВ 106625,00 грн., в т.ч. від 31.07.07р. №865 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2007р.; від 30.09.07р. №1122 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у жовтні 2007р.; від 31.12.07р. №1567 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у березні 2008р.; від 31.05.07р. №607 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у травні 2008р.; від 30.04.08р. №523 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у серпні 2008р.; від 31.05.08р. №665 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2008р.;від 25.06.08р. №787 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2008р.; від 26.06.08р. №793 на суму ПДВ 14250грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2008р.; від 27.06.08р. №797 на суму ПДВ 878,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у вересні 2008р.; від 30.09.08р. №1268 на суму ПДВ 6196,67 грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у січні 2009р.; від 31.10.08р. №1434 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у лютому 2009р.; від 30.11.08р. №1608 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у березні 2009р.; від 31.12.08р. №1788 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у квітні 2009р.; від 31.01.09 р. №57 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у травні 2009р.; від 31.03.09р. №326 на суму ПДВ 7108,33грн. Сума ПДВ була включена до податкового кредиту підприємства у травні 2009р.

Досліджуючи обґрунтованість вказаного висновку податкового органу, суд встановив, що між позивачем та ЗАТ «ХЗТУ»укладений договір №3/42-А оренди обладнання від 01.03.2005 p. (а.с. 35), відповідно до якого ЗАТ «ХЗТУ»(Орендодавцем) передано у користування ДП «ХЗТУ»(Орендарю) майно для промислового використання. Надання послуг з оренди за зазначеним договором підтверджується первинними документами, що були надані позивачем: Специфікаціями від 01.03.2005р. б/н, від 01.05.2007р. б/н,; Актами приймання-передачі майна в оренду від 01.03.2005р. б/н, від 01.05.2007р б/н; Актами приймання-передачі майна з оренди від 01.05.2007р. б/н, від 01.04.2009р. б/н; Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2007 року - березень 2009 року, перелік яких містить Додаток №7 акту перевірки. (а.с. 36) та вищезазначеними податковими накладними.

На підставі вказаного договору, у звязку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення підприємства необхідним обладнанням для його повноцінного функціонування, ДП «ХЗТУ»було взято в оренду обладнання, перелік якого зазначений у первинних документах.

Таким чином, отримані послуги з оренди обладнання містять їх документальне підтвердження первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і місять усі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавством України для первинних документів.

Суд зазначає, що спірні відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість». На підставі п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв під час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абз.3 п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Крім цього, Закон про ПДВ не ставить в залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від порядку формування підприємством в бухгалтерському обліку виробничої собівартості продукції, що виробляється таким платником податку.

Суд вважає безпідставним висновок відповідача про відсутність зв'язку між отриманими послугами зі зберігання майна і оренди обладнання, та господарською діяльністю підприємства тому, що витрати на ці послуги підприємство не включає у виробничу собівартість продукції. Такий висновок відповідача не відповідає нормам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12,1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248 про визначення виробничої собівартості товарів, ні умовам формування податкового кредиту, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно абз. 1 розд. 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186 (далі - Інструкція №291), ця інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. Крім того, пунктом 18 даного Положення прямо передбачено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона). А згідно Інструкції №291 адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Судом встановлено, що ДП «ХЗТУ»відповідно до чинного законодавства, яким встановлено порядок ведення бухгалтерського обліку, було віднесено до адміністративних витрат витрати на послуги з оренди обладнання та зберігання майна.

Крім того, в порушення пункту 1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. № 327, який діяв на момент проведення перевірки, пункт 1 розділу 3.2.2 Акту перевірки містить необґрунтовані висновки щодо завищення податкового кредиту у періоді, що перевірявся. Висновки щодо завищення податкового кредиту внаслідок не віднесення отриманих послуг до загально виробничих витрат (рахунок 91) та їх не включення у виробничу собівартість продукції ДП «ХЗТУ», не мають посилань на первинні або інші документи, які б підтверджували висновки щодо порушення завищення податкового кредиту, а тому зроблені з порушенням норм чинного законодавства, отже, є необґрунтованими та незаконними.

Таким чином, враховуючи наявність на підприємстві належним чином оформлених податкових накладних (а.с. 80, 144), отриманих від ЗАТ «ХЗТУ»внаслідок виконання договорів: №3/42-А від 01.03.2005 р. з оренди обладнання (а.с. 35) та №Н/43-04 від 01.08.2004 р. зі зберігання майна (а.с. 95), суми ПДВ за цими накладними у розмірі 212 130,00 грн. правомірно віднесено ДП «ХЗТУ»до складу податкового кредиту за відповідні періоди відповідно до вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами дослідження порядку та підстав віднесення ДП «ХЗТУ»до складу податкового кредиту за 2008 рік сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних в інших податкових періодах на загальну суму 543234,00 грн., судом встановлено наступне.

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних, журналу реєстрації несвоєчасно отриманих податкових накладних за березень-грудень 2008 року (а.с. 15, 226) вбачається, що у березні-грудні 2008 р. позивачем були отримані податкові накладні, виписані у 2007 році та січні, лютому 2008 року.

Будь-яких порушень порядку їх виписки та заповнення під час дослідження в судовому засіданні, а також в акті перевірки не встановлено, що не заперечувалося представником відповідача під час судового розгляду справи.

З наданих представником позивача копій декларацій з ПДВ за березень-грудень 2008 року, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, журналу реєстрації несвоєчасно отриманих податкових накладних за березень-грудень 2008 року (а.с. 15, 226, Т.1, а.с. 1, Т.2 ) встановлено, що перелічені в Додатку 8 до акту перевірки податкові накладні були віднесені підприємством до складу податкового кредиту тих податкових періодів, у яких вони були отримані та відповідають податковим деклараціям з ПДВ за відповідні періоди, у тому числі розділам II додатків 5 до декларацій «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів».

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Встановлено, що позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих із запізненням, у тих звітних періодах, в яких вони були отримані.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до офіційних роз'яснень, наданих ДПА України, у межах наданих Законом повноважень, у Листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином" у разі коли платник податку отримує належним чиномоформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Така ж позиція висвітлена у Листі ДПА України від 30.12.2005 №26268/7/16-1117 "Про деякі питання справляння податку на додану вартість" де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Крім того, необґрунтовано посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, оскільки за змістом пп.7.2.6 .п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР звернення з такими скаргами є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної.

За наведених обставин, судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобовязань платника податків за відповідні звітні періоди в цілому.

Судом встановлено, що згідно переліку податкових накладних за березень-грудень 2008 року, наведених ДПІ в Додатку №8 до акту перевірки та за якими ПДВ було виключено зі складу податкового кредиту, загальна сума ПДВ склала 543223,12 грн., а за фактичними даними податкового обліку ДП «ХЗТУ»на підставі податкових накладних, декларацій з ПДВ (із додатками) та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень-грудень 2008 року загальна сума ПДВ складає 486844,51 грн. Відхилення складає всього на суму 56378,61 грн. Наданий позивачем помісячний розрахунок "Розбіжності в сумах ПДВ згідно переліку податкових накладних, наведеного ДПІ в Додатку №8 до акту перевірки та даним реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень-грудень 2008 року складених ДП «ХЗТУ»(а.с. 225) є обґрунтованим.

Отже судом встановлено, що відповідачем необґрунтовано виключено зі складу податкового кредиту ПДВ на суму 56378,61грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу дискримінації рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за №00001262330/1 прийняте 13.12.2010 року ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2011 року.

Головуючий суддя (підпис)< >В.В.Сагайдак

суддя(підпис)< >Д.В.Бездітко

суддя(підпис)< >О.М. Шляхова

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >В.В.Сагайдак< >