Постанова № 18450342, 29.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2011 р. Справа №2а-9224/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, про визнання протиправними дій,

за участю представників:

позивачаОСОБА_3, довіреність №б/н від 20.07.2011,

відповідача ОСОБА_2, довіреність №127/10-0 від 30.11.2010.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Навікас" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007832301 від 21.07.2011 та про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо встановлення порушення п.п. 14.1.191 ст. 14, 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, 187.1 ст.187 , 198.6 ст. 198, 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2011 відкрито провадження по справі та закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХП державні податкові інспекції виконують функції по контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Згідно до пункту 20.1.4. Податкового кодексу України (далі ПК) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Види перевірок, яки мають проводитися органами державної податкової служби наведені у пункті 75.1. ПК, це - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Обставин для проведення документальної невиїзної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Навікас” зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 20.10.2005, перебуває на обліку платників податків у ДПІ в місті Сімферополі, є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.10.2005 №00792524.

Таким чином, судом встановлено, що позивач являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовими особами державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ “Навікас” з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ “Дніпро-Авіапостач” за березень 2011 року.

За результатами перевірки був складений акт від 20.06.2011 №8149/23-4/33848871, за висновками якого встановлено порушення підпунктів 14.1.191, 185.1, 188.1, 187.1, 201.1., 198.6 Податкового кодексу України, донараховано податку на додану вартість у сумі 583037,00 грн., зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 рядок 18) у сумі 583037,00 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком позивачем були надані заперечення від 12.07.2011, яки були розглянути ДПІ в місті Сімферополь. За результатами розгляду заперечень відповідач спрямував на адресу позивача лист від 15.07.2011 №3/121/10/23-4, в якому зазначив про обґрунтованість висновків акту перевірки від 20.06.2011.

21.07.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007832301 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 583038,00 грн., у тому числі основного платежу 583037,00 грн., штрафних санкцій 1,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 №0002064101/0 на суму 468000,00 грн., у тому числі основного платежу 312000,00 грн., штрафних санкцій 156000,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафних санкцій ТОВ “Навікас”, суд зазначає наступне.

Відповідачем в акті перевірки зазначається, що підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ за операціями, що були проведені між ТОВ “Навікас” та ТОВ “Дніпро-Авіапостач”, послугували відомості, що були отримані з декларацій та додатків до декларацій з ПДВ ТОВ “Навікас” за березень 2011 року, інформація компютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, службова записка відділу податкової міліції ДПВ і м. Сімферополь. Під час дослідження зазначених документів відповідачем зроблений висновок , що податковий кредит за березень 2011 року сформовано за рахунок постачальників зі станом, що відрізняється “0”, що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту у ТОВ “Дніпро-Авіапостач” та неможливість здійснення постачання товарів (робіт, послуг) у березні 2011 року.

Далі в акті від 20.06.2011 відповідач зазначає, що контрагент постачальника позивача ТОВ “Карт-Сервіс” має стан 23 місцезнаходження не встановлення, а тому правочини, що укладені між ТОВ “Крат-Сервіс” та ТОВ “Дніпро-Авіапостач” є нікчемники в силу закону, а тому податковий кредит ТОВ “Дніпро-Авіапостач” за березень 2011 року підлягає зменшенню. Покупець “Навікас” не могло отримувати товар у ТОВ “Дніпро-Авіапостач” за березень 2011 року, тому, що ТОВ “Дніпро-Авіапостач” не здійснювало операцій по купівлі товарів та послуг від постачальника ТОВ “Карт-Сервіс”, а отже не могло мати таких обсягів товарної маси для подальшої її реалізації.

На підставі зазначеного в акті перевірки зроблений висновок, що при формуванні структури податкового кредиту з ПДВ ТОВ “Навікас” з ТОВ “Дніпро-авіапостач” за березень 2011 року, встановлено завищення податкового кредиту по факту взаємовідносин з вказаним підприємством у сумі 583037,00 грн.

Розглядаючи зазначену справу суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України 22.12.2010 N 984, зареєстрований у Мінюсті України 12.01.2011 за № 34/18772. Відповідно до пунктів 3-6 Порядку, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки від 20.09.2011 містить суперечливі данні стосовно обставин, що були перевірені відповідачем. Так на сторінці 4 акту відповідач зазначає, що відділом податкової міліції ДПІ в м. Сімферополь був здійснений виїзд на юридичну адресу підприємства “ТОВ “Навікас”, в ході якого встановлений факт знаходження підприємства за вказаною адресою. Основним видом діяльності є оптова торгівле авіаційно-технічним майном. На теперішній час ТОВ “Дніпро-Авіапостач” поставляє для ТОВ “Навікас” авіаційні підшипники та ремонтно-групові комплекти. Транспортні послуги сплачувало ТОВ “Навікас”, а доставка здійснювалась за допомогою послуг автотранспортного підприємства “ЗАТ “Кримська автотранспортна компанія” та інші. Продукція доставлялась на склад ТОВ “Навікас”, оплата здійснювалась у безготівковій формі.

Разом з тим на сторінці 12 акту робиться висновок про відсутність у ТОВ “Дніпро-Авіапостач” необхідних обсягів товарної маси для її подальшої реалізації ТОВ “Навікас”.

Тому факти, викладені в Акті перевірки від 20.06.2011, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем податкового законодавства.

Згідно розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 N266, не зареєстрованому в Міністерстві юстиції України, (надалі - наказ N 266), підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно пункту 4.2 наказу N 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем були надані усі необхідні для документи: декларації, господарські договори, фінансово-господарські документи.

Дослідивши надані платником податків документи ДПІ в м. Сімферополь встановила, що згідно даних податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року податковий кредит складає 618614,00 грн. З яких 583036,90 грн. за рахунок постачальника ТОВ “Дніпро-Авіапостач”. За даними бази “Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” податкова встановила, що ТОВ “Дніпро-Авіапостач” задекларувало податкове зобовязання у сумі 583037,00 грн.

Тобто відповідачем не встановлена розбіжність облікових відомостей між контрагентами.

Проте надалі податковий орган робить висновок, що ТОВ “ДніпроАвіапостач” відобразило у своїй податковій звітності підприємство ТОВ “Карт-Сервіс” зі станом “23”- місцезнаходження не встановлено.

Інші відомості щодо взаємостосунків між ТОВ “Дніпро-авіапостач” та ТОВ “Карт-Сервіс”, а саме: обєм постачання, перелік поставленої продукції, період здійснення операцій, номенклатура товарів, яки б надали можливість зробити висновок про наступне постачання товарів від ТОВ “Дніпро-Авіапостач” до ТОВ “Навікас”, в акті перевірки відсутні.

Таким чином суд робить висновок, що відповідачем не доведений факт того, що постачання товарів від ТОВ "Дніпро-авіапостач" на користь ТОВ "Навікас" проводилося за рахунок товарів, отриманий від ТОВ "Карт-сервіс", а тому рішення про визначення грошового зобов'язання є необгрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження обґрунтованості висновків за актом перевірки відповідачем наданий акт Новомоськовської ОДПІ від 13.07.2011 №259/231/37066030 “Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Авіапостач” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 30.04.2011”.

Наданим актом підтверджено співставлення даних податкових декларацій ТОВ “Навікас” в частині податкового кредиту та ТОВ “Дніпро-Авіапостач”в частині податкових зобовязань. Проте будь яких висновків стосовно сумнівності операцій, проведених між ТОВ “Днапро-авіапостач” та ТОВ “Карт Сервіс” зазначений акт не містить.

Відповідач зазначає, що грошове зобовязання, згідно податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011, визначено у звязку з проведенням платником податків ТОВ “Навікас” сумнівних операцій, оскільки неможливо підтвердити їх дійсне виконання.

Зібраними по справі документами, а саме: договорами постачання, платіжними документами, податковими, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, дійсність яких не оскаржується відповідачем, зазначений висновок спростовується.

Основна частина акту перевірки від 20.06.2011 присвячена оцінки договорів, що були укладені між ТОВ “Дніпро-Авіапостач” та ТОВ “Карт Сервіс”, проте вона не має значення для розгляду зазначеної справи.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано належних, допустимих доказів, що позивач та контрагент позивача діяли узгоджено протиправно, суми податкового кредиту за господарськими операціями, були фіктивними, що діяльність має ознаки фіктивного підприємництва, не надані докази протиправного характеру договорів.

У звязку з чим суд вважає протиправним визначення позивачу грошового зобовязання, а тому визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферопол від 21.07.2011 №000782301.

Щодо другої вимоги визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ в м. Сімферополь щодо встановлення порушення ТОВ “Навікас” статей Податкового кодексу України та завищення ним від'ємного значення попереднього звітного (податкового) період, за вирахування суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (звітного) податкового періоду за березень 2011 року у розмірі 583037,00 грн., суд відмовляє у її задоволені.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

За результатами проведеної перевірки були сформовані тільки висновки перевірки, які не є актом індивідуальної дії, у розумінні частини 2 статті 2 КАС України.

Згідно пункту 86.7 ПК у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Таким чином, висновки, зроблені в акті перевірки, не порушують права, інтереси чи свободи позивача, а мають бути застосовані під час прийняття рішення про визначення грошових зобовязань.

Положення частини 1 статті 2 КАС України про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише на звернення до суду, але й на порушення діяльності суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суд вважає та звертає увагу позивача на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права субєкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обовязку зобовязаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.09.2011, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 06.10.2011.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 21.07.2011 №000782301.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 гривня 70 копійок.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.