Вирок № 18450241, 26.09.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-818/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Смик С. І.

секретаряПерва О.А.

за участі прокурораМенчиця С.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Антрацит, Луганської області, українця, громадянина України, освіта базова вища, не працюючого, не одруженого, не військовозобовязаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 не судимого

в скоєні злочинів, передбачених ч.1ст.185,ч.3ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 06.06.2011 року, приблизно о 02.00 год., знаходячись в приміщенні житлового побутового вагончику АДРЕСА_2, в якому він тимчасово мешкав, скориставшись тим, що інші мешканці житлового вагончику ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплять і залишили без нагляду на полицях своє майно, підійшов до вказаних полиць та таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4, а саме, мобільний телефон « Нокіа 5320», вартістю 1800 грн., обладнаний карткою мобільного оператора « МТС» , вартістю 45 грн., та що належить ОСОБА_5, а саме, мобільний телефон « Самсунг 1080», вартістю 200 грн., обладнаний карткою мобільного оператора « МТС», вартістю 20 грн.., з коштами на рахунку в сумі 10 грн., а всього загальною вартістю 2075 грн., після чого залишив місце вчинення злочину.

Він же, 06.06.2011 року, приблизно о 02.15 год., знаходячись на території житлових побутових вагончиків, розташованих по АДРЕСА_3 , з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, підійшов до житлового побутового вагончику АДРЕСА_4, де виявивши , що вхідні двері до вказаного вагончику не зачиненні, шляхом вільного доступу проник у вказане жиле приміщенні. Реалізуючі свій злочинний умисел та впевнившись, що мешканці вказаного житлового побутового вагончику сплять, залишивши без нагляду своє майно, ОСОБА_3 повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_6, а саме, мобільний телефон « Самсунг С 3050», вартістю 650 грн. обладнаний карткою мобільного оператора « МТС», вартістю 50 грн., з коштами на рахунку в сумі 2 грн., що належить ОСОБА_7, а саме, мобільний телефон « Моторола W 220» , вартістю 200 грн., обладнаний карткою мобільного оператора «МТС», вартістю 20 грн., з коштами на рахунку в сумі 3 грн., що належить ОСОБА_8, а саме, мобільний телефон « Самсунг X620», вартістю 200 грн., обладнаний карткою мобільного оператора, вартістю 30 грн., з коштами на рахунку в сумі 5 грн., а всього загальною вартістю 1160 грн., після чого з викраденим , залишив місце вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочинів визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному висновку та покази, данні ним в ході досудового слідства. Так ОСОБА_3 пояснив , що дійсно в 2011 році він приїхав в м. Київ, де влаштувався працювати на АЗС та проживав в побутовому вагончику АДРЕСА_2.

06.06.2011 року, приблизно о 02.00год. він знаходився у побутовому вагончику АДРЕСА_2 за вказаною адресою, та оскільки у нього було скрутне матеріальне становище, вирішив вкрасти телефони мешканців цього вагончику та вагончику на третьому поверсі. Оскільки мешканці побутового вагончику АДРЕСА_2, в якому він знаходився спали, він підійшов до полиці та забрав два мобільних телефони «Нокія» та «Самсунг», поклав їх у кишеню свого одягу. Після цього він пішов до вагончику АДРЕСА_4, який знаходився над вагончиком АДРЕСА_2. Виявивши, що двері у вказаний вагончик відкриті, він зайшов у середину. Мешканці вагончику також спали і він взяв з полиць біля ліжок мобільні телефони, назви яких зараз не пам»ятає.

Після цього він вийшов з вагончику на вулицю, вийшов за територію будівництва та сховав викрадені мобільні телефони під будівлю, розташовану навпроти вхідних воріт на будівництво, попередньо виключивши їх з мережі. Вранці, приблизно о 10.00год він вийшов за територію житлових вагончиків, забрав мобільні телефони та поїхав на радіоринок. По дорозі до радіоринку він витягнув з кожного мобільного телефону картки мобільних операторів і викинув на вулицю. Приблизно о 13.00год він перебував на території ринку «Радіолюбитель», де пропонував незнайомим придбати у нього вказані мобільні телефони, однак ніхто не погоджувався їх купувати. Через деякий час він був затриманий на вказаному радіо ринку працівниками міліції, де у нього були вилучені викрадені ним мобільні телефони.

Окрім того підсудний зазначив, що вказаний злочин він вчинив виключно у зв»язку з тяжким матеріальним становищем, малою заробітною платою та необхідністю винайняти житло для мешкання.

В судовому засідання визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 299,301-1 КПК України, а саме показів потерпілих, свідків та письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд находить винність підсудного ОСОБА_3 в скоєні злочинів повністю доведеною.

Умисні дії підсудного, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України.

Умисні дії підсудного, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаними з проникненням у приміщення , суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те що скоєні злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, а також особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний корисливий злочин, а також те, що підсудний свою вину визнав повністю, неофіційно працює, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше в силу ст.89 КК України не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, та враховуючи його стан здоров»я, вік та ставлення до вчиненого, а також те, що збитків від вчинених злочинів не настало.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_3 є його щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин, відсутність збитків від злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, та застосувати положення ст. 70 КК України призначивши підсудному остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком та поклавши обовязки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, яке можливо без ізоляції підсудного від суспільства та попередження нових злочинів.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз покласти на підсудного.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 на суму 230грн. та потерпілого ОСОБА_8 на суму 235 грн. залишити без розгляду, оскільки викрадені у них мобільні телефони «Самсунг 1080» та «Самсунг Х620» передані на зберігання до камери речових доказів Печерського РУГУ МВС України в м. Києві.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно обрати покарання ОСОБА_3, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді 5(пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набуття вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк покарання ОСОБА_3 обраховувати з 26 вересня 2011року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 230грн. та цивільний позов ОСОБА_8 на суму 235 грн. залишити без розгляду.

Речові докази по справі:

-мобільні телефони « Нокіа 5320», « Самсунг С 3050», «Моторола W220», які передані на зберігання законним власникам ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. (а.с.38, 39,40);

-мобільний телефон « Самсунг 1080», що належить ОСОБА_5 , мобільний телефон « Самсунг Х620», що належить ОСОБА_8 та які передані на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві - повернути власникам за належністю. (а.с. 42).

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи №1-49тв від 14.06.2011 року, №1-50тв від 14.06.2011 року, №1-51тв від 14.06.2011 року, № 1-52тв від 14.06.2011 року, №1-53тв від 14.06.2011 року та №1-54 від 14.06.2011 року в сумі 303,91 грн. за кожну, а всього 1823,46 грн.

(Отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві в ГУДКУ у Київській обл. р/р 31253272210699 код 25575285, МФО 821018( призначення платежу: «11412 За експертні послуги»).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з часу його проголошення , а засудженим в той же строк з моменту його вручення .

Суддя С. І. Смик