Вирок № 18429824, 07.09.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа№ 1-1208/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі :

Головуючого судді Валігура Д.М.

При секретарі Скидан Л.О.

За участю прокурора Воліка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою технічною освітою, одружений, тимчасово не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 12.02.1997 року Залізничним районним судом м. Києва за ст. 140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі. застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік 6 місяців; 08.08.2002 року Соломянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі; 18.03.2003 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнившись з місць позбавлення волі від відбуття покарання згідно постанови Маневицького районного суду Волинської області від 14.07.2005 року на підставі ст.3 п. «б»Закону України «Про амністію»від 31.05.2005 року.

За ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 , ч 3 ст. 358 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, скоїв умисний злочин за наступних обставин: так, він, на початку листопада 1998 року у невстановлений час знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 передав ОСОБА_2 свої анкетні дані та свої фотокартки для виготовлення посвідчення водія та талону до посвідчення водія на його ім'я. Після чого невстановлена слідством особа, в невстановленому місці в невстановлений слідством час в посвідчення водія НОМЕР_1 та талон до посвідчення водія НОМЕР_2 внесла анкетні дані ОСОБА_1 та вклеїла його фотокартку, тобто підробила документ, який видається чи посвідчується установою та надає право або звільняє від обов'язків, та в невстановлений день передала вищевказані підроблені документи ОСОБА_2, який 28.11.1998 року у невстановлений час, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, передав ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 та талон до посвідчення водія НОМЕР_2 на його ім'я. 15.04,2011 року ОСОБА_1 звернувся до ВДАІ Голосіївського району в м. Києві з метою отримання посвідчення водія НОМЕР_1 та талону до посвідчення водія НОМЕР_2 видані на його ім'я, які були вилучені у нього працівниками ВДАІ Голосіївського району в м. Києві по постанові Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2008 року, та під час перевірки по базі даних АІС ДАІ було встановлено, що посвідчення водія ОСОБА_1 в м. Києві не отримував. Після чого працівниками міліції посвідчення водія НОМЕР_1 та талону до посвідчення водія НОМЕР_2 видані на ім'я ОСОБА_1 у останнього були вилучені.

Згідно висновку експерта НДЕКІД при ГУМВС України в м. Києві №245/тдд від 05.07.2011 року наданий на дослідження бланк посвідчення водія НОМЕР_1 та бланк талону до посвідчення водія НОМЕР_2 видані на ім'я ОСОБА_1 не відповідають аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення лицевої та зворотної сторони посвідчення водія (крім серії, номеру та вихідних типографічних даних) та зображення лицевої та зворотної сторони талону до посвідчення водія (крім серії та номеру) нанесено плоским способом друку. Зображення серії, номеру та вихідних типографічних даних на наданому посвідчення водія та зображення серії та номеру на в наданому талону до посвідчення водія нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, електрографічним способом. Ознак внесення змін до первинного змісту в наданих на дослідження документах не виявлено. Відтиски печаток в посвідчення водія НОМЕР_1 та в талоні до посвідчення водія НОМЕР_2 є відтисками та нанесені рельєфним кліше за допомогою відшарування барвника від робочої поверхні кліше.

Крім того, він же 12.09.2009 року приблизно о 12.10 год. після скоєння ДТП під час керування автомобілем «Форд»н.э. НОМЕР_3 за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 1 в м. Києві, на прохання працівника міліції пред'явити документи, пред'явив для перевірки підроблені посвідчення водія НОМЕР_1 та талон до посвідчення водія НОМЕР_2, видані на його ім'я, видаючи їх за справжні документи, тобто використав завідомо підроблені документи, які в подальшому у ОСОБА_1 були вилучені працівниками ВДАІ з обслуговування AT Голосіївського району м. Києва по постанові Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2008 року, згідно якої ОСОБА_1 був позбавлений права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік з моменту вилучення посвідчення водія.

15.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся до ВДАІ Голосіївського району в м. Києві з метою отримання посвідчення водія НОМЕР_1 та талону до посвідчення водія НОМЕР_2 видані на його ім'я, які були вилучені у нього працівниками ВДАІ Голосіївського району в м. Києві по постанові Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2008 року, та під час перевірки по базі даних АІС ДАІ було встановлено, що посвідчення водія ОСОБА_1 в м. Києві не отримував. Після чого працівниками міліції посвідчення водія НОМЕР_1 та талону до посвідчення водія НОМЕР_2 видані на ім'я ОСОБА_1 у останнього були вилучені. Згідно висновку експерта НДЕКІД при ГУМВС України в м. Києві №245/тдд від 05.07.2011 року наданий на дослідження бланк посвідчення водія НОМЕР_1 та бланк талону до посвідчення водія НОМЕР_2 видані на ім'я ОСОБА_1 не відповідають аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення лицевої та зворотної сторони посвідчення водія (крім серії, номеру та вихідних топографічних даних) та зображення лицевої та зворотної сторони талону до посвідчення водія (крім серії та номеру) нанесено плоским способом друку. Зображення серії, номеру та вихідних типографічних даних на наданому посвідчення водія та зображення серії та номеру на в наданому талону до посвідчення водія нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, електрографічним способом. Ознак внесення змін до первинного змісту в наданих на дослідження документах не виявлено. Відтиски печаток в посвідчення водія НОМЕР_1 та в галоні до посвідчення водія НОМЕР_2 є відтисками та нанесені рельєфним кліше за допомогою відшарування барвника від робочої поверхні кліше.

Допитаний у судовому засіданні як підсудний, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та дав покази про те, що особисто він, екзамени в МРЕВ ДАІ не здавав, а в отриманні водійського посвідчення йому допоміг батько ОСОБА_2, який в листопаді 1998 року запропонував йому свою допомогу в отриманні посвідчення водія. Своєму батьку ОСОБА_2 він надав свої паспортні дані та фотокартки потрібного розміру для ведійського посвідчення. Яким чином ОСОБА_2 отримав посвідчення водія та талон до нього на його ім'я, йому не відомо, оскільки він у нього не запитував, а ОСОБА_3 нічого не розповів. До його пропозиції він записався на курси в автошколу для отримання ведійського посвідчення, однак повідомивши про це своєму батькові, який йому сказав, що в автошколу на заняття ходити не потрібно, він більше вказану автошколу не відвідував, та посвідчення про закінчення автошколи надати не може. 28 листопада батько ОСОБА_2 приніс йому посвідчення водія на його ім'я НОМЕР_1 та талон до посвідчення водія НОМЕР_2. До МРЕВ м. Києва він для здачі іспитів на знання правил дорожнього руху та вміння водіння автомобіля він не ходив та іспити не складав. Внутрішні екзамени в автошколі він також не здавав. Даним посвідченням водія на його ім'я НОМЕР_1 та талоном до посвідчення водія НОМЕР_2 він постійно користувався з 1998 року. По постанові Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2008 року за вчинення ДТП він був позбавлений права керування всіма видами ТЗ строком на 1 рік з моменту вилучення посвідчення водія. Однак дана постанова суду до нього не дійшла та він не був повідомлений про таке рішення та продовжував користуватись вказаним посвідчення водія. 12.09.2009 року він вчинив ДТП в Голосіївському районі, та по приїзду співробітників ДАІ, які вилучили у нього вищевказане ведійське посвідчення та талон до нього, та дали у користування тимчасовий талон, а вже пізніше він дізнався по дане рішення Дарницького районного суду м. Києва. 15.04.2011 року він звернувся до підрозділі ДАІ Голосіївського району м. Києва, розташованому по вул. Забіли,3 в м. Києві з проханням повернути його посвідчення водія та талон до нього, оскільки вже сплинув строк покарання. Під час отримання вказаних документів співробітники міліції йому повідомили, що посвідчення водія на його ім'я НОМЕР_1 та талон до посвідчення водія НОМЕР_2 мають ознаки підробки. При перевірці по базі даних було встановлено, що він не отримував посвідчення водія в підрозділах ДАІ м. Києва. На даний час він не може повідомити яким чином його батько ОСОБА_2 оформив посвідчення водія на його ім'я та хто йому в цьому допомагав, оскільки він у нього про це нічого не питав, а ОСОБА_2 йому не повідомляв.

Враховуючи, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши підсудному положення ст..299КПК України , суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена у судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфікуються за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив, пособництво в підробленні документу, який видається чи посвідчується установою і який надає право, або звільняє від обов»язків з метою використання його підроблювачем , та за ст.. 358 ч3 КК України( в редакції закону, що діяла до 01.07.2011 року), оскільки він своїми умисними діями вчинив використання завідомо підробного документу.

Обставиною, що пом»якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжували б покарання судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_4, який раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, та приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст.. 70 КК України, остаточне покарання визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо судових витрат, вирішити у відповідності до вимог ст..ст.92,93,331 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст..ст.81,248 КПК України.

Керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч.5 ст. 27, ч1 ст. 358 КК України, та ч.3 ст. 358 КК України( в редакції закону, що діяла до 01.07.2011 року) і призначити йому покарання за ч.5 ст. 27, ч1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч.3 ст. 358 КК України ( в редакції закону, що діяла до 01.07.2011 року) у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

Речовий доказ підроблений талон про проходження Державного технічного огляду транспортних засобів КІА 719120- що зберігається в ДНДЕКЦ МВС України знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві р\р 31253272210699, код 25575285 МФО821018 УДК в Київській обл. - судові витрати 1518грн.91 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів.

Суддя: