Вирок № 1842944, 20.05.2008, Бродівський районний суд Львівської області

Справа 1 - 75/2008

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2008 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

 в складі: головуючої - судді Бунда А.О.,

при секретарі Музичка Л.Т.

з участю прокурора Лящука Т.І.

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_2 22 грудня 2007 року приблизно о 20.00 годині, керуючи автомобілем марки „М-2140 SL” (Москвич) реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по другорядній дорозі зі села Лучківці, Бродівського району. Наблизившись до головної дороги сполученням Київ-Чоп, що с.Ясенів Бродівського району Львівської області ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги пунктів 1.5, 16.11 „Правил дорожнього руху України”, які „зобов'язують водіїв транспортних засобів своїми діями або бездіяльністю не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а також на перехресті нерівнозначних доріг, водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху ...”, а також, порушуючи вимогу дорожнього знаку 2.1. „Правил дорожнього руху України” встановленого перед виїздом на головну дорогу, що вказує учасникам дорожнього руху - дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, оскільки дана дорога є другорядною і з'єднується із головною дорогою сполученням Київ-Чоп, проявивши необережність, не переконавшись в безпеці виконання маневру, виїхав на головну дорогу, де в цей час зі сторони м. Києва в напрямку м.Львова по даній автодорозі по своїй смузі руху їхав автомобіль марки „SUZUKI”, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. Водій ОСОБА_2. не переконавшись у відсутності транспортних засобів, на головній дорозі, не пропустивши транспортний засіб, що рухався по головній дорозі, автомобілем виїхав на проїзну частину дороги сполученням Київ-Чоп, на смугу руху ОСОБА_3, де сталося зіткнення між транспортними засобами, внаслідок чого пасажир автомобіля „SUZUKI” ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, та пояснив, що 22 грудня 2007 року біля 20.00 год. він автомобілем „Москвич”, який належить його батькові, їхав з с.Лучківці Бродівського району. Наблизившись до перехрестя із головною дорогою Київ-Чоп, зупинився і подивився чи немає перешкод для виїзду з другорядної дороги на головну. Подивившись ліворуч в напрямку м.Києва він побачив на відстані біля 200 метрів, світло фар невідомого автомобіля, який їхав по своїй смузі руху в напрямку м.Львова. Побачивши вказане він увімкнув лівий показник повороту свого автомобіля і вирішив здійснювати виїзд на головну ділянку автодороги сполученням Київ-Чоп, так як вважав, що відстань до невідомого автомобіля була великою і йому це дозволяло здійснити виїзд на головну дорогу. На вказаній головній дорозі автомоблем він повинен був виїхати на смугу руху, що вела в напрямку м. Києва, тобто перегнути смугу руху по якій їхав автомобіль в напрямку м.Львова. Виїзджаючи на смугу руху, по якій рухався невідомий автомобіль він відчув сильний удар і після чого втратив свідомість. Удар відбувся в ліву сторону його автомобіля, чи уникав він зіткнення із вказаним автомобілем він не пам'ятає і де саме відбулося зіткнення йому невідомо. Після зіткнення, приїхали працівники швидкої допомоги та працівників міліції, які забрали потерпілу з автомобіля „СУЗУКІ” у лікарню, а сам він залишився із працівниками міліції скласти відповідні документи, щоб засвідчити факт дорожньо-транспортної пригоди. В скоєному він щиросердечно розкаюється так як не був уважним. Позов прокурора та потерпілої ОСОБА_2. визнає повністю, зобов'язується їх відшкодувати в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що у її власності знаходиться автомобіль марки „СУЗУКІ”, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, який вона придбала приблизно рік тому. 22 грудня 2007 року вона разом із своїм сином ОСОБА_3 та знайомою ОСОБА_5, вищевказаним автомобілем поїхали в м.Коростишів Житомирської області. Всю дорогу за кермом вказаного автомомобіля знаходився її син ОСОБА_3, в салоні автомобіля вона сиділа на передньому сидінні, а на задньому знаходилася ОСОБА_5. Приблизно о 15.15 год. вони виїхали в напрямку м.Львова. Швидкість автомобіля приблизно складала 100 км/год. Проїхавши м.Броди вже в темну пору доби з увімкненими фарами і доїзджаючи до центра с.Ясенів Бродівського району з другорядної дороги, вона побачила як з права на ліво відносно руху автомобіля в якому вона перебувала, став виїзджати невідомий автомобіль на якій відстані точно сказати не може. Коли ОСОБА_3 подав звуковий сигнал і застосував гальмування, автомобіль призупинився і син далі продовжував рух, однак, вона побачила як невідомий автомобіль знову почав виїзджати на їхню смугу руху і намагається її переїхати, в цей момент її син ОСОБА_3 приймає ліворуч і намагається уникнути зіткнення із автомобілем , який виїхав на їхню смугу, щоб об'їхати невідомий автомобіль, однак він продовжував рух прямо і між їхніми автомобілями відбулось зіткнення, після чого вона втратила свідомість і опинилася в лікарні. Просить задоволити цивільний позов, стягнути в її користь матеріальні збитки за лікування в розмірі 12041 грн. 23 коп. Підсудного просить суворо не карати.

 Відповідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду не заперечують щодо цього.

Дії підсудного вірно кваліфіковано по ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки останній вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обираючи вид та міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - вчинив злочин середньої тяжкості, особу підсудного - вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується по місцю проживання і навчання, не працює, на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставини, які пом`якшують покарання суд визнає - визнання вини, щире каяття у вчиненому злочині, молодий вік підсудного.

Обставини, що обтяжують покарання - судом не встановлено.

Виходячи з наведеного суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів буде призначено покарання у межах санкції ст. 286 ч.1 КК України у виді обмеження волі.

З урахуванням вищенаведених обставин та тієї обставини, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності та враховуючи думку потерпілих, які просять суворо не карати підсудного, суд вважає за прийнятне звільнити підсудного від відбуття покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов прокурора та потерпілої ОСОБА_2. підлягають до задоволення.

Речові докази по справі : Автомобіль „М-2140 SL”, реєстраційний номер НОМЕР_1 синього кольору, переданий на зберігання ОСОБА_2 слід залишити у користуванні власника; автомобіль марки „СУЗУКІ”, реєстраційний номер НОМЕР_2, бежевого кольору, переданий на зберігання ОСОБА_3 слід залишити у користуванні власника.

Керуючись ст. 323 - 324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням в частині обмеження волі, призначивши іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь Бродівської центральної районної лікарні 179.70 грн. за лікування потерпілої ОСОБА_2., перерахувавши кошти на р/р31417544700022, ЗКПО 23966573 ГУДК м.Львів МФО 825014.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2. задовольнити повністю. Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 кошти в сумі 12 041 грн.

Речові докази по справі: Автомобіль „М-2140 SL”, реєстраційний номер НОМЕР_1 синього кольору, переданий на зберігання ОСОБА_2, залишити у користуванні власника  ; автомобіль марки „СУЗУКІ”, реєстраційний номер НОМЕР_2, бежевого кольору, переданий на зберігання ОСОБА_3,  залишити у користуванні власника .

Запобіжний захід - підписку про невиїзд, залишити без змін.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча: