Рішення № 18414168, 19.09.2011, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 2-1015/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"19" вересня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого- судді Ковальової О.Б.

при секретарі -   Дудченко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом  Прокурора м.Олександрії в інтересах держави в особі  Публічного акціонерного товариства  " Родовід Банк"

до   ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В :

25.03.2011 року прокурор м.Олександрії в інтересах держави в особі  Публічного акціонерного товариства  " Родовід Банк" звернувся до суду з позовом до  відповідача, де просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі  44 389,34 грн..

Позовні  вимоги обґрунтовує  тим, що між  банком та відповідачем 24.07.2008 року був укладений Кредитний договір № Ск-594-000115/7-2008, згідно якого банк надав відповідачу кредит у сумі  3 818,15 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.07.2010 року зі сплатою 7 % річних.

Пунктом 2.5. Кредитного договору передбачено, що проценти за користування грошовими коштами за споживчий кредит (далі - СК) нараховуються  банком щомісячно, в останній робочий день місяця, та в день повного погашення заборгованості за СК, але не пізніше строку, вказаного в п.1.1.5. цього Договору. Погашення процентів за користування грошовими коштами за СК, а також заборгованості за СК здійснюється згідно п.4.1.25 цього договору.

Пунктом 2.14 Кредитного договору передбачено, що щомісячна плата за обслуговування СК становить 2,65 % від суми наданого СК, нараховується банком в останній робочий день місяця, а також 30.04.2010 р та в день повного погашення СК, але не пізніше строку вказаного в п.1.1.5. цього договору, та сплачується щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, а також 30.04.2010 р., або в день повного дострокового погашення платіжної картки.

Відповідно до п. п. 4.1.23., 4.1.24. Кредитного договору, боржник зобов’язується за порушення строків погашення заборгованості за СК, сплати процентів, внесення плати за обслуговування СК, сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6% від суми простроченого платежу, якщо інший розмір пені не встановлений тарифами.

Банк повністю виконав взяті на себе зобов’язання.

В результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору, згідно наданого  розрахунку, станом на 23.02.2011 року заборгованість складає  44 389,34 грн., із них:

3 818,15 грн. – заборгованість за кредитом;  

531,31 грн.  –   заборгованість по процентам;

2 529,50 грн. -  заборгованість по платі за управління кредитом;

37 510,38 грн. – пеня.

Представник позивача, відповідач у судовове засідання  не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. До суду повернувся конверт, адресований на адресу відповідача,  з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі ненададання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка фізичним особам надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Прокурор подав заяву про розгляд справи у його відсутністю в зв’язку з зайнятістю у іншому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

За таких обставин, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов”язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно  ч.1 ст.610 цього Кодексу порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Кредитного договору №Ск-594-000115/7-2008 від 24.07.2008 року, позивач надав відповідачеві кредит у сумі 3 818,15 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.07.2010 року під 7% річних на споживчі цілі  та згідно графіку погашення кредиту позичальник зобов’язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки.  

Строк повернення кредиту сплив, однак відповідач своєчасно не повернув грошові кошти та не сплатив відсотки.     

Згідно ст.   612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.  

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Згідно наданих позивачем розрахунків, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по Кредитному договору №Ск-594-000115/7-2008 від 24.07.2008 року, загальний розмір заборгованості станом на 23.02.2011 року 44 389,34 грн., із них:

3 818,15 грн. – заборгованість за кредитом;  

531,31 грн.  –   заборгованість по процентам;

2 529,50 грн. -  заборгованість по платі за управління кредитом;

37 510,38 грн. – пеня.

Як підтверджено матеріалами справи, банком вчинено всі дії, передбачені законом та умовами договору кредиту, а оскільки відповідач умов договору не виконував, то банк-кредитор мав право вимагати виконання зобов’язання від боржника, відповідно до зазначеного договору. Розрахунки по заборгованості за  кредитом і процентами, надані позивачем, на думку суду, не викликають сумнівів у їх вірності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік встановлюється до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності,  є підставою для відмови у позові в цій частині вимог (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені 25.03.2011 року та не вказав причин пропущення позовної давності, позовна вимога про стягнення пені за період з 01.09.2008 року по 25 .03. 2010 року задоволенню не підлягає.

За період з 26 .03. 2010 року по 25.03.2011 року розмір пені за неповернення частини кредиту становить 7 866, 74 грн.  (а.с. 26).    

А тому суд,  з’ясувавши ці обставини, що мають значення для справи, та  застосовує норму ч. 4 ст. 267 ЦК України, а тому, відповідно вимоги щодо  розміру стягуваної пені та загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню становить:

3 818,15 + 531,31 + 2 529,50 + 7 866, 74  = 14 745,70 (грн.).   

Задовольняючи позов, суд відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України вважає необхідним з відповідача стягнути судовий збір на користь держави пропорційно до частини задоволеної вимоги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст, ст. 509, 526, ч.1 ст. 610, 611,  1054 ЦК України та керуючись ст., ст.10, 11, 57 - 60, 64, 81, 88, 197, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м.Олександрії в інтересах держави в особі  Публічного акціонерного товариства  " Родовід Банк"  до   ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства  " Родовід Банк"  ( 04136, м. Київ, вул. Північно – Сирецька, 1 - 3,   к./р. 32008171201 в ГУ НБУ ПО Києву та Київській області, МФО 321712,  код ЄДРПОУ 14349442) -   заборгованість за кредитним договором в 14 745( чотирнадцять тисяч сімсот сорок п’ять)грн.70 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави  судові витрати:  40 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.   

                     Суддя: