Ухвала суду № 18404140, 31.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"31" серпня 2011 р. м. КиївК-13971/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року

у справі № 2а-654/08

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Свердловантрацит»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 22 серпня 2007 року № 0006191840/0, № 0006181840/0 та № 0006171840/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2007 року № 0006171840/0 на суму 32332,48 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Свердловську Луганської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить частково скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Свердловантрацит», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу ДПІ у м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Свердловську Луганської області провела невиїзну перевірку внесення до бюджету сум збору за забруднення природного навколишнього середовища, нарахованих 20 травня 2005 року, 19 серпня 2005 року, 21 листопада 2005 року, 20 лютого 2006 року, 22 травня 2006 року, 21 серпня 2006 року, 20 листопада 2006 року, 19 лютого 2007 року Відокремленим підрозділом «Шахта «Центроспілка»ДП «Свердловантрацит», за результатами якої було складено акт № 794-15-20-26349993 від 07 серпня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що полягало у затримці сплати узгодженого податкового зобовязання: до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у сумі 1012,88 грн.; від 30 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у сумі 9573,01 грн.; понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у сумі 64664,93 грн.

22 серпня 2007 року ДПІ у м. Свердловську Луганської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0006191840/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення природного навколишнього середовища в розмірі 1012,88 грн. до позивача було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 10 % в сумі 101,29 грн.

22 серпня 2007 року ДПІ у м. Свердловську Луганської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0006181840/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку від 30 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення природного навколишнього середовища в розмірі 9573,01 грн. до позивача було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 1914,60 грн.

22 серпня 2007 року ДПІ у м. Свердловську Луганської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0006171840/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення природного навколишнього середовища в розмірі 64664,93 грн. до позивача було застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 32332,48 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обовязок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2007 року № 0006191840/0 та № 0006181840/0 суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується прострочення позивачем сплати узгодженої суми податкового зобовязання: за 1 квартал 2005 року у сумі 11292,77 грн. на 6 днів, за 2 квартал 2005 року у сумі 7364,45 грн. на 38 днів, за 3 квартал 2006 року у сумі 9573,04 грн. на 72 дні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій (арк. справи 68), який є додатком до акту перевірки № 794-15-20-26349993 від 07 серпня 2007 року, обєктом застосування штрафу у розмірі 1230,63 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 26 травня 2006 року платіжним дорученням № 621 суму 2461,25 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2006 року, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 5997 від 21 квітня 2005 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 4329,10 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 25 вересня 2006 року платіжним дорученням № 912 суму 8658,20 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2006 року, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 5997 від 21 квітня 2005 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 86,66 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 31 січня 2007 року платіжним дорученням № 82 суму 173,32 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 5997 від 21 квітня 2005 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 3682,23 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 31 січня 2007 року платіжним дорученням № 82 суму 7364,45 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 19499 від 09 серпня 2005 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 3809,43 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 31 січня 2007 року платіжним дорученням № 82 суму 7618,86 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 25908 від 24 жовтня 2005 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 5646,77 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 31 січня 2007 року платіжним дорученням № 82 суму 11293,53 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 34592 від 02 лютого 2006 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 8805,92 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 31 січня 2007 року платіжним дорученням № 82 суму 17611,84 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 7878 від 27 квітня 2006 року; обєктом застосування штрафу у розмірі 4741,74 грн. ДПІ у м. Свердловську Луганської області визначила сплачену позивачем 31 січня 2007 року платіжним дорученням № 82 суму 9483,48 грн. в рахунок погашення збору забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік, які враховані податковим органом в у погашення зобовязань згідно розрахунку № 15446 від 01 серпня 2006 року.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як встановлено абзацом 1 підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2007 року № 0006191840/0 та № 0006181840/0, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров