Постанова № 18393972, 20.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2011 р. № 2-а- 4742/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білової О.В.,

при секретарі судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача Межирицького А.О., відповідача Караульної Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІВК ТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ІВК ТЕХНІКА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0004542302/0 від 23.11.2010 р., № 0004542302/1 від 30.12.2010р. якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 71612 грн. (в т.ч. основний платіж 59677 грн., штрафні санкції - 11935 грн.) та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0004552302/0 від 23.11.2010р., № 0004552302/1 від 30.12.2010р. яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72252 грн. (в т.ч. основний платіж - 48168 грн., штрафні санкції 24084 грн.).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в результаті проведеної перевірки фірми "ІВК ТЕХНІКА" податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки перевіряючими неправомірно встановлена нікчемність угоди ТОВ фірмою «ІВК Техніка» з його контрагентом - ТОВ «ТПК Гранд-С».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки висновки акту перевірки відповідають нормам чинного законодавства.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІВК ТЕХНІКА" Межирицький А.О. в судове засідання прибув, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Караульна Ю.Л.- в судове засідання прибула, просила відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ІВК ТЕХНІКА" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.05.1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію юридичної особи серії А 01 №073523 (т.1, а.с.6).

Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІВК ТЕХНІКА" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 5989/235/14062944 від 15.10.2010 року(а.с 8-31), яким встановлені, зокрема, порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма «ІВК Техніка» з ТОВ «ТПК Гранд-С» у квітні, травні та червні 2010 року.

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, з урахуванням пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток всього у сумі 59 677 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 59 677 грн.

- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано податку на додану вартість всього у сумі 48168 грн., у тому числі у червні 2010 року на 48168 грн.

На підставі акту № 5989/235/14062944 від 15.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова були прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0004552302/0 від 23.11.2010 року (а.с.33), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 72252,10 грн., в тому числі: за основним платежем 48168 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 24084,00 грн.;

- №0004542302/0 від 23.11.2010 року (а.с. 32), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток всього в розмірі 71612,00 грн., в тому числі: за основним платежем 59677,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 11935,00 грн.

За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової адміністрації України були прийняті рішення за результатами розгляду скарг ТОВ Ф «ІВК Техніка», якими скарги залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення №0004552302/1 від 30.12.2010 року (а.с.34), №0004552302/1 від 30.12.2010 року (а.с.35) Остаточне рішення ДПА України прийняте 08.04.2011 року, через що строк звернення до суду позивачем додержаний.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ґрунтуються на висновку про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ТПК Гранд-С».

Щодо підстав та порядку здійснення господарських відносин між ТОВ Ф «ІВК Техніка» та ТОВ «ТПК Гранд-С», з усних пояснень представників сторін, матеріалів справи судом встановлено, що між зазначеними субєктами господарювання було укладено усну угоду.

На виконання зазначеної усної угоди постачальником, ТОВ «ТПК Гранд-С», були видані отримувачу, ТОВ фірма «ІВК Техніка», рахунки-фактури №419 від 01.04.2010 року, №444 від 06.04.2010 року, №488 від 16.04.2010 року, № 486 від 16.04.2010 року, №490 від 19.04.2010 року, № 457 від 26.04.2010 року, №527 від 27.04.2010 року, №561 від 05.05.2010 року, №598 від 13.05.2010 року, № 607 від 17.05.2010 року, № 617 від 19.05.2010 року, №711 від 03.06.2010 року, №790 від 21.06.2010 року, №804 від 23.06.2010 року (т. 1 а.с.123-136) на оплату товару стрічок пакувальних ПЕТ визначених розмірів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору продавцем ТОВ «ТПК Гранд-С» були виписані видаткові накладні №419 від 01.04.2010 року, №444 від 06.04.2010 року, №488 від 16.04.2010 року, № 486 від 16.04.2010 року, №490 від 19.04.2010 року, № 457 від 26.04.2010 року, №527 від 27.04.2010 року, №561 від 05.05.2010 року, №598 від 13.05.2010 року, № 607 від 17.05.2010 року, № 617 від 19.05.2010 року, №711 від 03.06.2010 року, №790 від 21.06.2010 року, №804 від 23.06.2010 року (т.1 а.с.137-150) та податкові накладні №419 від 01.04.2010 року, №444 від 06.04.2010 року, №488 від 16.04.2010 року, № 486 від 16.04.2010 року, №490 від 19.04.2010 року, № 457 від 26.04.2010 року, №527 від 27.04.2010 року, №561 від 05.05.2010 року, №598 від 13.05.2010 року, № 607 від 17.05.2010 року, № 617 від 19.05.2010 року, №711 від 03.06.2010 року, №790 від 21.06.2010 року, №804 від 23.06.2010 року (т.1 а.с.151-164) на продаж товару ТОВ фірмі «ІВК Техніка» стрічок пакувальних ПЕТ визначених розмірів. Отримані податкові накладні внесені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за квітень-червень 2010 року, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1 а.с. 82-122)

Представниками відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено, що не заперечувалося представниками відповідача під час судового розгляду справи.

В матеріалах справи містяться копії виписки банку по рахунку позивача (т.1 а.с.165-175), що підтверджує сплату грошових коштів в повному обсязі на адресу ТОВ «ТПК Гранд-С» за поставлений товар за усною угодою.

Зазначені копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ «ТПК Гранд-С» (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару позивачем до суду надані копії договорів - заявок на транспортно-експедиційні послуги з ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4, товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт (т.2 а.с.7-14).

Як вбачається з договору оренди приміщення №27/10-08 від 27.10.2008 року, ЗАТ ТБ «Харківський експериментальний завод» надав позивачеві в тимчасове платне користування власне нежитлове приміщення терміном на 1 рік(т.2 а.с.15-16). Додатковою угодою №1 від 01.10.2009 року термін дії договору оренди приміщення №27/10-08 від 27.10.2008 року було продовжено ще на 1 рік(т.2 а.с.18). Факт отримання зазначеного приміщення в користування підтверджується актом приймання-передачі приміщення згідно договору оренди приміщення №27/10-08 від 27.10.2008 року(т.2 а.с. 17).

Також судом встановлено, що відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «ТПК Гранд-С» за перевіряємий період постійно знаходилось за юридичною адресою(т.2а.с.49-52). Додатково суд зазначає, що з інформаційної довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо ТОВ «ТПК Гранд-С» від 23.02.2011 року (т.2, а.с. 23-26), наданої відповідачем, вбачається, що свідоцтво платника ПДВ анульоване 22.09.2010 року, відповідно, під час здійснення господарських відносин позивач ТОВ «ТПК Гранд-С» мало статус зареєстрованого платника ПДВ та мало право виписувати податкові накладні.

Щодо встановлення відповідачем розбіжностей податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року у звязку з неподанням податкової звітності ТОВ «ТПК Гранд-С» за відповідні періоди, суд не бере до уваги вказані обставини в якості належного обґрунтування підстав прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” безпосередньо платник податку несе відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Таким чином, суд не приймає зазначене як доказ законності прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Також суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач не надав жодних доказів прийняття уповноваженим державним органом рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків контрагента позивача - ТОВ «ТПК Гранд-С».

Проте, в акті перевірки № 5989/235/14062944 від 15.10.2010 року субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагентів позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, ТОВ «ТПК Гранд-С», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

На підставі викладеного, висновок податкового органу про недодержання позивачем вимог ч. 1 ст.203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених між ТОВ Ф «ІВК Техніка» та ТОВ «ТПК Гранд-С» спростовуються зібраними по справі доказами та не є обґрунтованим.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, з урахуванням пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не є відповідає встановленим обставинам справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0004542302/0 від 23.11.2010 р., № 0004542302/1 від 30.12.2010р. № 0004552302/0 від 23.11.2010р., № 0004552302/1 від 30.12.2010р.

Із врахуванням вищевикладених обставин та висновків суду, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення рішення №0004542302/0 від 23.11.2010 р., № 0004542302/1 від 30.12.2010р. № 0004552302/0 від 23.11.2010р., № 0004552302/1 від 30.12.2010р. є неправомірними, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІВК ТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова № 0004542302/0 від 23.11.2010 р., № 0004542302/1 від 30.12.2010р. з податку на прибуток підприємств.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова № 0004552302/0 від 23.11.2010р., № 0004552302/1 від 30.12.2010р. з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ІВК ТЕХНІКА" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривня 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2011 року.

Суддя Білова О.В.