Постанова № 18393901, 15.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 7994/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представника позивача - Парфенкова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Купянський комбікормовий завод" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Купянський комбікормовий завод", звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення рішення Купянської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 20.06.2011р. № 0000172310 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 1281125 грн., з яких основний платіж 1024900 грн. та фінансова санкція 256225 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0000182310, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1067582,5 грн., з яких основний платіж 854066 грн. та фінансова санкція 213516,5 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що висновки акту перевірки від 09.06.2011р. № 609/23-03288817, з посиланням на який були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, є помилковими. Відображених в акті перевірки від 09.06.2011р. № 609/23-03288817 порушень позивач не вчиняв, суму податку на додану вартість та податку на прибуток обрахував правильно, а тому підстави для застосування до нього фінансових санкцій з боку відповідача відсутні. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідач, Купянської ОДПІ, а судові засідання не зявлявся, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин не явки до суду не повідомляв, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача не надав. Відповідно до положень ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Приватне підприємство "Купянський комбікормовий завод", пройшов процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №710404, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в Купянській ОДПІ у Харківській області. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч.3 ст.72 КАС України не доказуються перед судом.

В період часу з 26.04.2011р. по 02.06.2011р. Купянською ОДПІ здійснювалась планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.06.2011р. № 609/23-03288817.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені наступні рішення :

- податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0000172310 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 1281125 грн., з яких основний платіж 1024900 грн. та фінансова санкція 256225 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011р. № 0000182310, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1067582,5 грн., з яких основний платіж 854066 грн. та фінансова санкція 213516,5 грн.

Зазначені рішення були отримані позивачем 20.06.2011р. Позивач не здійснював процедуру адміністративного оскарження рішення податкового органу, а скористався своїм правом наданим ст. 56 Податкового кодексу України на судове оскарження.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 09.06.2011р. № 609/23-03288817 висновки відповідача про результати перевірок контрагентів Позивача ПМП «Імпульс»та ТОВ «Промтехноопт». В акті перевірки від 09.06.2011р. зазначено, що відносно даних підприємств податковими інспекціями складені акти щодо фактичного нездійснення ними підприємницької діяльності. На цій підставі відповідач робить висновок про неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту Позивачем по операціям із ПМП «Імпульс»та ТОВ «Промтехноопт». При цьому жодного самостійного дослідження господарських операцій між ПП «Купянський комбікормовий завод»та ПМП «Імпульс», ТОВ «Промтехноопт»в акті перевірки від 09.06.2011р. не здійснено.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ПП «Купянський комбікормовий завод»та ПМП «Імпульс», ТОВ «Промтехноопт»є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України "Про податок на додану вартість"(що діяли в перевіряємий період) - є окремими платниками податку на прибуток та податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка відповідно до ч. 2 ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Жодного порушення податкового законодавства з боку ПП «Купянський комбікормовий завод»в акті перевірки від 09.06.2011р. не встановлено.

Суд зазначає, що спірні правовідносини склались з приводу формування позивачем складу валових витрат та податкового кредиту, які врегульовані спеціальними законами Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 коментованого закону, до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Вказані законодавчі норми кореспондуються з положеннями п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо ж платник податку придбаває матеріальні активи, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не включається до складу податкового кредиту.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту. З урахуванням вказаних законодавчих норм суд дійшов висновку, що для підтвердження неправомірності віднесення позивачем витрат до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, відповідач має представити такі докази, що дозволяють стверджувати про здійснення операцій, що не відносяться до господарської діяльності підприємства.

Згідно з приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь які втрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні мати ряд обов'язкових реквізитів серед яких: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За формою та змістом первинні документи складені ПП «Купянський комбікормовий завод»та ПМП «Імпульс», ТОВ «Промтехноопт»відповідають вимогам, які чинним законодавством висуваються до первинних документів. Дефектів форми, змісту або походження зазначені первинні документи не мають, вимогам закону відповідають. За відсутності в цих документах недоліків, які згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, немає правових підстав для неврахування цих документів як належних доказів дійсності вчинених правочинів.

Акт перевірки від 09.06.2011р. не містить посилання на фальшивість згаданих первинних документів, актом перевірки не стверджувалось про невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, а тому правових та фактичних підстав для неприйняття цих документів як доказів дійсності виконання угод перевіряючи не мали.

Таким чином, жодних правових підстав для констатування нікчемності та безтоварності правочинів, укладених ПП «Купянський комбікормовий завод»та ПМП «Імпульс», ТОВ «Промтехноопт»перевіряючи не мали. Жодного доказу укладання нікчемних правочинів в акті перевірки від 09.06.2011р. не наведено, тому підстав для донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість не було.

Використання позивачем придбаного у ПМП «Імпульс», ТОВ «Промтехноопт»підтверджено долученим до матеріалів справи актами списання матеріалів з підзвітної особи, контрольними відомостями встановлення ламп.

Щодо господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх звязок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки субєкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Послуги отримані Позивачем від ФОП ОСОБА_2 чинним законодавством не заборонені.

Доводи податкового органу про невикористання отриманих від ФОП ОСОБА_2 послуг зводяться до наступних мотивів: накладні на внутрішнє переміщення заповненні всупереч вимогам п. 3 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах (Наказ Мінагрополітики України від 13.10.08р. № 661), а саме не зазначена мета перевезення зерна та якість перевезеного зерна. Пояснення отримані працівниками податкової міліції та лист Харківського національного університету імені Докучаєва від 25.05.2011р. № 650. Наказ Мінагрополітики від 15.06.04р. № 228 «Про затвердження технічного регламенту зернового складу»не передбачено застосування автомобільного транспорту під час надання послуг із зберігання зерна. (пункт 5.4.12). Констатування податковим органом укладання Позивачем нікчемних угод з посиланням на ст. 228 ЦК України.

З цього приводу слід зазначити, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність виникнення у платника податку права на формування валових витрат та податковий кредит від факту наявності накладних на внутрішнє переміщення товару, оскільки ці документи не є обовязковими для ведення податкового обліку. До того ж, податковий орган не заперечує того факту, що здійснення господарських операцій з перевезення насіння соняшнику та зерна пшениці супроводжувались складанням цих документів. Недоліки в порядку заповнення цих документів не можуть вплинути на право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки в вищезазначених законах не міститься вимог до їх складання.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію»податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

В силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Разом з тим, викладені в акті перевірки від 09.06.2011р. судження субєкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

В акті перевірки не зазначено в межах якого провадження, на підставі яких норм права були отримані пояснення від працівників платника податку, діяльність якого не перевірялась.

Щодо листа Харківського національного університету імені Докучаєва, то оскільки в даних правовідносинах він не є особою з якою позивач здійснював господарські взаємовідносини, а також не є спеціально визначеним субєктом, уповноваженим робити експертні висновки, то лист на який зроблене посилання в акті перевірки від 09.06.2011р. не є податковою інформацією в розумінні ст. 16 Закону України «Про інформацію»та ст. 83 Податкового кодексу України.

Щодо Наказу Мінагрополітики від 15.06.04р. № 228 «Про затвердження технічного регламенту зернового складу»суд зазначає наступне, в даному нормативному акті мова йде про зерновий склад як конкретне місце зберігання та обробки зерна, а не про цілісний майновий комплекс з надання послуг з приймання обробки та зберігання зерна яким є ПП «Купянський комбікормовий завод». Позивач має у своєму розпорядженні 4 зернових склади.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що придбання транспортно-експедиційних послуг від ФОП ОСОБА_2 обумовлені виробничою необхідністю, так як виробничі потужності Позивача обмежені, а також для забезпечення кількісного та якісного збереження та необхідністю розвантаження складу та приймання наступної партії зерна на очищення та сушіння.

Перевезення зерна та насіння соняшнику із складу СКС 3*60 до складів напільного зберігання відбувається на підставі доповідної записки завідуючої складом Бульби Т.М. Потреба в перевезенні зерна зі складів напільного зберігання в СКС 3*60 виникає при відвантаженні партії зерна, яке відбувається тільки через відвантажувальну банку з СКС 3*60, оскільки тільки цей склад обладнаний спеціальними засобами для навантаження та розвантаження зерна у вагони, що підтверджено матеріалами справи.

Вказані факти, у повному обсязі підтверджуються наданими позивачем та долученими до матеріалів справи документами (технічні паспорти, доповідні записки, план-схема та ін.).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Досліджуючи надані позивачем докази за правилами ст.86 КАС України, де указано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86), суд сприймає як належні та допустимі докази ПП «Купянський комбікормовий завод»про необхідність придбання продукції у ПМП «Імпульс»та ТОВ «Промтехноопт»та подальше використання її у господарській діяльності позивача, а також про виробничу необхідність придбання транспортних послуг з внутрішніх перевезень у ФОП ОСОБА_2, так як викладені в цих відомостях дані повністю узгоджуються з фактами викладеними у позовній заяві.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не подав до суду жодних доказів на спростування доводів ПП «Купянський комбікормовий завод»про необхідність придбання продукції у ПМП «Імпульс»та ТОВ «Промтехноопт»та подальше використання її у господарській діяльності позивача, а також про виробничу необхідність придбання транспортних послуг з внутрішніх перевезень у ФОП ОСОБА_2, не надав доказів споживання ПП «Купянський комбікормовий завод»цих послуг з метою, яка є несумісною з господарською діяльністю позивача, не навів достатніх доказів на підтвердження порушення ПП «Купянський комбікормовий завод»будь-яких інших норм податкового законодавства.

Судом таких доказів в ході розгляду справи не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач приписів ч.2 ст.71 КАС України не виконав і не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомленьрішень. Висновки акту перевірки від 09.06.2011р. № 609/23-03288817 про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими та безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду законні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Купянський комбікормовий завод" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000172310 від 20.06.2011 року, №0000182310 від 20.06.2011 року, винесені Куп'янською ОДПІ у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Купянський комбікормовий завод" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2011 року.

Суддя Шевченко О.В.