Постанова № 18393864, 28.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2011 р. № 2-а- 9912/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання Гетьман Н.В.,

за участю представників сторін: представника позивача: Аулова Ю.Г., представника відповідача: Лисенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "ДІПРОЗАВОДТРАНС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «ДІПРОЗАВОДТРАНС» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062200 від 19.04.2011 року. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки набувши права на отримання майнових та немайнових прав у звязку зі вступом до членів «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ», у ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» виникли зобовязання по сплаті членських внесків. Позивач вважає, що на момент перерахування ним валютних цінностей на користь Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості робіт в галузі архітектурно - будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ», ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» правомірно керувалося постановою НБУ від 17.06.04р. № 266 "Про затвердження Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій", яка, в свою чергу, не вимагала отримання ліцензії на проведення оперцій, повязаних з переказуванням іноземної валюти за межі України субєктами господарювання - резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами), з метою сплати субєктами господарювання - резидентами вступних та членських внесків міжнарожним організаціям.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства операції з вивезення, переказування та пересилання за межі України валютних цінностей потребують одержання разової індивідуальної ліцензії НБУ. Оскільки перерахування валютних цінностей у вигляді вступних та членських внесків не є винятком, передбаченим п. 4 ст. 5 Декрету КМУ від 19.02.93р. № 15-93, то резиденти юридичні особи, які є членами міжнародних організацій, повинні отримати відповідну ліцензію НБУ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену в запереченнях на адміністративний позов, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

В період з 28.03.2011 року по 30.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по переказуванню іноземної валюти на користь нерезидента без отримання індивідуальної ліцензії НБУ, за результатами якої було встановлено порушення ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» пп. а п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему оподаткування і валютного контролю» в частині перерахування нерезиденту (Некомерційне партнерство сприяння у попередженні шкоди на підвищення якості робіт в галузі архітектурно-будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ») грошових коштів у розмірі 180000,00 російських рублів (екв. 41095,80 грн.) без отримання індивідуальної ліцензії, що відображено в акті від 05.04.2011 року № 519/22-008/01095927.

З посиланням на акт перевірки від 05.04.2011 року № 519/22-008/01095927 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062200, яким позивачу нараховано суму грошового зобовязання за платежем штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 41095,80 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відкрите акціонерне товариство «ДІПРОЗАВОДТРАНС» має статус юридичної особи (код 01095927).

Основним видом діяльності ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» є діяльність у сфері інжинірингу, а також діяльність у сфері геології та геологорозвідування, дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук, діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометереорології.

Відповідна діяльність потребує свідоцтва про допуск до робіт, які впливають на безпеку обєктів капітального будівництва. Для отримання даного свідоцтва позивач повинен бути членом Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди підвищення якості робіт в галузі архітектурно-будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ», Російська Федерація.

Некомерційне партнерство сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості робіт в галузі архітектурно-будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ» (далі -Партнерство) є резидентом Російської Федерації та відповідно до п. 1.2 Статуту, затвердженого загальними зборами засновників Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості робіт в галузі архітектурно-будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ» Протокол № 1 від 17.10.2008 року, здійснює свою діяльність відповідно до Конституції Російської Федерації, Цивільного кодексу Російської Федерації, Градостроительного кодекса РФ від 29.12.2004 р. № 190-ФЗ, Федерального закону «О некоммерческих организациях»№ 7-ФЗ от 12.01.1996р. та Статуту.

Відповідно до п. 7.1 Статуту, Партнерства відкрито для вступу нових членів.

Членами Партнерства можуть бути фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які визнали Статут та внесли відповідні внески (п. 7.2 Статуту).

Прийом нового члена Партнерства відбувається Загальними зборами членів Партнерства на підставі поданого ним заявою на імя Директора Партнерства, який представляє заявника на якнайближчих з дня подачі заяви Загальних зборів членів.

Судом встановлено, що ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» подало заяву від 10.02.2009 року № 10-58а/д на імя Директора Партнерства з прохання про його прийняття у члени Партнерства.

Як вбачається з витягу з Протоколу № 7 Загальних зборів членів Партнерства 12.02.2009 року на Загальних зборах Партнерства було вирішено прийняти в члени Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості робіт в галузі архітектурно-будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ» Відкрите акціонерне товариство «ГІПРОЗАВОДТРАНС». Даний протокол підписаний Директором Партнерства та скріплений печаткою.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва № 2005, яким посвідчується факт членства позивача в складі Партнерства.

Відповідно до п.6.2.3 Статуту Партнерства його члени зобов'язані своєчасно вносити членські внески відповідно до рішення загальних зборів членів Партнерства.

Пунктом 7.4 Статуту Партнерства визначене зобов'язання щодо сплати вступного внеску на протязі трьох днів з дня прийняття рішення Загальними зборами Партнерства про прийняття у члени.

Відповідно до Протоколу № 3 від 28.01.2009 року на Загальних зборах Партнерства було установлено розмір вступного внеску в Партнерство 100000 (сто тисяч) рублів; а також розмір щорічного членського внеску у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) рублів. Даний протокол підписаний Директором Партнерства та скріплений печаткою.

Судом встановлено, що 26.03.2009 року Позивачем на користь нерезидента Некомерційного партнерства сприяння у попередженні шкоди та підвищення якості робіт в галузі архітектурно-будівельного проектування «СОВЕТ ПРОЕКТИРОВЩИКОВ», Російська Федерація (номер рахунку 40703810302200000036 в ОАО «Альфа-банк», м. Москва) були здійснені перекази у сумі 100000 російських рублів (платіжне доручення від 25.03.2009 року), як оплата вступного внеску; у сумі 80000 російських рублів (платіжне доручення від 25.03.2009 року № 229) як оплата щорічного членського внеску.

Пунктом 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему оподаткування і валютного контролю» (в редації, яка діяла на час існування спірних правовідносин), зокрема, передбачено, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком: вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України; вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах; платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя; платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій; вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності; платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів.

Отже, законодавцем передбачений вичерпний перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія НБУ.

Поряд із цим, відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також пункту 14 статті 7 та статті 44 Закону України "Про Національний банк України" Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 17 червня 2004 року N 266, якою затверджено "Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій".

Так, п. 1.5 вказаного Положення (в редації, яка діяла на час існування спірних правовідносин) передбчаено, що не вимагається отримання ліцензії на проведення операцій, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання - резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами), з метою: сплати суб'єктами господарювання - резидентами вступних чи членських внесків міжнародним організаціям.

Таким чином, суд вважає, що Національний банк України, користуючись своїми повноваженнями щодо видачі обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України, наданими йому Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", закріпив порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для проведення окремих валютних операцій, зокрема, пов'язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб'єктами господарювання - резидентами з метою: сплати суб'єктами господарювання - резидентами вступних чи членських внесків міжнародним організаціям без отримання відповідної ліцензії.

Прийняття зазначеного Положення Національним банком України не суперечить, на думку суду, вимогам Декрету Кабінету Міністрів України, а конкретизує його певні положення.

Відповідно до п. 1.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року № 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за № 209/4430, використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Згідно з п. 1.4 зазначеного вище Положення майнові права - права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналізуючи наведене законодавство, що регулює дані правовідносини, оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи, які повно та всебічно встановлюють наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, суд приходить до висновку, що ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» набуло права щодо отримання майнових та немайнових прав, визначених статутом та положеннями Партнерства, та відповідно обов'язку щодо сплати вступного та членського внесків, а також інших платежів, передбачених статутом Партнерства; Партнерство, у свою чергу, прийняло у члени ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» (Свидетельство № 2005) та отримало право вимоги від ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» щодо сплати вступного та членського внесків, а також інших платежів, передбачених статутом, а виконання боржником свого зобов'язання у повному обсязі перед кредитором є виконанням ним зобов'язання перед нерезидентом (кредитором) щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав на виконання умов приєднання до статуту Партнерства та умов вступу у його члени.

26.03.2009 року ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» виконало своє зобов'язання перед Партнерством шляхом перерахування 100000,00 російських рублів в рахунок оплати вступного внеску та 80000,00 російських рублів в рахунок оплати членського внеску.

Партнерство виконало своє зобов'язання щодо прийняття у члени ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» належним чином, внаслідок чого ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС», не здійснивши платежів щодо сплати вступного та членського внесків до 16 лютого 2009 року,-набуло статусу боржника, а Партнерство статусу Кредитора.

Таким чином, суд, керуючись чинним законодавством, приходить до висновку, що платіж ВАТ «ДІПРОЗАВОДТРАНС» в іноземній валюті за межі України на виконання договору, який виражений у приєднанні до статуту Партнерства та прийманні його умов вступу у члени, в рахунок виконання зобов'язань перед нерезидентом щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, не потребує індивідуальної ліцензії НБУ, з огляду на положення п. 1.5 Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій, затвердженого постановою НБУ від 17.06.04р.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення за правилами ч.2 ст.71 КАС України, а викладені в акті перевірки від 05.04.2011 року № 519/22-008/01095927 судження субєкта владних повноважень не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами, то поданий позов підлягає задоволенню, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0000062200 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС україни якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "ДІПРОЗАВОДТРАНС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062200 від 19.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "ДІПРОЗАВОДТРАНС" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, б. 29 а, код 01095927) державне мито у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2011 року.

<Сума задоволення ><Текст >

Суддя Горшкова О.О.