Постанова № 18393680, 02.08.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2172/11

"02" серпня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гусарова Т.А.;

від відповідача: Суха І.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»;

до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області;

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»(далі позивач, ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів») звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області (далі відповідач, Управління ПФУ в Підволочиському районі) про скасування рішень № 152 від 14.07.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представником ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»отримано рішення Управління ПФУ в Підволочиському районі №152 від 14.07.2011р. про накладення штрафу у розмірі 13718,77 грн. та пені 34311,96 грн. за порушення підприємством п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованими страхувальниками або органом Пенсійного фонду. ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»не погоджується з вказаним рішенням з наступних підстав. Управління ПФУ в Підволочиському районі до рішення №152 від 14.07.2011р. не надало повних та детальних розрахунків сум пені та фінансових санкцій, підстави їх нарахування, а також будь-яких документів, які б свідчили про порушення позивача чинного законодавства. Також, при винесенні рішення №152 від 14.07.2011р. відповідач керувався положенням п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058-VІ від 09.07.2003р., однак, вказане положення втратило чинність на підставі Закону України №2464-VІ від 08.07.2010р. Оскаржуване рішення винесено 12.07.2011р., тобто, після виключення санкції встановленої положенням ч. 9 ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а отже, рішення ґрунтується на нормі, яка на момент її застосування не діє. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем у рішенні №152 від 14.07.2011р. застосовує санкцію до відкритого акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»хоча позивачем змінено організаційну правову форму на публічне акціонерне товариство. Таким чином виникають сумніви щодо визначення субєкта до якого застосовано штрафні санкції згідно вищезазначеного рішення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

02 серпня 2011 року на адресу суду надійшло заперечення від відповідача в якому він зазначає, що позивач ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»взятий на облік до Управління ПФУ 11.03.1991 року, що надало йому статус платника страхових внесків до Пенсійного фонду України. В 2008 році у позивача виник борг до Пенсійного фонду України на суму 49523,85 грн. 16.06.2011 року даний борг не був сплачений, на що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»було винесено рішення №152 від 14.07.2011. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Щодо виключення п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»відповідач зазначив, що відповідно до п.7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№2464-VІ від 08.07.2010р. стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Отже, у звязку із наведеним у запереченні відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.08.2011 року представник позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечив, просив у задоволені позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач публічне акціонерне товариство «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»зареєстроване 28.12.1991 року у Підволочиській районній державній адміністрації Тернопільської області, ід. код 00310261. Згідно повідомлення від 06.04.2011 року позивач узятий на облік в органи Пенсійного фонду України в Підволочиському районі 11.03.1991 року, реєстраційний номер 19120031.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 15.07.1999 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями, яке діяло на момент виникнення правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.07.2011 року Управління ПФУ в Підволочиському районі прийняло рішення №152, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058-VІ від 09.07.2003р. (діяв на момент виникнення правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосувало до позивача штраф в розмірі 13718,77 грн. і нарахувало пеню в розмірі 34311,96 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(діяв на момент виникнення правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (діяв на момент виникнення правовідносин)за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Отже, виходячи із вищенаведеного вбачається, що Управлінням ПФУ в Підволочиському районі встановивши, що позивачем як страхувальником не сплачені суми страхових внесків у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»винесено рішення про застосуванням фінансових санкцій та нарахування пені. У звязку з тим, що борг виник з 30.12.2008 року Управління ПФУ в Підволочиському районі керувалося законодавством яке діяло на момент виникнення цих правовідносин.

У позовній заяві позивач зазначає, що Управління ПФУ в Підволочиському районі не надало повних та детальних розрахунків сум пені та фінансових санкцій, а також підстави їх нарахування.

Однак, дане твердження спростовується матеріалами справи, а саме, як свідчить запит №132 від 14.07.2011 року, позивач самостійно звертався до Управління ПФУ в Підволочиському районі про надання розшифровки нарахувань штрафних санкцій і пені згідно рішень №152, 153 від 14.07.2011 року і згідно листа-відповіді №4887/02 вже 15.07.2011 року відповідачем надано ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»розшифровку нарахування штрафних санкцій та пені.

Також, позивач зазначив, що відповідач при винесенні рішення №152 від 12.07.2011р. стосовно ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»не взяв до уваги, що п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яким застосовано штраф та пеню, виключене на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VІ від 08.07.2010 року.

Відповідно до абз. 5 п.7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№2464-VІ від 08.07.2010р. стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Отже, відповідно до прикінцевих положень зазначене вище твердження позивача спростовується, оскільки законодавством чітко передбачено, що суми штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, застосовуються фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач у оскаржуваному рішенні застосовує санкцію до відкритого акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»хоча позивачем змінено організаційно правову форму на публічне акціонерне товариство, у звязку з чим у позивача виник сумнів з приводу визначення субєкта до якого застосовано штрафні санкції згідно рішення № 152 від 14.07.2011 року.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №291230, 11 березня 2011 року дійсно змінено організаційно правову форму позивача.

Однак, відповідно до п. 10.5 ч. 10 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Згідно додатку 14 вказаної вище інструкції у рішеннях про застосування штрафу та пені крім організаційно правової форми позивача також зазначається реєстраційний номер боржника, який присвоюється при взятті на облік, та який зазначається на всіх документах, що стосується розрахунків зі сплати єдиного внеску, які стосуються даного підприємства, а також, адресу та реквізити боржника.

Як вбачається із рішення №152 від 14.07.2011р. реєстраційний номер, адреса та реквізити позивача ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» вказано вірно.

А тому, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством не передбачено скасування рішень у звязку із вчиненням описки в організаційно-правовій формі підприємства. Крім того, якщо у ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»виникли сумніви з приводу визначення субєкта до якого застосовано штрафні санкції то позивач мав повне право звернутися до відповідача про надання пояснень до якого саме субєкта застосовано штрафні санкції та/або про усунення встановленої описки.

Таким чином, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є безпідставними, не мають законодавчого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області про скасування рішення № 152 від 14 липня 2011 року відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.