Постанова № 18393674, 11.08.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2110/11

"11" серпня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Щепна І.М.;

від відповідача: не зявився про час і дату судового розгляду повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовомУправління пенсійного фонду України в місті Тернополі;

доВідкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»;

простягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі позивач) звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»(далі відповідач, ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 21970,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. Станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а-з»в сумі 21970,35 грн. Дана заборгованість в добровільному порядку відповідачем несплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засідання, яке відбулося 11.08.2011 року, позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, що підтверджується записом в довідковому листі до справи та повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.08.2011р., про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»зареєстровано як юридична особа 14.06.1993 року у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, ід. к. 05461562, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Тернополі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.07.1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями, яке діяло на момент виникнення правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що на ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод»працювали громадяни України, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 розділу ХV «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2010р. по 30.06.2011 року, що надсилались відповідачу, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, витрати позивача за період грудня 2010р. по червень 2011 року склали 21970,35 грн., в т. ч. фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 7960,79 грн. та фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 14009,56 грн.

Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах, щодо кола осіб, визначених п. «а-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодовуються підприємством на якому ці особи працювали.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного та у звязку із тим, що у ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» з грудня 2010р. по червень 2011р. виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 21970,35 грн., яка підтверджується матеріалами справи, у встановлені строки відповідачем добровільно не відшкодована, а тому, підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 80-90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010-2011 році.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод»(код 05461562) на користь Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі на п/р № 2560530200519 в ОПЕРВ Тернопільське обласне управління ВАТ «Ощадбанку»,кодування платежу 50020500, МФО 338545 борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 21970(двадцять одна тисяча девятсот сімдесят)грн. 35 коп. за період з 01.12.2010 року по 30.06.2011 року.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.