Постанова № 18392837, 18.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року м.Полтава Справа № 2а-1670/6419/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представників позивача - Сердюк С.А., Марчук Т.В.,

представника відповідача - Бардаш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській областідо Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтавіпро скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2011 року позивач, Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області,звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтавіпро скасування вимоги про сплату боргу № Ю 37 від 21.03.2011 року та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків № 207 від 03.06.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві в період з 10.03.2011 року по 21.03.2011 року здійснено планову перевірку Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області, з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 13 від 21.03.2011 року. На підставі вказаного акту була прийнята вимога про сплату боргу № Ю 37 від 21.03.2011 року в сумі 37 589,78 грн. та відповідно рішення № 207 від 03.06.2011 року про застосування фінансових санкцій на суму 15 035,91грн., які, як зазначає позивач, є необґрунтованими, прийнятими без правових підстав і суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов з підстав, викладених у позовній заяві, та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до п. 17 ст. 11 Закону 1058 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу з 1 січня 2007 року підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами. Позивачем (платником страхових внесків до Пенсійного фонду) є військові частини, підприємства, установи, організації та органи, які виплачують грошове ; забезпечення для зазначених осіб. Об'єктом нарахування внесків для зазначених страхувальників є фактичні витрати на грошове забезпечення, а для застрахованих осіб-сукупний оподаткований дохід. Перелік щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців визналися постановою Кабміну України від 06.04.1998 р.№ 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців". На даний час складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою Кабміну України від 07.11.2007 року.№1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Враховуючи наведене, суми одноразової грошової допомоги при звільненні, зі служби та індексації грошового забезпечення не віднесені до зазначеного переліку, а відповідно не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, страхувальники мають право на здійснення перерахунку страхових внесків на зазначені виплати починаючи з 01.01.2007 року. Однак при цьому якщо у таких страхувальників органом Пенсійного фонду проведено перевірку, то вони мають право на зменшення страхових внесків за період після її, проведення, оскільки зазначені суми в акті вже пройшли процедуру узгодження. Отже, враховуючи вищевикладене повертати позивачу кошти за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року не має підстав, оскільки результати проведеної перевірки у 2009 році узгоджені ( акт №69 від 23.10.2009 р.).

Крім того, Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладання штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-7 не регулює оскарження рішення про накладання штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивачем була подана скарга на рішення про застосування фінансової санкції від 03.06.2011р. №207 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 10.06.2011 р. №1/6-3900, що залишена без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області (ідентифікаційний код 08564245), зареєстроване юридичною особою 22.09.1994 виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Як платник страхових внесків Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави 26.03.1991 реєстраційний номер 1627030608.

З 06.11.2009 по 16.11.2009 працівниками Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави проведена планова перевірка Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.03.2011 № 13, яким зафіксовано порушення платником частини 1 статті 19, та пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" внаслідок коригування індексації грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу в липні 2010 року на суму 202086,32 грн. за період з 01.01.2008 року по 30.04.2010 року, а потрібно було зменшити на суму 88864,10 грн., за період з 01.10.2009 по 30.04.2010 року, так як попередня перевірка на підприємстві проведена 23.10.2009 року за період з 01.09.2006 року по 30.09.2009 року (акт № 69 від 23.10.2009 року), та зазначені суми в акті вже пройшли процедуру узгодження. В результаті чого виникло відхилення по нарахуванню страхових внесків на суму - 37589,78 грн. та утримано страхових внесків в сумі 588,64 грн.

21 березня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави сформовано вимогу про сплату боргу № Ю 37, яку направлено позивачу для погашення недоїмки.

За донарахування платнику сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків управлінням пенсійного фонду на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" застосовано до позивача фінансову санкцію у сумі 15035,91 грн., про що прийнято рішення від 03.06.2011 № 207.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту Основ) загальнообовязкове державне соціальне страхування це система прав, обовязків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообовязкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень солідарна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, другий рівень накопичувальна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, третій рівень система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообовязкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону субєктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

За змістом пункту 8 частини 5 Прикінцевих положень цього Закону страхові внески сплачуються на умовах та у порядку, передбачених цим Законом, та за ставками, встановленими Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що:

для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону /суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади/ встановлюється ставка збору у розмірі 33,2 відсотка від обєкта оподаткування /абзац 1/;

Встановлена Управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві несплата страхових внесків стала можливою з зазначених нижче причин.

Під час ревізії фінансово-господарської діяльності управління ДДУПВП в Полтавській області (акт від 25.06.2010 року), проведеної представниками Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області, було встановлено порушення в нарахуванні внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на індексацію грошового утримання осіб рядового і начальницького складу за період з 01.01.2008 по 30.04.2010 року в сумі 67092,66 грн., чим було завищено касові та фактичні видатки управління.

КРУ в Полтавській області листом від 07.07.2010 року №16-08-3-14/4807 пред'явило вимогу зарахувати в рахунок майбутніх платежів суми надмірно сплачених внесків до Пенсійного фонду України та повернути зайво сплачені кошти протягом 2008-2009 років та січня-квітня 2010 року, які нараховані на індексацію грошового утримання осіб рядового і начальницького складу.

Державний департамент України з питань виконання покарань надав роз'яснення від 08.04.2010 року №8/2/2-2070 щодо визначення суми надмірно сплачених внесків у 2008-2009 та 1 кварталі 2010 року та зарахування їх в рахунок майбутніх платежів.

Згідно листа Пенсійного фонду України від 17.03.2010 року №4405/03-20 "Щодо нарахування внесків до Пенсійного фонду на суми допомоги та індексації грошового забезпечення військовослужбовців" суми індексації грошового утримання військовослужбовців не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому з 01.01.07 року страхові внески на такі виплати не нараховуються. В листі зазначено, що самостійно виявлене платником податку завищення сум страхових внесків в поданих ним звітах за попередні звітні періоди відображається в рядку 7 таблиці 4 додатка 4 "Сума, на яку зменшені внески у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах".

Коригування по даному виду оплати було проведено управлінням в липні 2010 року за період з 01.01.2008 по 30.04.2010 року.

Управлінням ДДУПВП в Полтавській області надіслано лист Управлінню Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві від 17.05.2010 року №1/6-2934 щодо зарахування надмірно сплачених сум в рахунок майбутніх платежів та надано звіт з коригуванням внесків у липні 2010 року. У рядку 7.2. таблиці 4. "Нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суми грошового забезпечення" "Звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України" вказано причину проведеного коригування внесків. Зауважень від управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві не надходило.

В ході перевірки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві виявлено, що за період з 01.10.2009 року по 30.04.2010 року до фонду заробітної плати, на який нараховуються та з якого утримуються страхові внески, було включено індексацію грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу в сумі 113222,22 грн. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" суми виплат індексації грошового забезпечення військовослужбовців не включаються до складу грошового забезпечення та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на зазначені виплати не нараховуються.

Управлінням Пенсійного фонду Ленінського району в м. Полтаві в акті перевірки від 21.03.2011 року №13 вказано, що так як попередня перевірка на підприємстві проведена 23.10.2009 року і зазначені суми в акті №69 від 23.10.2009 року вже пройшли процедуру узгодження, то управління ДДУПВП має право на зменшення страхових внесків лише за період після проведення перевірки (з 01.10.2009 по 30.04.2010р.) на суму 88864,10 грн. В зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено донарахування або зменшення страхових внесків тільки за період після проведення попередньої перевірки, тобто процедури попереднього узгодження заборгованості, суд вважає донарахування управлінням Пенсійного фонду внесків за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 р. в сумі 37589,78 грн. безпідставним.

Управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області було направлено заперечення на акт перевірки Управлінню Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві від 21.03.2011 року №1/6-1735, яке отримано управлінням Пенсійного фонду 21.03.2011 року, але відповідь була надана 25.03.2011 року, що являється порушенням п.2.3 Постанови Правління Пенсійного Фонду України "Про затвердження порядку розгляду органами Пенсійного Фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.10.2010 року №22-7.

Таким чином, спірна вимога про сплату боргу від 21.03.2011 № Ю 37 не відповідає законодавству та фактичним обставинам справи.

Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Згідно розрахунку фінансової санкції до рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків від 03.06.2011 № 207 позивачу визначено фінансову санкцію у сумі 15035,91 грн.

Отже, спірне рішення не відповідає законодавству та фактичним обставинам у справі у частині застосування до позивача фінансової санкції у сумі 15035,91 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимогу про сплату боргу № Ю 37 від 21.03.2011 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 207 від 03.06.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Полтавській області судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2011 року.

Суддя І.С. Шевяков