Постанова № 18390958, 19.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/11625/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.

при секретаріТютюннику М.О.

з участю представника позивача Кудінової Н.В.,

з участю представника відповідача Кузьміної О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області про зобовязання стягнути витрати у сумі 188631,61 грн., -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області (далі - УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області (далі Фонд). З урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути з відповідача суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, поштового збору на доставку пенсії та щомісячної державної адресної допомоги за період з жовтня 2010 року по травень 2011 року на суму 188631,61 грн.

Правовою підставою позовних вимог позивач вважає норми спільної постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі Порядок № 5-4/4), якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на наступне. Виходячи з вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі Закон № 1105) та Порядку № 5-4/4 правові підстави для задоволення позовних вимог щодо відшкодування щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на її доставку відсутні. Також Фонд вважає, що витрати, сплачені ОСОБА_3, не підлягають відшкодуванню, оскільки нещасний випадок стався за межами території України. У відповідача відсутні належні документи, що підтверджують право працівника, який отримав ушкодження здоров`я за межами України, на страхові виплати. Особа, яка отримала ушкодження здоров`я за межами України не була застрахована в Україні і за нього не сплачували страхові внески. Тому на думку Фонду немає правових підстав для здійснення відшкодувань позивачу витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за період з жовтня 2010 року по травень 2011 року позивач здійснив виплату ОСОБА_3 відповідно до ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 646,38 грн.

Крім того, на обліку УПФУ перебуває 41 особа, в тому числі ОСОБА_3, які отримують щомісячну державну соціальну допомогу. За період з жовтня 2010 року по травень 2011 року виплачено щомісячної державної адресної допомоги у сумі 186694,31 грн. та понесено витрати на поштовий збір з її доставки зазначеним особам у розмірі 1290,92 грн.

Позивачем за вказаний період були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у тому числі і по вказаним особам, які він надав відповідачеві для заліку.

Відповідачем був складений список осіб, по яким суми виплаченої адресної допомоги пенсій не прийняті до заліку за вказаний період. Згідно зазначених списків відповідачем не прийняті до заліку сума пенсії по ОСОБА_3 із зазначенням того, що трудове каліцтво або професійне захворювання отримане за межами України.

Позивач не погодився з таким рішення відповідача та звернувся до суду за захистом порушеного права на відшкодування виплачених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працював провідником у Бакінському резерві провідників Азербайджанської залізної дороги і 29 листопада 1985 року на ст. Тихорецькій, Північно-Кавказької залізної дороги з ним стався нещасний випадок наїзд рухомого складу поїзда. Про вказаний нещасний випадок було складено акт від 24 грудня 1985 року.

В матеріалах справи є документи, на підставі яких було призначено пенсію по інвалідності ОСОБА_3: витяг з акту посвідчення у ВТЕК до довідки сер. ВТЕ-3 № 020804, в якому зазначено причину інвалідності, діагноз ВТЕК та висновок щодо умов та характеру праці; розпорядження про перерахунок пенсії з 01.01.2010; розпорядження про перерахунок пенсії з 01.04.2011.

Згідно зі ст. 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування (надалі - Основи), загальнообовязкове державне соціальне страхування є системою прав, обовязків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Основ на Україні, залежно від виду страхового випадку, передбачені відповідні види загальнообовязкового державного соціального страхування, які регулюються окремими законами, прийнятими згідно цих Основ. У ст. 25 Основ викладений перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення, у тому числі перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

На підставі ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788) здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ст. 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону № 1105 обовязок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За правилами ч. 2 ст. 2 Закону № 1105, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

На виконання вказаного закону був прийнятий Порядок № 5-4/4. Пунктом 2 цього Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105 (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Згідно вказаної Угоди Азербайджанська Республіка входить до складу держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

З наведеного вбачається, що виплата пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється незалежно від того, в якій з держав колишнього СРСР отримано каліцтво, таким чином, ОСОБА_3 має право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві згідно з законодавством України, відповідно, позивач має право на відшкодування виплаченої ним пенсії по вказаній особі.

З огляду на зазначене, позовна вимога в частині відшкодування суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 646,38 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на її доставку за період з жовтня 2010 року по травень 2011 року по 41 особі, в тому числі ОСОБА_3, які не прийняті Фондом до заліку за вказаний період, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі Постанова № 265) запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 Постанови № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога та витрати на її виплату не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону № 1105 та пункту 4 Порядку № 5-4/4, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу та витрат на її доставку не встановлений законом.

З огляду на зазначене, позовна вимога щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на її доставку не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області про зобовязання стягнути витрати у сумі 188631,61 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 26257831) на користь управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області (р/р 256093772018 в ДОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 335106, ЄДРПОУ 21995044) витрати щодо сплати пенсії особі, якій призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України за період з жовтня 2010 року по травень 2011 року в сумі 646 (шістсот сорок шість) грн. 38 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 19 вересня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Єфіменко О.В.