Постанова № 18390910, 20.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3398/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: прокурора Тульчинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Тульчинського району Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області в сумі 1712 грн. 80 коп.

Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Тульчинського району Вінницької області в порядку ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної суми боргу.

Прокурор та представник позивача в судове засідання, яке було призначене на 17 серпня 2011 року не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

В судове засідання, яке призначалось на 20 вересня 2011 року прокурор та представник УПФУ в Тульчинському районі Вінницької області також не з'явились з невідомих суду причин.

20.09.2011 року на адресу суду від представника позивача Боровського О.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначено, що позовні вимоги прокурора Тульчинського району Вінницької області останній підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути даний позов в порядку письмового провадження.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судові засідання не зявився, повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце судових засідань неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином. Відповідно до вимог ст. 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день та місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в УПФУ в Тульчинському районі Вінницької області і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відповідною заявою до УПФУ у Тульчинському районі про прохання зареєструвати ФОП ОСОБА_1 платником страхових внесків, підписаною спеціалістом ПФУ та самим ОСОБА_1 та самостійно заповненим та поданим звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відтак, у відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону) відповідач зобовязаний самостійно нараховувати (обчислювати) страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Всупереч вимог ст. 20 Закону, відповідач не сплатив суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в звязку з чим, станом на день подання адміністративного позову до суду виникла заборгованість зі сплати недоїмки в сумі 1712 грн. 80 коп.

Згідно пункту 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Відповідно до п. 2.2. розділу II постанови ПФУ від 05.11.2009 року № 26-1, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам ПФУ: фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали ОСО, самостійно займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу не надсилалась вимога про сплату недоїмки, оскільки ФОП ОСОБА_1 було самостійно подано відповідний звіт до органів ПФУ, крім того, відповідачем самостійно визначено та власноруч вказано у звіті суму щодо сплати нарахованих страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заборгованості на день судового розгляду справи, суду не надано.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, а обставини, наведені у ньому, відповідачем не спростовані - даний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду в Тульчинському районі Вінницької області (вул. Леніна, 51, м. Тульчин, Вінницька область, ЄДРПОУ 24894976, р/р 25600323610103 ОПЕРВ "Ощадний банк України", МФО 302076, м. Вінниця) заборгованість по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1712 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот дванадцять гривень вісімдесят копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович