Ухвала суду № 18390280, 19.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області

УХВАЛА

"19" вересня 2011 р. Справа № 5013/1666/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

прокурора Олександрійського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська районна державна адміністрація, Кіровоградська область м. Олександрія

до малого підприємства "Неємія", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Протопопівка

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Олександрійського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноважени органом якої виступає Олександрійська районна державна адміністрація подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву до малого підприємства "Неємія" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 57,89 га ріллі , яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та повернути її власнику - Олександрійській районній державній адміністрації з передачею незібраного врожаю без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування.

Ухвалою від 19.09.2011 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом.

У пункті 2 прохальної частини позовної заяви прокурор просить у порядку, визначеному статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай, який росте на земельній ділянці загальною площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та заборони відповідачеві вчиняти дії по його збиранню.

При розгляді вказаного клопотання господарський суд керується наступними нормами процесуального права.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено перелік засобів, якими у господарському процесі може бути забезпечено позов. Так, позов може бути забезпечений:

1) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

2) забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього або прийняття господарським судом рішення зі спору, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду (пункт 4 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.08.1994 № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" з подальшими змінами та доповненнями).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Заява прокурора Олександрійського району мотивована тим, що причиною у зв'язку з якою необхідно забезпечити позов, є припущення того, що МП "Неємія" після отримання позову, усвідомлюючи для себе можливі негативні наслідки рішення суду та, маючи реальні технічні можливості, з високою ймовірністю невідкладно розпочне збір урожаю із самовільно зайнятої земельної ділянки, який у подальшому оберне на власну користь для збагачення підприємства, чим може унеможливити виконання рішення суду в частині передачі незібраного урожаю.

На підтвердження своїх доводів, прокурором надано довідку спеціаліста-землевпорядника Протопопівської сільської ради, згідно якої станом на 05.09.2011 самовільно зайнята земельна ділянка використовується відповідачем під вирощування соняшника на площі - 30 га та під вирощування кукурудзи - 15 га, а згідно інформації управління агропромислового розвитку Олександрійської районної державної адміністрації від 05.09.2011 № 19-526, середня врожайність кукурудзи складає 45,1 цнт з 1 га та соняшника 25,4 цнт з 1 га. Середня ринкова вартість складає 1590 грн за 1 тонну кукурудзи та 4000 грн за 1 тонну соняшника.

На підставі наведених даних та в результаті математичних розрахунків, як вважає прокурор, орієнтовний дохід, який може отримати МП "Неємія" в результаті збирання та реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на самовільно зайнятій земельній ділянці складає 412363,5 грн.

З урахуванням того, що на самовільно зайнятій земельній ділянці вирощуються сільськогосподарські культури, які у подальшому будуть безумовно зібрані та реалізовані з метою отримання МП "Неємія" прибутку, прокурор вважає за необхідне вжити заходів до забезпечення позову.

Поряд з тим, прокурором не надано доказів на підтвердження того, що саме станом на день звернення із позовною заявою до суду, відповідач продовжує займати земельну ділянку загальною площею 57,89 га та врожай з цієї площі не зібраний.

Господарський суд враховує, що у самій позовній заяві прокурор, посилаючись на довідку спеціаліста-землевпорядника Протопопівської сільської ради складеної станом на 05.09.2011, зазначає, що врожай з площі 12,89 га вже зібраний, тоді як у пункті 2 прохальної частини позовної заяви просить накласти арешт на врожай, який росте на земельній ділянці загальною площею 57,89 га.

Крім того, враховуючи сезонний характер для вирощування кукурудзи та соняшника, процесуальні строки для вирішення спору, дату звернення до суду, господарський суд вважає, що прокурором не доведено адекватність засобу забезпечення позову в частині заборони відповідачеві вчиняти дії по збиранню врожаю.

До того ж посилання заявника клопотання про забезпечення позову ґрунтується лише на непідтвердженому жодними доказами припущенні можливості ускладнення виконання рішення.

За викладених обставин клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Олександрійського району про забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай, який росте на земельній ділянці загальною площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та заборони відповідачеві вчиняти дії по його збиранню відмовити.

Копії ухвали направити прокуратурі Олександрійського району та сторонам у справі.

Суддя В.Г. Кабакова