Рішення № 18390232, 15.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2011 р.Справа № 5013/1393/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/1393/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол", м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства ОСОБА_1, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Аврамівка

про стягнення 48582,66 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 07.09.2011,

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 01.08.2011, яка містить вимоги про стягнення з фермерського господарства ОСОБА_1 борг в сумі 48582,66 грн, з яких 47025,00 грн основного боргу, 1557,66 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки нафтопродуктів № 28/03-01 від 28.03.2011.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив.

Направлена на адресу відповідача, підтверджену спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (27612,АДРЕСА_1) ухвала про порушення провадження у справі від 03.08.2011, повернута на адресу господарського суду органом поштового зв'язку із відміткою на конверті "за відмовою адресата від одержання".

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання та, відповідно, вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, місце та час проведення судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" (Постачальник) та фермерським господарством ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів від 28.03.2011 № 28/03-01 (далі по тексту - Договір, а.с. 11-15).

За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язувався передати, а Покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, по номенклатурі, цінам та строкам поставки згідно Договору та додатку до нього, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1 Договору).

Кожне доповнення є окремою самостійною угодою, укладеною в рамках Договору. Сторони домовились, що доповнення прирівнюється до специфікації (п. 2.1 Договору).

Ціна товару встановлюється окремо для кожної партії і відображається у відповідному доповненні до Договору (п. 4.1 Договору).

Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості та якості у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди; за результатами поставки товару поставленого згідно Додаткової угоди, Сторонами підписуються накладні на відвантаження товару (п. 6.1; 6.2 Договору).

Порядок і строки оплати кожної партії товару обумовлюється окремо і відображається у відповідному доповненні (п. 7.1 Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.4 Договору).

Сторонами 28.03.2011 укладено Додаткову угоду до Договору № 6821, згідно пункту 1 якої Постачальник зобов'язався поставити Покупцю дизельне пальне у кількості 4950 літрів на загальну суму 47025,00 грн у т.ч. ПДВ, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в кількості та по ціні згідно виставленого рахунку.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди умови оплати - до 28.04.2011. Дата оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Договір поставки нафтопродуктів від 28.03.2011 № 28/03-01 та додаткова угода від 28.03.2011 № 6821 укладені сторонами в письмовій формі, підписані та скріплені печатками.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором поставки.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

Згідно з диспозицією частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 28.03.2011 поставив, а відповідач прийняв обумовлений товар на суму 47025,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.03.2011 № 4346 та довіреністю від 28.03.2011 № 3 (а.с. 17;18).

Між тим, відповідачем визначені договором поставки зобов'язання не виконано, за отриманий товар розрахунок не здійснено.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлена претензія про сплату заборгованості в сумі 47025,00 грн, яка повернута органом поштового зв'язку із відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 17-18).

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 47025,00 грн не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 47025,00 грн, та неподання їх на вимогу суду, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню у розмірі 1557,66 грн за період з 28.04.2011 по 15.07.2011.

Господарським судом враховується, що пунктом 8.3 Договору сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем зобов'язань по оплаті товару (несвоєчасна оплата або не здійснення оплати) він зобов'язується оплатити Постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки, діючої в період нарахування пені, від суми заборгованості за товар за кожен день прострочки оплати до дня фактичної оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем при розрахунку пені дотримано вимог вищевказаних правових норм, поряд з тим з урахуванням вимог статті 253 Цивільного кодексу України та умов додаткової угоди в частині проведення оплати до 28.04.2011, позивачем неправильно вказано початок періоду, за який нараховано пеню.

Відповідно початок періоду для нарахування пені повинен визначатись з 29.04.2011.

Поряд з тим на розрахунок пені це не вплинуло, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пеню у розмірі 1557,66 грн за період з 29.04.2011 по 15.07.2011.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_1 (27612, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського 42, ідентифікаційний код 23678041) - заборгованість в сумі 48582,66 грн, з яких: основний борг в сумі 47025,00 грн, пеня в сумі 1557,66 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 485,83 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В. Г. Кабакова

Повне рішення складено 20.09.2011.