Рішення № 18390177, 09.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2011 р.Справа № 5013/1146/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТОВ "Виробничо-будівельна компанія" "Аквілон" м. Запоріжжя

до відповідача: ТОВ "Будекспорт" м. Кіровоград

про стягнення 115155 грн. 97 коп.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1 довіреність № 97 від 20.03.09р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 112329 грн. 27 коп. боргу, 1144 грн. 84 коп. пені, 1460 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 221 грн. 58 коп. 3 % річних.

В судовому засіданні 26.07.11р. представник позивача підтримав позовні вимоги. В дане засідання суду позивач не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник відповідача позов не визнав, надав відзив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд зясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір поставки № 77 від 13.12.10р. За умовами договору постачальник (відповідач) зобов'язується передати покупцю (позивачу) бетон товарний марки М-350 в кількості 2550 куб. м. за ціною 590 грн. за куб. м. Продукція постачається окремими партіями на підставі заявки покупця, яка надається постачальнику за 5 днів до дати поставки (відвантаження). Ціна, кількість, строки поставки і порядок оплати кожної партії продукції встановлюються сторонами і зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Протокол розбіжностей

Відповідно до ч. 1 ст. 193, 265 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по видатковим накладним від 20 січня, 7 лютого, 29 та 30 березня 2011 року відповідач поставив позивачу бетон на загальну суму 897038 грн. 23 коп. Позивач в свою чергу перерахував відповідачу 1009367 грн. 50 коп., що підтверджується наданими позивачем виписками з банківського рахунку.

Різниця між сплаченими коштами та отриманим товаром становить 112329 грн. 27 коп. на користь позивача (1009367 грн. 50 коп. - 897038 грн. 23 коп. = 112329 грн. 27 коп.).

Позивач надіслав відповідачу лист від 08.04.11р. № 72/ВБК в якому вимагав, на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, на протязі 7 днів з моменту отримання погасити заборгованість в розмірі 112329 грн. 27 коп. Доказом відправки є реєстр кореспонденції від 09.04.11р. та фіскальний чек від 09.04.11р. З аналогічним по змісту листом № 101/ВБК від 04.05.11р. позивач знову звернувся до відповідача, однак ні відповіді, ні коштів не отримав.

Після звернення позивача до суду відповідач сплатив 12000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку. Тому, провадження по справі в частині стягнення 12000 грн. основного боргу підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Доказів повернення решти коштів в сумі 100329грн. 27 коп. або поставки продукції на цю суму відповідач суду не подав.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням дати надсилання відповідачу вимоги від 08.04.11р. + п'ять днів для поштового обігу в межах України + 7 днів по ч. 2 ст. 530 ЦК України днем настання строку для відповідача по поверненню позивачу отриманих коштів є 21 квітня 2011 року.

Сума 3 % річних за період з 21 по 30 квітня 2011 року нарахованих на борг 112329 грн. 27 коп. становить 92 грн. 11 коп.

Інфляційні втрати за квітень 2011 року не стягуються, так як індекс інфляції вираховується за повний місяць в цілому і неможливо визначити розмір інфляційних втрат за кілька днів місяця (з 21 по 30 квітня 2011 року).

Статті 546, 547, 549 ЦК України регулюють правові аспекти стягнення пені. Аналогічні положення визначені в ст. ст. 230 232 ГК України.

Пункт 6.1 договору передбачає, що при порушенні строків поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленої в строк (недопоставленої) партії продукції за кожний день прострочки.

В ухвалі від 18.08.11р. суд вимагав від позивача письмово вказати (з поданням відповідних доказів), які саме строки поставки порушив відповідач; докази звернення до відповідача з вимогами поставки товарного бетону, які залишились невиконаними та самі вимоги (листи, телеграми, заявки...) пункт 1.3 договору.

Витребувані документи позивач не подав, тому неможливо визначити конкретні строки поставки продукції та кількість днів прострочення, а відтак нарахувати пеню по пункту 6.1 договору.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача не є підставою для відмови в позові через наступне.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.11.10р. порушено провадження по справі № 11/80 про банкрутство ТОВ "Будекспорт". В газеті “Голос України" № 56 від 29 березня 2011 року надруковано оголошення.

Як визначено в ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В пункті 54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09р. № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство” вказано наступне: Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Частина 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінченню строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Господарський суд вважає, що позивач відноситься до поточних, а не конкурсних кредиторів з наступних підстав.

Договір поставки № 77 укладений сторонами 13 грудня 2010 року, тобто вже після порушення справи про банкрутство відповідача (24 листопада 2010 року). Первісним обов'язком ТОВ "Будекспорт" була поставка бетону товарного.

Зобов'язання по поверненню отриманої передоплати, стало існувати після отримання вимоги позивача від 08.04.11р., тобто вже після порушення справи про банкрутство відповідача і після публікації оголошення в газеті “Голос України" № 56 від 29 березня 2011 року.

Таким чином, позивач є поточним кредитором відповідача і на його вимоги по поверненню коштів не розповсюджується ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 526, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Будекспорт" м. Кіровоград вул. Дзержинського 72 код ЄДРПОУ 24144324 на користь ТОВ "Виробничо-будівельна компанія" "Аквілон" м. Запоріжжя вул. Грязнова 83а код ЄДРПОУ 35596331 - 100329 грн. 27 коп. боргу, 92 грн. 11 коп. 3 % річних, 1124 грн. 21 коп. сплаченого державного мита, 230 грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження по справі в частині стягнення 12000 грн. боргу - припинити.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько

повне рішення

складено 14.09.11р.